Державна фіскальна служба України <...> надає роз'яснення щодо особливостей проведення перевірок бюджетного відшкодування ПДВ і упередження неправомірно задекларованих сум з урахуванням змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у порядку проведення відповідних перевірок, що набирають чинності з 1 липня цього року.

Відповідно до пункту 200.20 статті 200 Кодексу контролюючий орган у разі встановлення фактів невідповідності критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ та відсутності у такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подання звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано (по податковій звітності за травень цього року - не пізніше 07.07.2015 р.).

Оскільки бюджетним відшкодуванням відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, відповідність критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ є обставиною, за якою суб'єкт господарювання може отримати бюджетне відшкодування за результатами камеральної перевірки, яка відповідно до абзацу другого пункту 200.18 статті 200 Кодексу проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації (у липні 2015 року - не пізніше 10.07.2015 р.).

Згідно з пунктом 75.1.1 статті 75 Кодексу дані системи електронного адміністрування ПДВ (дані органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, дані Єдиного реєстру податкових накладних та дані митних декларацій) вважаються складовою камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ, у тому числі з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування.

Таким чином, при здійсненні камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ із заявленими сумами бюджетного відшкодування обов'язковим є опрацювання декларацій платників за такими напрямами:

• відповідність даних додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, зокрема за періоди, у яких виникло від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ;

• виявлення арифметичних або логічних помилок у декларації, у тому числі правомірність відображення показника збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з врахуванням результатів попередніх перевірок (камеральних/документальних), проведених органом ДФС;

• з'ясування відповідності даних декларації з ПДВ та даних Єдиного реєстру податкових накладних;

• аналіз формування податкового кредиту з використанням всіх наявних інформаційних даних;

• з'ясування відповідності даних декларації з ПДВ та даних митних декларацій (рядки 2.1 та 12.1 декларації), застосованого типу митних декларацій;

Довідково: керуючись тим, що відповідно до пункту 187.8 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення, при з'ясуванні відповідності показників рядків 12.1 (12.1.1, 12.1.2), а також 2.1 податкової декларації з ПДВ оформленим митним деклараціям враховувати, що за наявності обсягу відомостей (даних), достатніх для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим, митна декларація відповідно до статті 258 Митного кодексу України заповнюється у звичайному порядку, що відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 р. № 1011, відмічається:

• у разі вивезення товарів - літерним кодом напрямку переміщення ЕК, літерним кодом типу декларації АА;

• у разі ввезення товарів - літерним кодом напрямку переміщення ІМ, літерним кодом типу декларації АА;

• звірка даних декларації з наявними в органах ДФС інформаційними базами даних та з'ясування відповідності номенклатури та вартості імпортованих та/або підакцизних товарів митних декларацій та податкових накладних;

• вивчення обставин виникнення або стану усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту);

• виявлення ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів, які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ або за якими на дату опрацювання наявна інформація про сумнівний податковий кредит, у тому числі за ланцюгами постачання тощо.

Разом з цим відсутність права на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ не позбавляє платника права на отримання відшкодування у загальному порядку, зокрема за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу XX Кодексу контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування сум ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 01.07.2015 р., оскільки з 01.07.2015 р. призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пункту 200.11 статті 200, а також дія пункту 200.14 статті 200 Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ.

При цьому наголошуємо, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" , не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.