Державна реєстраційна служба України, у зв'язку з різною практикою застосування законодавства при прийнятті рішень за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію речових прав на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в багатоквартирному будинку, права на які набуті на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав, що були укладені після введення багатоквартирного будинку в експлуатацію, звертає увагу структурних підрозділів Головних управлінь юстиції в областях та м. Києві, що реалізують повноваження Укрдержреєстру у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Питання набуття права власності на новостворене нерухоме майно регламентовано статтею 331 Цивільного кодексу України, яка пов'язує момент виникнення права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна, а, отже, й отримання ним статусу нерухомості, не лише з фактом закінчення будівництва, а й з фактом проведення державної реєстрації права власності на нього.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).