На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2000 року N 1071 "Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів" та наказу Держкоменергозбереження від 04.08.2000 р. N 64 "Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях"

1. Затвердити Методику аналізу та розрахунку питомих витрат енергоресурсів під час проведення експертизи з енергозбереження та інспектування споживачів енергоресурсів як рекомендаційного документа, що додається.

2. Державній інспекції з енергозбереження (Маліков В.М.) та управлінню правового та нормативного забезпечення енергозбереження (Малая М.В.) у 5-денний термін зареєструвати Методику з присвоєнням їй шифру відповідно до Порядку розроблення та затвердження нормативних документів з енергозбереження, затвердженого наказом Держкоменергозбереження від 12.12.97 р. N 115.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Жовтянського В.А.

Цей нормативний документ містить методичні підходи щодо ведення аналізу та порядку розрахунку питомих витрат енергоресурсів робочих машин і механізмів, технологічних процесів і виробництв підприємств усіх форм власності та відомчого підпорядкування, а також державних (зокрема - бюджетних) установ та організацій.

Нормативний документ установлює:

- вимоги щодо порядку ведення аналізу ефективності використання енергоресурсів на основі розрахунку питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі за текстом - ПЕР) під час проведення державної експертизи з енергозбереження (далі за текстом - експертиза з енергозбереження) та інспектування споживачів енергоресурсів;

- методологію оцінювання ефективності використання енергоресурсів залежно від обсягів виробництва;

- алгоритм оцінювання ефективності використання енергоресурсів (рекомендації для працівників державної інспекції з енергозбереження);

- рекомендації щодо встановлення і перевірки нормативів питомого енергоспоживання;

- рекомендований порядок обчислення питомих витрат енергоресурсів залежно від обсягів виробництва за допомогою використання комп'ютерної програми "Specific Energy Consumption".

У цій методиці наведено посилання на такі стандарти, а також інші законодавчі, нормативні та нормативно-правові документи:

ДСТУ 2339-94 Енергозбереження. Основні положення

ДСТУ 3886-99 Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору

I 00013184.0.001-97 Порядок розроблення та затвердження нормативних документів з енергозбереження

Закон України "Про енергозбереження"

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження"

Терміни та визначення, що використовуються в цій методиці, наведено в табл. 3.1.

4.1 В нормативному документі прийнято такі позначення:

4.2 В нормативному документі прийнято такі скорочення:

5.1. Положення цієї методики можуть бути враховані під час ведення Державної експертизи з енергозбереження, а також під час інспектування споживачів енергоресурсів.

5.2. Вимоги цієї методики є рекомендованими щодо порядку ведення розрахунків питомих витрат залежно від обсягів виробництва згідно розділу 6 і додатка А, а також щодо процедури оцінювання ефективності використання ПЕР співробітниками Державної інспекції з енергозбереження під час проведення експертизи з енергозбереження та інспектування споживачів ПЕР (див. розділи 7 та 9).

5.3. Ця методика може бути використана під час ведення експертизи з енергозбереження, а також співробітниками спеціалізованих організацій під час проведення енергетичного обстеження підприємств, установ і організацій.

6.1. Інформація, необхідна для обчислення питомих витрат ПЕР.

Під час обчислення питомих витрат ПЕР слід враховувати:

- технології, що реально на підприємстві існують, використовуються і можуть бути використані;

- величину паспортної продуктивності робочих машин і механізмів;

- величину фактичної продуктивності робочих машин і механізмів;

- кількість однотипних робочих машин і механізмів, що працюють одночасно;

- коефіцієнт використання технологічного устаткування, робочих машин і механізмів протягом години, робочої зміни, доби, тижня, місяця, кварталу, року;

- максимальне, мінімальне і середнє (середньоквадратичне) значення коефіцієнта завантаження електричних двигунів, котлів, печей, електротехнологічного та іншого обладнання;

- необхідність запровадження організаційних, тобто безвитратних, а також маловитратних швидкоокупних (з періодом окупності до 0,1 ... 0,2 року) енергозберігаючих заходів згідно приписів державної інспекції з енергозбереження та за результатами енергетичних обстежень (енергоаудитів);

- доцільність запровадження енергозберігаючих заходів, що потребують витрат (з періодом окупності понад 0,2 ... 1,0 року) згідно приписів державної інспекції з енергозбереження та за результатами енергетичних обстежень (енергоаудитів) і т.д.

