Державна фіскальна служба України розглянула звернення <...> щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу та повідомляє таке.

17 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" (далі - Закон № 63), нормами якого запроваджено можливість звільнення від відповідальності платників податків за умови добровільного декларування ними податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств.

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 26.01.2015 р. № 1258/1/1-15 та з метою виконання вимог Закону № 63 ДФС розроблено:

проект наказу Міністерства фінансів України "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", яким, зокрема, передбачено внесення змін до форм податкової звітності з ПДВ та порядку її складання і подання (зміни до наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966). Станом на 03.02.2015 р. цей наказ зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 102/26547 та опубліковано в "Офіційному віснику України" 30.01.2015 р.;

проект наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Уточнюючого розрахунку з податку на прибуток підприємств для застосування податкового компромісу" для опрацювання в установленому порядку направлено до Міністерства фінансів України листом від 13.02.2015 р. № 343/4/99-99-19-02-01-13;

проект Урядового розпорядження "Про забезпечення реалізації процедури досягнення податкового компромісу", погоджений Міністерством фінансів України та направлений листами від 11.02.2015 р. № 3135/5/99-99-22-04-02 та № 3136/5/99-99-22-04-02 для погодження в установленому порядку до Мінекономрозвитку та Державної регуляторної служби України відповідно.

Проект акта оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 28.01.2015 р.

Також у зв'язку із численними запитами територіальних органів ДФС, з метою забезпечення ними однакового підходу при здійсненні заходів адміністрування під час застосування податкового компромісу підготовлено Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, які затверджено наказом ДФС від 17.01.2015 р. № 13 (далі - Методрекомендації) та розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Методрекомендації не є нормативно-правовим актом, не встановлюють нових норм права та мають виключно рекомендаційний і роз'яснювальний характер щодо процедури застосування податкового компромісу посадовими особами органів ДФС.

Стосовно посилань платників податків на невідповідності норм Методрекомендацій Закону № 63 повідомляємо таке.

I. Щодо встановлення додаткових вимог як до переліку документів, що подаються платником для застосування податкового компромісу, так і до їх змісту (Заява про компроміс, Заява про компроміс по ППР для неузгодженого податкового зобов'язання).

Згідно з п. 1 Закону № 63 платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 63 передбачено, що до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

З метою реалізації цього положення пп. 3.4 п. 3 Методрекомендацій визначено, що до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку, для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу. Отже, пояснення мотивів подання уточнюючого розрахунку здійснюється у такій Заяві. Це положення застосовується до розрахунків, що подаються до затвердження Міністерством фінансів України форми уточнюючих розрахунків спеціально для процедури податкового компромісу.

Також вказано, що перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток до бюджету. Наведені вище положення спрямовані на реалізацію приписів Закону № 63, у тому числі пункту 3, щодо вирішення питання необхідності проведення документальної позапланової перевірки.

Щодо Заяви про компроміс по ППР

Пунктом 7 Закону № 63 встановлено, що досягнення податкового компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також визначених в отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, за якими податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу, здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу.

Абзацом третім пп. 3.1 п. 3 Методрекомендацій передбачено, що "для початку застосування процедури податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов'язань не узгоджені відповідно до норм Кодексу (далі - Заява про компроміс по ППР)". Отже, вказане положення відповідає приписам п. 7 Закону № 63 та нового виду документа або нової його форми не передбачає.