Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (із змінами та доповненнями) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог діючого законодавства України, а саме Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) та Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464-VI) із доходу фізичної особи у вигляді заробітної плати розраховуються та перераховуються до бюджету податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок.

Щодо розрахунку податку на доходи фізичних осіб.

Вимоги щодо розрахунку податку на доходи фізичних осіб визначені у розділі IV Податкового кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.48. п. 14.1. ст.14 заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Підпунктом 164.2.1 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 Податкового кодексу. Згідно з п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 зазначеного Кодексу, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20% (з 01.01.2015).