- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
12.11.2015 N 10570/М/99-99-17-03-03-14 |
Щодо оподаткування надбавки до пенсії за вислугу років непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування надбавки до пенсії за вислугу років непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до частини другої ст.
19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Пунктом 4.1 ст.
4 Кодексу встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на таких принципах:
загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені
Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу;
рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
При цьому п. 5.2 ст.
5 Кодексу передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням
Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення
Кодексу.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, ст.
67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, зміни, які внесені до
Кодексу в частині оподаткування доходів у вигляді пенсій, жодним чином не звужують прав і свобод громадян, а лише запроваджують новий порядок виконання конституційного обов'язку щодо сплати податку (збору) з одержуваних доходів.
Законом України від 9 квітня 1992 pоку
N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію згідно з цим
Законом.
Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону
N 2262, перелічені у ст.
1-2 Закону
N 2262.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у ст.
1-2 Закону
N 2262, здійснюються органами Пенсійного фонду України (ст.
10 Закону
N 2262).
Так, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст.
164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.
................Перейти до повного тексту