Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників розглянуло лист "…", за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Згідно з пп."а" та "б" п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п.186.4 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ.

Підпунктом "в" п.186.3 ст. 186 ПКУ визначено, що при наданні консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Тобто, у разі якщо послуги, визначені у пп. "в" п.186.3 ст. 186 ПКУ, надаються платником податку-резидентом нерезиденту, то зазначені операції не будуть об'єктом оподаткування податком на додану вартість, так як місцем постачання таких послуг вважається місце за межами митної території України.

У випадку надання резиденту послуг, визначених у пп. "в" п.186.3 ст. 186 ПКУ, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою податку незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються. Крім цього, слід зазначити, що при постачанні нерезидентом (неплатником податку на додану вартість) послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.

З урахуванням змін, внесених до ст. 198 ПКУ Законами України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та від 16 липня 2015 року №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.