Слід мати на увазі, що звіт за результатами енергетичного обстеження (енергетичного аудиту) може бути підставою для перегляду раніше встановлених нормативів питомого енергоспоживання тільки за умови врахування під час розрахунків необхідності запровадження безвитратних (організаційних) та маловитратних швидкоокупних (з періодом окупності до 0,1 ... 0,2 року) енергозберігаючих заходів. Під час розрахунків нормативів питомих витрат ПЕР рішення щодо доцільності врахування енергозберігаючих заходів, що потребують витрат (з періодом окупності понад 0,2 ... 1,0 року) має бути погоджено з відповідними контролюючими органами.

6.2 Методика розрахунку питомих витрат енергоресурсів.

6.2.1 Порядок обчислення питомих витрат енергоресурсів для підприємств, технологічних процесів, робочих машин і механізмів, що вже працюють.

Розрахунок слід вести відповідно до таблиці 6.1.

* S - сума.

** Втрати від простоїв, зумовлених припиненням енергопостачання можна буде враховувати тільки "за фактом" під час аналізу ефективності витрачання ПЕР впродовж звітного періоду.

*** Заходи з економії ПЕР відображають у стовпчиках 7, ..., 11, ... таблиці 6.1 зі знаком "мінус".

Стовпчики 7, ..., 11, ... таблиці 6.1 заповнюють за формулою:

де S - сума;

i - кількість одиниць однотипного технологічного обладнання, що може працювати одночасно; i = 1, 2, ...

Інформація, наведена в табл. 6.1, може бути використана для порівняння розрахункових даних з їх фактичним значенням за звітний період з метою оцінювання ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів персоналом підприємства. Для цього випадку слід з'ясувати, яка кількість технологічних установок має функціонувати для забезпечення виконання виробничої програми в разі дотримання персоналом вимог технології.

В таблиці 6.1 можна використовувати проектну (паспортну) величину коефіцієнта використання протягом роботи (коефіцієнта включення) типових технологічних установок. В разі відсутності даних щодо кількісного значення цього коефіцієнта його величина може бути обчислена на підставі інформації про середню кількість пусків (зупинок) з урахуванням тривалості непродуктивного (без виробництва продукції) функціонування обладнання впродовж припинення роботи, а також виходу на робочий режим під час пуску. Для цього випадку слід брати до уваги середньодобову тривалість простоїв як технологічних, так і пов'язаних з можливою неритмічністю подачі сировини і матеріалів від попередніх стадій технологічного процесу.

Під час ведення аналізу ефективності використання енергоресурсів за звітний період слід враховувати простої обладнання, зумовлені припиненням подачі ПЕР з боку енергопостачальних організацій. Тобто, втрати від зазначених простоїв можна буде враховувати тільки "за фактом", тобто беручи до уваги тривалість простоїв, зумовлених припиненням подачі ПЕР з боку енергопостачальних організацій впродовж звітного періоду (щодо цього підприємство має надати відповідну довідку).

Неприпустимо врахувати втрати від припинення подачі ПЕР під час затвердження нормативів питомого енергоспоживання на наступний період.

Величина продуктивності обладнання, що її наведено в передостанньому рядку таблиці 6.1, визначається таким чином:

- для нового обладнання приймають паспортне (проектне) значення продуктивності;

- для обладнання, що вже функціонує впродовж тривалого часу, слід експериментально визначити його продуктивність за номінального режиму роботи.

