<...>

Відповідно до ст. 493 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом (п. 1 ст. 494 ЦКУ ).

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (п. 3 ст. 494 ЦКУ ).

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , що набув чинності з 01.01.2015 р. (далі - Кодекс), роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Таким чином, будь-який платіж, отриманий як винагорода за торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію, вважається роялті. Будь-який платіж, отриманий як винагорода за торговельну марку, яка визнана в установленому законом порядку добре відомою, але не здійснена реєстрація відповідно до вітчизняного чи міжнародного законодавства, не вважається роялті з ціллю застосування положень податкового законодавства. У випадку скасування вимоги щодо реєстрації торговельної марки з метою визначення плати за її використання (роялті) необхідно встановити чіткий порядок визнання торговельної марки добре відомою.