<...>

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Відповідно до пп. 136.2.1, 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу ставки податку на дохід від страхової діяльності встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки - за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу;

0 відсотків - за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорами страхування додаткової пенсії та визначених пп. 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до пп. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 Кодексу страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною п. 136.1 ст. 136 розділу III "Податок на прибуток підприємств", та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до пп. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в пп. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.