Під час ведення розрахунків слід пам'ятати, що величина коефіцієнта завантаження не повинна бути меншою за певну (наперед відому) величину. Приміром, для електродвигунів у режимі роботи S1 згідно ДСТУ 3886-99 мінімальна величина коефіцієнта завантаження становить 0,4 ... 0,5.

Для випадків роботи обладнання з меншим завантаженням слід провадити вимірювання споживаної цим обладнанням потужності. За такої ситуації стовпчик 6 табл. 6.1 можна не заповнювати, а у стовпчик 4 цієї таблиці замість сумарної встановленої потужності слід підставити значення фактично споживаної потужності. Слід брати до уваги, що експлуатація обладнання з малим коефіцієнтом завантаження є нераціональною та недоцільною, а в окремих випадках - взагалі неприпустимою.

Втрати електричної енергії в мережах електропостачання (проводи та кабелі, трансформатори), а також втрати, зумовлені передачею реактивної потужності, в табл. 6.1 враховуються відповідними рядками.

Для обчислення питомих витрат інших типів ПЕР (а не тільки електроенергії), приміром, газу в котельних установках стовпчики 7, ..., 11, ... таблиці 6.1 заповнюють з урахуванням режимних карт, складених під час останньої наладки котла. Те ж саме стосується і пічного обладнання.

6.2.2 Порядок обчислення питомих витрат енергоресурсів для підприємств, технологічних процесів, робочих машин і механізмів в процесі проектування і під час експертизи проектів.

Під час розроблення і експертизи проектів, як і для випадків, коли обладнання вже функціонує, розрахунок питомих витрат слід вести за допомогою табл. 6.1. Внаслідок неможливості здійснення вимірювань під час розроблення і експертизи проектів слід використовувати тільки паспортні (проектні) значення продуктивностей і потужностей робочих машин, а також розрахункові (нормативні) величини коефіцієнтів завантаження та використання протягом роботи (коефіцієнта включення).

6.3 Порядок усереднення питомих витрат ПЕР впродовж звітного періоду в цілому по підприємству (по галузі національного господарства).

Обчислення питомих витрат ПЕР впродовж звітного періоду в цілому по підприємству (по галузі національного господарства) здійснюють за формулою:

n - кількість або цехів, підрозділів чи технологічних ліній, що випускають однотипну продукцію для одного підприємства, або окремих підприємств галузі в цілому по національному господарству чи для окремого регіону.

7.1. Для підприємств, що працюють вже декілька років неприпустимим є оцінювання ефективності використання енергоресурсів "від досягнутого", тобто тільки на підставі результатів роботи впродовж звітного періоду.

7.2. Для аналізу (оцінювання) ефективності використання ПЕР підприємством необхідною є така інформація:

- річні обсяги виробництва у натуральних показниках (штуках, кг, куб.м, кв.м), або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах (доцільно використовувати при цьому долари США, або євро для підприємств, що їх продукція експортується);

- обсяги річного споживання кожного виду ПЕР (кВт х год.; куб.м; кг; ГДж і т. д.), або середньорічні величини питомих витрат ((одиниць енергоресурсів) / (одиниць продукції)) на одиницю продукції (у натуральних показниках або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах);

- середньорічна температура чи величина градусо-днів за рік та (або) середньорічна температура чи величина градусо-днів за опалювальний сезон, а також тривалість (кількість днів) опалювального сезону. Ця інформація необхідна під час аналізу ефективності використання теплової енергії, приміром, для аналізу роботи систем опалення житлових, адміністративних та виробничих приміщень і будівель.

7.3. Бажано, але не обов'язково, отримати первинну інформацію, що її наведено у 7.2 за останні 9 ... 10 років, але не менше, ніж за 6 останніх років*, починаючи, наприклад, з 1990 чи 1991 років, коли обсяги виробництва були максимальними (див. таблиці Д.Б.1 та Д.Б.2, наведені в додатку Б).

