Поняття помилково сплачених грошових зобов'язань визначено пп. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), згідно з яким помилково сплачені грошові зобов'язання слід розуміти як суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних або фізичних осіб, що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови та порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлено ст. 43 Кодексу, згідно з якою однією з умов повернення є відсутність у такого платника податкового боргу. Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації на звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

При цьому, щодо повернення податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходу від продажу (обміну) нерухомого майна, діє п. 172.6 ст. 172 Податкового кодексу, а саме: у разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.