З метою оподаткування згідно із пп. 14.1.122. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-IV із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з пп.14.1.213 п.14.1ст. 14 ПКУ фізична особа - резидент – це особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Згідно зі ст. 29 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, із змінами і доповненнями місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Крім того, абз. 4 ст. 3 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі – Закон №1382), із змінами і доповненнями визначено, що місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Реєстрація – це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства - є підстави, встановлені Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ( ст.5 Закону № 1382).

Відповідно до ст. 5 Закону України від 22.09.2011 №3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі – Закон №3773) іноземці та особи без громадянства, отримують посвідку на тимчасове (постійне) проживання.