7.4. Для оцінювання ефективності використання ПЕР для кожного цеху, дільниці, іншого підрозділу, для робочої машини чи технологічного процесу доцільно на базі отриманої первинної інформації розрахувати залежність питомих витрат від обсягів виробництва чи, приміром, температури навколишнього середовища (останнє - для аналізу ефективності роботи систем опалення).

Приклад розрахунку питомих витрат енергоресурсів наведено у додатку А.

7.5. Під час оцінювання ефективності роботи основних галузей національного господарства необхідно отримати таку первинну інформацію (див. таблиці Д.Б.1 та Д.Б.2, наведені в додатку Б**):

У таблиці Д.Б.2 під час оцінювання ефективності роботи основних галузей замість цехів та інших підрозділів одного підприємства слід наводити інформацію щодо конкретних підприємств галузі або певного регіону. Для цього у стовпчику 1 таблиці Д.Б.2 замість номерів цехів та інших підрозділів одного підприємства необхідно навести назви відповідних підприємств галузі в цілому по країні або для певного регіону, де розташовано підприємства цієї галузі.

- річні обсяги виробництва у натуральних показниках (штуках, кг, куб.м, кв.м), або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах (доцільно використовувати при цьому долари США або євро для галузей, що їх продукція експортується);

- обсяги річного споживання кожного виду ПЕР (кВт х год.; куб.м; кг; ГДж і т. д.), або середньорічні величини питомих витрат ((одиниць енергоресурсів) / (одиниць продукції)) на одиницю продукції (у натуральних показниках або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах);

- середньорічна температура чи величина градусо-днів за рік та (або) середньорічна температура чи величина градусо-днів за опалювальний сезон, а також тривалість (кількість днів) опалювального сезону. Ця інформація необхідна під час аналізу ефективності використання теплової енергії, приміром, для аналізу роботи систем опалення житлових, адміністративних та виробничих приміщень і будівель певного регіону.

7.6. Підготовку інформації для оцінювання ефективності використання ПЕР основними галузями економіки слід вести так само, як і для підприємств (див. 7.2-7.4).

7.7. Питомі витрати ПЕР зі збільшенням обсягів виробництва найчастіше зменшуються. Для цього випадку, якщо питомі витрати енергоресурсів зі збільшенням обсягів виробництва збільшуються або не зменшуються, можна зробити однозначний висновок щодо неефективного використання ПЕР як окремими підрозділами та підприємствами в цілому, так і основними галузями національного господарства.

7.8. Для окремих робочих машин, установок та технологічних процесів (механізми з так званим "вентиляторним завантаженням", трубопровідні системи тощо), для яких опір зі зростанням продуктивності збільшується (найчастіше за квадратичною, кубічною або іншими нелінійними залежностями) питомі витрати ПЕР зі збільшенням обсягів виробництва найчастіше зростають. Для цього випадку, якщо питомі витрати енергоресурсів зі збільшенням обсягів виробництва не збільшуються або зменшуються, можна зробити однозначний висновок щодо ефективного використання ПЕР як окремими підрозділами та підприємствами в цілому, так і відповідними галузями економіки (наприклад, трубопровідний транспорт).

7.9. Під час оцінювання ефективності використання ПЕР слід дотримуватися такого алгоритму (методики аналізу ефективності використання ПЕР):

7.9.1. Отримати всю первинну інформацію щодо фактичного споживання енергоресурсів, обсягів виробництва і питомого споживання енергоресурсів згідно 7.2 (для підприємств, установ, організацій) і згідно 7.5 (для галузей економіки).

7.9.2. Виконати обчислення питомого енергоспоживання залежно від обсягів виробництва.

7.9.3. Порівняти фактичні питомі витрати за звітний період (див. 7.9.1) з розрахунковими (див. 6 та 7.9.2).

У разі, якщо для обсягів виробництва звітного періоду фактичні питомі витрати не перевищують розрахункові (не виходять за межі довірчого інтервалу), або менші за розрахункові - роботу підприємства (галузі національного господарства) попередньо можна вважати задовільною.

