Відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

- криптографічні засоби захисту інформації.

Програмний продукт (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається як результат виконання послуг, який має бути зафіксований на відповідному матеріальному носії (паперовому, диску для лазерних систем зчитування, флеш-карті, зйомному жорсткому диску тощо) виконавця або замовника, або може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.

Відповідно до частини 4 статті 51 Митного кодексу України, при імпорті примірників програмної продукції, записаних на матеріальних носіях (оптичних дисках, інших носіях), базою оподаткування буде вартість такого матеріального носія (оптичного диска, іншого носія інформації) без урахування вартості програмної продукції.

Сама програмна продукція, яка передається від нерезидента резиденту незалежно від того, чи постачається така продукція на матеріальних носіях, чи передається покупцеві іншим шляхом, в т.ч. і з використанням мережі Інтернет, електронною поштою або іншими засобами передачі інформації, звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Щодо оподаткування ПДВ послуг з постачання програмної продукції від нерезидента резиденту, то в Узагальнюючій консультації, затвердженій наказом Міністерства доходів і зборів України від 07.10.2013 № 536 (далі – Узагальнююча консультація) зазначено, що операції із постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України та від резидента нерезиденту не оподатковуються податком на додану вартість.

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому, підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.