На сьогоднішній день стрімко зростає заборгованість по заробітній платі. Роботодавці дозволяють собі по декілька місяців затримувати заробітну плату, навіть при звільненні повністю не розраховуються з працівником, то є грубим порушенням конституційних та трудових прав громадян України.

Одним з ефективних способів захисту права на оплату праці є звернення до суду.

Виходячи з викладеного, у разі виявлених фактів порушення роботодавцями законодавства України про оплату праці, рекомендуємо користуватись пам'яткою у вигляді Інформації про порядок стягнення заборгованості із заробітної плати (додається), яка підготовлена Правовою та технічною інспекціями праці апарату ФПУ.

Згідно зі статтею 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Отже, у разі виникнення затримки виплати заробітної плати працівник має право звертатися до суду за захистом своїх прав з позовною заявою (Зразок № 1).

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України , статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Трудові спори підлягають безпосередньому розглядові в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах (статті 231, 232 КЗпП України ).

За загальними правилами підсудності, визначеними у статті 109 ЦПК України , позови до фізичної особи пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються до суду за їхнім місцезнаходженням.

Водночас, статтею 110 ЦПК України передбачена можливість пред'явлення позовів, що виникають з трудових відносин також і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Таким чином, при зверненні працівника до суду для вирішення трудового спору він має право обрати суд, у якому розглядатиметься справа, з урахуванням правил, наведених вище.

При зверненні до суду з позовами про стягнення заборгованості із заробітної плати позивачі звільняються від сплати судового збору (стаття 5 Закону України "Про судовий збір" ).

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (стаття 116 КЗпП Україн и ).

У разі, якщо працівника було звільнено, а повного розрахунку з ним не проведено, виникає необхідність у захисті своїх трудових прав у суді (Зразок № 2).

Також працівник має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку (стаття 117 КЗпП України ).

Нагадаємо, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України ).

28.08.2012 р. мене прийняли на роботу на посаду касира у Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря", де я і працюю до цього часу.

Починаючи з 01.10.2014 р. по 01.12.2014 р. Відповідач не виплачує мені заробітну плату, посилаючись на відсутність коштів.

Всього станом на 01.12.2014 р. Відповідач заборгував мені __________ грн., але виплатити їх внаслідок відсутності грошових коштів відмовився.

Вважаю такі дії відповідача незаконними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.