За перевищення фактичних питомих витрат розрахункового значення (верхньої межі довірчого інтервалу) для обсягів виробництва звітного періоду роботу підприємства (галузі національного господарства) попередньо можна вважати незадовільною. При цьому необхідно більш детально проаналізувати роботу підприємства (галузі національного господарства). Остаточний висновок щодо ефективності/неефективності використання ПЕР роблять лише на підставі більш детального аналізу, а не тільки за розрахунковими значеннями питомих витрат (див. 7.9.2).

Слід мати на увазі, що більш коректним є порівняння фактичних і розрахункових значень питомих витрат ПЕР для випадків, коли обсяги виробництва звітного періоду не виходять за діапазон між максимальним та мінімальним значення обсягів виробництва за періоди, що були використані під час обчислення залежності питомого енергоспоживання від обсягів виробництва (див. 7.9.2). Цим зумовлена необхідність отримання первинної інформації за якомога більший проміжок часу (див. 7.3).

7.9.4. Першочерговому обстеженню підлягають ті технології, цехи, дільниці підприємства та галузі національного господарства, фактичні питомі витрати яких найбільше перевищують розрахункове значення (верхню межу довірчого інтервалу).

7.10 Для випадків, коли припустимим є використання моделі питомих витрат ПЕР від обсягів виробництва, що забезпечує найменше середньоквадратичне відхилення (див. додаток А), у разі перевищення фактичних питомих витрат верхньої межі довірчого інтервалу необхідно:

7.10.1. Для підприємств, установ, організацій слід здійснити обстеження у такій послідовності:

- отримати енергетичний баланс підприємства по всіх типах енергоресурсів щонайменше за два останніх роки;

- порівняти витрати енергоресурсів по всіх найбільш суттєвих споживачах енергоресурсів за звітний період, з їх величиною за інші періоди, що передували звітному;

- провести детальну перевірку ефективності використання ПЕР тими цехами, підрозділами, технологічним устаткуванням, по яких було зафіксовано найбільше збільшення питомих витрат;

- після перевірки сформулювати висновок щодо ефективності (неефективності) витрачання ПЕР цехами, підрозділами, технологічним устаткуванням.

7.10.2. Для галузей національного господарства здійснити обстеження у такій послідовності:

- отримати інформацію про питоме енергоспоживання або щодо найбільших підприємств галузі (приміром, для чорної металургії, чи нафтопереробних заводів), або щодо підприємств галузі по всіх областях та регіонах України (наприклад, для хлібозаводів, чи підприємств житлово-комунального господарства) щонайменше за останні 2 роки;

- порівняти витрати енергоресурсів по всіх найбільш суттєвих споживачах енергоресурсів за звітний період, з їх величиною за інші періоди, що передували звітному;

- провести детальний аналіз ефективності використання ПЕР тими найбільшими підприємствами або підприємствами тих областей і регіонів України, по яких було зафіксовано найбільше збільшення питомих витрат;

- після перевірки сформулювати висновок щодо ефективності (неефективності) витрачання ПЕР найбільшими підприємствами або підприємствами тих областей і регіонів України, по яких було зафіксовано найбільше збільшення питомих витрат.

8.1. Для підприємств, що функціонують понад 6 років неприпустимим є встановлення нормативів споживання ПЕР "від досягнутого", тобто тільки за результатами попереднього звітного періоду.

8.2. Неприпустимим є необгрунтоване збільшення або зменшення питомих витрат енергоресурсів для підприємств всіх форм власності та відомчого підпорядкування.

8.3. Рішення щодо перегляду раніше встановлених нормативів питомого споживання енергоресурсів приймається на підставі розрахунків за методикою, наведеною у розділі 6, якщо їх виконали:

- спеціалізовані організації, атестовані на право ведення енергетичних обстежень (енергоаудиту) Центральною групою енергетичного аудиту Держкоменергозбереження України;

- галузеві (відомчі) організації, уповноважені відповідними міністерствами, держкомітетами й відомствами на здійснення цього виду діяльності;

- державна та територіальні інспекції з енергозбереження;

- управління нормативно-правового забезпечення та інші підрозділи Держкоменергозбереження України.

