Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати аналізу фінансування та виконання програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу в Україні. За результатом розгляду Рахункова палата

1. Центральними органами виконавчої влади України, відповідальними за програми секторальної бюджетної підтримки, що фінансуються коштами Європейського Союзу, не забезпечено повного та своєчасного використання цих коштів згідно із законодавчо визначеними обсягами і термінами. Із вже отриманих 218 млн. євро на фінансування заходів для впровадження реформ у стратегічно важливих сферах протягом п'яти років використано лише половину.

Цілі 3-х завершених програм, спрямованих на підтримку впровадження енергетичної стратегії, стратегії екологічної політики, а також заходів у сфері енергоефективності та відновлювальних джерел енергії, не досягнуті у повних обсягах (відповідальні органи - Міненерговугілля, Мінприроди, Мінекономрозвитку, Держенергоефективності). Фінансування частини заходів із загальним обсягом видатків 40 млн. євро, які передбачалися цими програмами, не забезпечено за рахунок допомоги ЄС, що потребуватиме пошуку додаткових джерел.

Основні причини такого стану - незабезпечення відповідальними органами дотримання процедур з підготовки, впровадження й моніторингу програм у повних обсягах та встановлених нормативними актами термінах, а також недостатність вжиття відповідних заходів з боку Мінекономрозвитку як координатора з питань допомоги ЄС і Мінфіну як органа, що забезпечує фінансову та бюджетну політику.

2. Система нормативно-правового та організаційного врегулювання секторальної бюджетної підтримки ЄС, створена Урядом, Мінекономрозвитку та Мінфіном із затримками, є недосконалою. Це стало підґрунтям для неефективного використання значного обсягу коштів.

2.1. Незважаючи на велику кількість прийнятих Урядом нормативно-правових актів стосовно програм (понад 30), так і не врегульовано ряд процедур, а частина цих актів містить недоліки. Окремі процедури щодо підготовки та моніторингу програм були запроваджені із запізненням.

2.2. Прийнятим Порядком підготовки, виконання та проведення моніторингу програм секторальної бюджетної підтримки ЄС в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 № 841 (далі - Порядок щодо програм), визначення такого нового механізму допомоги, як секторальна бюджетна підтримка ЄС, введено лише через два роки після фактичного початку залучення коштів ЄС, а звітування про стан виконання індикаторів програм та інформування Уряду про відповідні проблемні питання - ще через два з половиною роки.

Порядком щодо програм не врегульовано питання планування (обґрунтування) обсягів залучення коштів ЄС, здійснення комплексної оцінки ефективності використання коштів, звітування перед Урядом про отриманий ефект від завершених програм. Також він не містить чітко визначених строків підготовки програм (зокрема, щодо розроблення індикаторів виконання програм, започаткування проектів технічної допомоги для супроводження програм).

Оскільки не визначено статусу та чітких термінів створення спільної групи моніторингу програм, є ризики неналежного проведення моніторингу та оцінювання стану досягнення індикаторів програм, а також затримок у наданні коштів з боку ЄС.

2.3. При внесенні змін до угод про продовження терміну впровадження програм з боку Мінекономрозвитку (як підписанта угод) не забезпечено відповідних коригувань графіків щодо виплат коштів.

3. Незважаючи на закріплення за Мінекономрозвитку і Мінфіном відповідних функцій, а також надання Урядом доручень, частина заходів з координації секторальної бюджетної підтримки ЄС, розвитку інструментів і механізмів такого співробітництва міністерствами не виконувалась.

Як наслідок, не забезпечено якісної підготовки, своєчасного та повного виконання програм, раціонального механізму перерахування коштів, регулярного моніторингу реалізації програм і використання коштів.

3.1. Ініційованого цими міністерствами удосконалення механізму перерахування коштів ЄС не здійснено, утворена міжвідомча робоча група для оперативного опрацювання питань з реалізації програм ЄС фактично не функціонувала.

Створення спеціальної групи для прискорення відновлення з боку ЄС фінансування програм забезпечено ними лише через півтора року після порушення ЄС питання щодо відповідної проблеми. У результаті отримання коштів в обсязі 167 млн. євро було відтерміновано майже на два роки.

3.2. Мінекономрозвитку не забезпечено проведення на системній основі моніторингу виконання програм та оцінки результатів їх впровадження, в тому числі через недотримання з боку відповідальних виконавців програм вимог встановленого порядку. Фактично функція координації Міністерством допомоги ЄС зведена лише до питань залучення такої допомоги.

3.3. Розрахунки (обґрунтування) обсягів програм бюджетної підтримки українською стороною не здійснюються, а визначаються ЄС. При цьому інформацією про плановані обсяги такої допомоги для України на наступний період Мінекономрозвитку не володіє.

3.4. За період з 2009 року по травень 2015 року інформування Уряду про стан програм фактично здійснювалося лише у 2012 році, однак без надання передбаченої відповідним дорученням інформації про стан використання залучених коштів ЄС.

До 2012 року питання звітування Урядом не порушувалось, з боку Мінекономрозвитку та Мінфіну не ініціювалось.

Визначене з 2013 року Порядком щодо програм інформування Уряду з боку Мінекономрозвитку про проблемні питання виконання індикаторів та досягнення очікуваних результатів програм не здійснювалося через відсутність відповідної інформації від відповідальних виконавців програм. При цьому передбачені пропозиції щодо прискорення виконання програм ні Мінекономрозвитку, ні Мінфіном не надавались.

3.5. Мінекономрозвитку не здійснювало державну реєстрацію проектів зовнішньої допомоги ЄС.

4. Підготовка програм секторальної бюджетної підтримки ЄС здійснена Мінекономрозвитку та відповідальними органами з недоліками та порушеннями встановлених процедур.

4.1. Термін підготовки програм, яка полягає у розробленні індикаторів і проектів угод, у середньому становив понад півтора року. Причини - зокрема, тривале розроблення індикаторів, затримки із затвердженням стратегічних документів з реформування відповідної галузі, тривале погодження проектів угод програм.

Разом з тим якісної підготовки частини програм не забезпечено, оскільки в подальшому визначені індикатори потребували перегляду та змін.

4.2. Усупереч Порядку щодо програм переліки індикаторів були надані ЄК за більшістю програм не Мінекономрозвитку, а відповідальними органами.

5. Забезпечення надходжень та фінансування програм у 2009 - 2015 роках відбувалося з недоліками й порушеннями міжнародних угод і відповідних розпоряджень Уряду.

5.1. Мінфіном не забезпечено проведення операцій з продажу коштів, які надійшли від ЄК, та їх перерахування на рахунок у Казначействі з дотриманням встановленого терміну. У результаті зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету проводиться із значними затримками.

5.2. Бюджетне планування надходжень у рамках програм допомоги ЄС здійснювалося за відсутності розрахунків їх обсягів, лише на підставі повідомлень ЄС про орієнтовні суми та умови підписаних угод, які фактично не дотримувалися. Це призводило до необхідності коригувань відповідних бюджетних показників.

Незважаючи на наявність окремого коду надходжень для секторальної бюджетної підтримки ЄС, відображення планових показників доходів відбувалося за зведеним кодом у рамках усієї допомоги ЄС. Це створило підґрунтя для неналежного проведення моніторингу та контролю за станом виконання державного бюджету.

5.3. Через несвоєчасне відображення в обліку державного бюджету фактичних надходжень від ЄС викривлена відповідна інформація при звітуванні перед Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України про виконання законів про державний бюджет за 2009, 2012 і 2013 роки.