Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо отримання інформації про смерть фізичної особи і повідомляє таке.

Статтею 249 Цивільно-процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV передбачено, що інформація, зокрема, про осіб, які померли або оголошенні померлими за рішенням суду, надходить до відповідних органів державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріусів за місцем відкриття спадщини.

Разом з тим чинним законодавством України не передбачено ведення державним органом єдиного реєстру про померлих фізичних осіб та публічного оприлюднення такої інформації з метою використання її, зокрема, юридичними особами, які знаходились в трудових або цивільно-правових відносинах з такою особою.

Підпунктом 70.16.4 п. 70.16 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що органи державної реєстрації актів цивільного стану надають до контролюючого органу інформацію про фізичних осіб, які померли, не пізніше 10 числа наступного місяця.

Ця інформація подається до контролюючого органу лише для зняття таких осіб з обліку в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Так, п. 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку – орендодавця (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів.

Отже, якщо податковий агент у період, коли померла фізична особа, відобразив дані суми в податковому розрахунку за формою № 1ДФ, то контролюючим органом надсилається повідомлення, що податковий номер фізичної особи закрито у зв'язку з повідомленням про смерть від відділів РАЦС.

Проте штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ, в цьому випадку до податкового агента застосовуватись не будуть.