8.4. Припустимим (для випадків, наведених нижче) є встановлення тимчасових (терміном до 1 року) норм питомого енергоспоживання на підставі методики, наведеної в розділі 7. Такий підхід можна застосовувати, якщо:

- відсутні нормативні документи, що регламентують методологію розрахунку питомих витрат ПЕР саме для цього підприємства, чи подібних підприємств галузі відповідної національного господарства;

- у структурі собівартості на енергоносії припадає менше 5% від загальних витрат на виробництво;

- підприємство має складний технологічний процес, який не змінювався протягом щонайменше 6 останніх років, а обчислення питомого енергоспоживання згідно з методикою, наведеною у розділі 6, вимагає здійснення досліджень протягом щонайменше одного року; в цьому випадку припустимою є лише одна відстрочка терміном до 2 років, після чого необхідно здійснювати розрахунки за методикою, наведеною в розділі 6. Такий підхід є виправданим, якщо відсутні інші нормативні документи, що регламентують розрахунки питомих витрат ПЕР.

8.5. Державна інспекція з енергозбереження не рідше, ніж раз на рік здійснює аналіз та перевірку об'єктивності встановлення питомих витрат енергоресурсів. Для участі у цій роботі окрім працівників державної інспекції з енергозбереження слід залучати провідні організації у сфері енергозбереження згідно додатка А Інструкції Держкоменергозбереження України І 00013184.0.001-97 "Порядок розроблення та затвердження нормативних документів з енергозбереження". Можливим є також залучення інших організацій та фахівців згідно відповідного наказу державної інспекції з енергозбереження.

8.6. Розділ 8.5 даної методики набуває чинності після встановлення системи надходження інформації від підприємств.

8.7. Попередню перевірку ефективності використання ПЕР галузями національного господарства, підприємствами, установами та організаціями співробітники Державної інспекції з енергозбереження здійснюють згідно з рекомендаціями розділу 7. Першочергову увагу при цьому слід звернути на випадки перевищення фактичної величини питомих витрат верхньої межі довірчого інтервалу.

8.8. Прогнозування величини питомих витрат на наступний період здійснюється з метою:

визначення планових обсягів закупівель ПЕР на наступний період відповідно до планованих обсягів виробництва як для окремих підприємств, так і для галузей чи національного господарства в цілому;

покращанню проміжного контролю за ефективністю використання ПЕР впродовж наступного звітного періоду шляхом порівняння інформації щодо фактичного і планового рівня питомого енергоспоживання відповідно до обсягів виробництва.

8.9. Для прогнозування величини питомих витрат на наступний період (відповідно до планованих обсягів виробництва) попередньо можна використовувати модель питомого споживання енергоресурсів залежно від обсягів виробництва згідно розділу 7 та додатка А.

Для прогнозування величини питомих витрат на наступний період у випадках, коли неможливо використовувати модель питомого споживанню енергоресурсів залежно від обсягів виробництва згідно розділу 7 та додатка А (для нових підприємств, установ, організацій, що функціонують менше 6 років, або протягом останніх 6 років суттєво змінили технологію виробництва і т.д.), слід застосовувати методологію, наведену у розділі 6.

Обчислення питомих витрат енергоресурсів зводиться до апроксимації, або визначення раціональної форми зв'язку (залежності) питомих витрат ПЕР на виробництво від його обсягів.

Для вибору раціональної форми зв'язку можна використовувати декілька залежностей (функцій), що застосовуються під час створення рівнянь регресії. Для отримання точної моделі виникає необхідність в застосуванні більш складних залежностей, аніж лінійна чи квадратична, що використовуються найчастіше.

Процедура апроксимації (отримання рівнянь регресії) полягає у визначенні функції, найбільш наближеної до реальних даних щодо залежності питомих витрат ПЕР від обсягів виробництва.

