Державна фіскальна служба України розглянула звернення ... щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором заробітної плати фізичної особи – студентки, яка одночасно навчається у вищому навчальному закладі на контрактній формі, і в межах компетенції повідомляє, що лист містить недостатньо інформації для надання більш детальної відповіді.

Водночас інформуємо, що частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) такому платнику відповідно до умов трудового договору (контракту).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу, у тому числі заробітної плати на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку (15/20 відс.), визначену ст. 167 Кодексу.

Порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, встановлено ст. 169 Кодексу, згідно з п. 169.1 якої з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу передбачено, що будь-який платник податку має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 100 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Однак згідно з п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень Кодексу п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу набирає чинності з 1 січня 2016 року. До 31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

Враховуючи, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 80 "Про Державний бюджет України на 2015 рік" на 1 січня 2015 року прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено в розмірі 1218 грн., то розмір податкової соціальної пільги у 2015 році – 609 грн. у розрахунку на місяць.

Разом з тим відповідно до п.п. "г" п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу платник податку, який є студентом, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (у 2015 році – 913,50 грн.).

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2015 році – 1710 грн.) (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).