Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) з урахуванням змін, внесених Законом від 02 березня 2015 року N 219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення", які набрали чинності з 13 березня 2015 року.

Пунктом 95 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2464 визначено перелік умов, згідно з якими платники єдиного внеску мають право застосувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі - коефіцієнт).

Платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом N 2464 строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

Відповідальність у разі якщо суб'єкт господарювання не скористався правом на застосування понижуючого коефіцієнта чинним законодавством не передбачена.

Отже, враховуючи норми розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2464, платник єдиного внеску може не застосовувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оскільки вказаною нормою передбачено право, а не обов'язок платника.