Поданий договір оренди укладений у 2002 році і повинен відповідати вимогам Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі", згідно з якими договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації (стаття 16 зазначеного закону). Факт державної реєстрації, згідно із частиною другою статті 18 цього ж закону, засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації.

У даному випадку договір оренди не засвідчений печаткою та підписом уповноваженої особи, а також не містить плану (схеми) земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, інших вимог, встановлених законом (частина третя статті 14 Закону України "Про оренду землі"), є підставою для визнання договору недійсним відповідно до законів України.

Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" від 02.02.2002 N 92 (із змінами) запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансовоекономічного стану орендаря визнано одним з пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України, укази і розпорядження Президента України є обов'язковими до виконання на території України.