1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Роз"яснення


ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо можливості застосування понижуючого коефіцієнта до бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, і надається платнику податку для правильності застосування норм податкового законодавства у його податковому обліку.
Роботу ГУ ДФС спрямовано на реалізацію завдань, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон № 2464), актами Президента України та дорученнями Кабінету Міністрів України щодо подальшого поліпшення пенсійного забезпечення громадян.
З метою залучення більшої кількості платників єдиного внеску до застосування понижуючого коефіцієнта розроблено зміни до Закону № 2464, які внесено Законом України від 02 березня 2015 року № 219– VІІІ "Про внесення змін до розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)" (далі - Закон № 219), який набрав чинності з 13 березня 2015 року. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР,,Про оплату праці" (далі – Закон № 108), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, – зокрема, оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами.
Згідно з пунктом 9-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі – коефіцієнт) при дотриманні певних умов.
Закон № 108 визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

................
Перейти до повного тексту