Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 "Про Державну фіскальну службу України", пункту 3 Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1084, та з метою визначення концептуальних засад формування ефективного та дієвого механізму наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері

1. Затвердити Концепцію наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері (далі - Концепція), що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів ДФС під час підготовки пропозицій до проекту щорічного тематичного плану науково-дослідних робіт ДФС враховувати положення Концепції.

3. Департаменту персоналу (Пригаровський В.М.) разом із структурними підрозділами ДФС за участю підвідомчих наукових установ у двомісячний строк розробити та подати на затвердження План заходів щодо реалізації Концепції у 2015 році.

4. Департаменту комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-порталі ДФС.

5. Координаційно-моніторинговому департаменту забезпечити внесення цього наказу до Репозиторія звітної та статистичної інформації ДФС відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 № 168.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Концепція наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері (далі - Концепція) розроблена відповідно до ДСТУ 3973-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення", Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, Законів України від 13 грудня 1991 року № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність", від 25 червня 1993 року № 3322-XII "Про науково-технічну інформацію", від 10 лютого 1995 року № 51/95-ВР "Про наукову і науково-технічну експертизу", від 11 липня 2001 року № 2623-III "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки", від 01 липня 2014 року № 1556-VII "Про вищу освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 07 квітня 1998 року № 469 "Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ", від 25 серпня 2004 року № 1084 "Про затвердження Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету", від 20 липня 1996 року № 8 30 "Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт", від 21 травня 2014 року № 236 "Про Державну фіскальну службу", розпоряджень Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року № 780-р "Про схвалення Концепції реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю", від 17 грудня 2012 року № 1077-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю на період до 2017 року", інших нормативно-правових актів, які регламентують організацію та проведення наукової та науково-технічної діяльності.

Реформування органів державної влади, одним із результатів якого є створення Державної фіскальної служби України (ДФС), зумовлює необхідність розроблення нових підходів до організації її діяльності на основі міжнародного досвіду реорганізації фіскальних органів та попереднього досвіду роботи Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової служби України і Державної митної служби України.

Одним із шляхів досягнення поставленої мети - позиціонування ДФС як ефективного адміністратора податкових і митних платежів, ефективність якої вимірюватиметься як продуктивністю роботи з наповнення бюджету, так і підвищенням рівня податкового та митного сервісу для платників, є належний рівень наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері відповідно до вимог чинного законодавства, що регламентують порядок управління науковою та науково-технічною діяльністю.

Система наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері формується на міжнародному досвіді та державному регулюванні наукової діяльності з урахуванням специфіки відомчого регулювання наукової діяльності та факторів, які впливають на створення, функціонування та розвиток системи наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері, зокрема зовнішніх (глобальні, міждержавні, національні) та внутрішніх чинників (правові основи діяльності, внутрішньовідомчий попит на наукові дослідження, ресурсне забезпечення).

Суб'єктами системи наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері є:

на стратегічному рівні: головний замовник - ДФС, замовники - структурні підрозділи ДФС, спеціалізовані департаменти та орган, які здійснюють функції прогнозування, фінансування та контролю;

на оперативному рівні: координатор - структурний підрозділ, який відповідно до розподілу функціональних повноважень забезпечує організацію наукової і науково-технічної діяльності;

на тактичному рівні: виконавці - науково-дослідні установи.

Враховуючи, що наукове забезпечення державного управління у податково-митній сфері - це система заходів (наукових, науково-технічних, організаційних тощо), спрямованих на забезпечення необхідними ресурсами прогресивного розвитку ДФС, проблемними залишаються питання:

визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень у податково-митній сфері;

залучення науковців підвідомчих наукових установ до науково-методичного та експертного супроводу процесу прийняття управлінських рішень щодо розвитку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та політику у сфері державної митної справи;

залучення фахівців-практиків від замовника до прикладних наукових досліджень як консультантів або співвиконавців, наукових заходів щодо тематики дослідження, організованих виконавцем, належної організації впровадження результатів дослідження;

забезпечення співпраці з науковими установами та організаціями іноземних держав з урахуванням перспективних і пріоритетних напрямів наукових досліджень;

неналежного рівня співпраці замовника наукового дослідження з виконавцем щодо узгодження програми дослідження та надання доступу до статистичної інформації у межах, необхідних для проведення дослідження;

відсутності нормативних підстав для виконання науковими установами на замовлення ДФС робіт (експрес-дослідження, науково-аналітичні довідки тощо) поза межами тематичного плану наукових досліджень;

документального підтвердження впровадження отриманих результатів наукових досліджень.

Подальший розвиток системи наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері як один з напрямів реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи потребує розроблення Концепції.

Необхідними умовами реалізації Концепції є:

дотримання своїх зобов'язань один перед одним учасниками наукової діяльності: держава, центральні органи виконавчої влади, бізнес, науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади;

підвищення ролі науки у реалізації державної податкової та державної митної справи, забезпечення участі науковців і дослідників у науково-методичному, експертному та консультативному супроводі процесу прийняття управлінських рішень, реалізації проектів та програм, спрямованих на інституційний розвиток ДФС;