У зв'язку з чисельними запитами підвідомчих органів та платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, керуючись пп. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 01.06.94 N 345, Пенсійний фонд роз'яснює.

1. При нарахуванні пені за несвоєчасну сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування слід керуватися п. 9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Фонду від 03.06.99 р. N 4-6, не беручи до уваги приклад розрахунку пені, наведений у зазначеному пункті, тобто пеню слід нараховувати з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, що діяла в період наявності недоїмки.

2. Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору є, зокрема, особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу. Зазначені особи відповідно до п. 3 ст. 2 та п. 2 ст. 4 вищезгаданого Закону сплачують збір в розмірі 32 відсотків сукупного оподатковуваного доходу.

Таким чином, до сплати збору за згаданою ставкою мають бути залучені особи, які займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу без реєстрації як суб'єкти підприємницької діяльності, і які не відносяться до платників збору, визначених п. 4 ст. 1 вищезгаданого Закону, зокрема, артисти та інші особи, які одержують дохід безпосередньо від реалізації квитків на концерти та інші видовищні заходи.

3. Відповідно до п. 4. ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, є платниками збору, а відповідно до п. 1 ст. 2 вищезгаданого Закону для підприємств, установ, організацій, їх філій, інших відокремлених підрозділів, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є, зокрема, винагороди, які виплачуються за договорами цивільно-правового характеру.

Цивільно-правовими угодами слід вважати угоди, згідно з якими відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу виникають цивільні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 42 Цивільного кодексу цивільно-правові угоди можуть укладатися усно або у письмовій формі. При цьому угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи (фізичної та юридичної) видно її волю укласти угоду.

Враховуючи наведене, збір має нараховуватися на винагороди, що виплачуються фізичним особам за виконання робіт (послуг) за будь-якими цивільно-правовими договорами незалежно від того, яким чином укладено зазначені договори - у письмовій формі чи усно.

Таким чином, відсутність письмової цивільно-правової угоди не звільняє платників збору від його сплати, а факт сплати винагороди за фактично укладеною в усній формі угодою, є підставою для нарахування збору.

4. Відповідно до пп. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору є підприємства, установи та організації, їх філії, інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємництва, які використовують працю найманих працівників.

Найманими працівниками слід вважати фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також у фізичних осіб (далі - роботодавці).

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір з угодою, згідно з якою працівник зобов'язується виконувати роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату (яка згідно із Законом "Про оплату праці" включає до себе виплати, віднесені до основної, додаткової, заробітної плати, інших заохочень та компенсацій) та створювати йому належні умови праці.