Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен громадянин зобов’язаний неухильно додержуватись законів України.

Відповідно до статті 42 глави ІV Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів (ст. 47 ГКУ), зокрема, самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст. 44 ГКУ).

Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010" розділ операції з нерухомим майном включає діяльність орендодавців, агентів і/або посередників з продажу або купівлі, надання в оренду нерухомого майна, надання інших послуг відносно нерухомого майна, таких як оцінювання об'єктів нерухомості або дії як агентів рахунків депонування. Діяльність може здійснюватися щодо власної або орендованої нерухомості та може виконуватися на основі фіксованих виплат або основі контракту. Цей розділ також включає будування конструкцій у сполученні з набуттям прав власності або оренди цих конструкцій та діяльність менеджерів з управління нерухомим майном.

Відповідно до п. п. 14.1.202 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Підпунктом 14.1.245 п.14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій їх випуску (емісії) та погашення.

Отже, систематичний продаж товарів у вигляді матеріальних активів рухомого та нерухомого майна фізичними особами є підприємницькою діяльністю.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Кодексу.

Об’єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).