Нижче наведено приклади отримання рівнянь регресії для найбільш важливих практичних випадків.

Гіперболу, найбільш наближену до реальних даних вважаємо кращим варіантом, якщо сума квадратів відхилень всіх реальних точок від гіперболи є найменшою:

де S - сума;

Після підстановки рівняння (2) до співвідношення (1) отримуємо:

Після перетворень отримуємо систему нормальних рівнянь для визначення параметрів гіперболічного вирівнювання А і В:

-

-

де S - сума.

Приклад.

Розрахувати питомі середньорічні витрати електроенергії на виробництво концентрату для одного з гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рогу. Первинну інформацію щодо обсягів виробництва і питомих витрат електроенергії наведено у табл. Д.А.1.

Результати розрахунків наведено у таблицях Д.А.2 - Д.А.5.

За даними таблиці Д.А.2 отримуємо систему рівнянь для визначення A і B:

В результаті розв'язання системи рівнянь отримуємо: A = 148827,842 і B = 107,044. Таким чином рівняння регресії матиме вигляд:

Результати розрахунків для степеневої моделі наведено у таблицях Д.А.4 і Д.А.5.

З урахуванням даних таблиці Д.А.4 отримуємо систему рівнянь для визначення A і B:

В результаті отримуємо: A = -0,264; B = 1297,494. Таким чином степенева модель набуває остаточного вигляду:

Аналіз результатів розрахунків показав, що запропоновані моделі мають приблизно однакову точність, проте гіпербола дає все ж таки більш точну модель (6,103 < 6,505). Графічна інтерпретація отриманих результатів наведена на рис. Д.А.1 і Д.А.2, де прийнято такі позначення:

F (x) - розрахункова (апроксимуюча) функція;

apr

F - нижня межа довірчого інтервалу;

min

F - верхня межа довірчого інтервалу;

max

f(x) - реальне значення питомого споживання ПЕР;

x - обсяги виробництва.

(Див.)

(Див.)

Під час ведення розрахунків питомого споживання енергоресурсів доцільно використовувати комп'ютерну програму "Specific Energy Consumption", розроблену підприємством "Електромеханіка" (м. Київ) і передану (без права передачі іншим юридичним та фізичним особам) для використання під час ведення експертизи з енергозбереження та інспектування споживачів енергоресурсів територіальними відділеннями і державною інспекцією з енергозбереження. Наведені на рис Д.А.1 і Д.А.2 залежності отримано за допомогою комп'ютерної програми "Specific Energy Consumption". Окрім ведення розрахунків для 10 типових апроксимуючих функцій зазначена комп'ютерна програма дозволяє автоматично вибрати модель, що забезпечує найменше СКВ.

Слід мати на увазі, що наведені залежності характерні перш за все для конкретного інтервалу обсягів виробництва (зміни температури навколишнього середовища для систем опалення), згідно фактичних первинних даних про відповідність певних значень питомих витрат конкретним обсягам виробництва.

Під час проведення експертизи з енергозбереження та інспектування споживачів енергоресурсів слід вимагати від споживачів енергоресурсів надання інформації за типовими формами, наведеними у таблицях Д.Б.1 та Д.Б.2.

Інформація, наведена у табл. Д.Б.1, використовується для обчислення залежності питомого енергоспоживання (для кожного виду енергоносія) від обсягів виробництва за допомогою комп'ютерної програми "Specific Energy Consumption".

Табл. Д.Б.2 заповнюється для кожного року окремо. Інформація, наведена у табл. Д.Б.2, застосовується для визначення підрозділів, що підлягають першочерговому обстеженню (інспектуванню). Першочерговому обстеженню (інспектуванню) підлягають підрозділи, витрати на енергоресурси по яких загалом складають щонайменше 80 % від витрат всього підприємства, а також ті, питоме енергоспоживання по яких з урахуванням розрахунків за допомогою комп'ютерної програми "Specific Energy Consumption" підвищилося найбільше.