Державна фіскальна служба України звертається щодо функціональних повноважень Торгово-промислової палати України при засвідченні впливу форс-мажорних обставин, пов'язаних з проведенням у Донецькій і Луганській областях антитерористичної операції (далі - АТО), на виникнення у платників податків податкового боргу та компетенції контролюючих органів при списанні безнадійного податкового боргу платників податків.

У зв'язку із набранням 15 жовтня 2014 року чинності Законом України від 02 вересня 2014 року N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669), статтею 10 якого передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Також підпунктом 2 частини четвертої статті 11 Закону N 1669 внесено зміни до Закону України від 02 грудня 1997 року N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні", якими передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, а також видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до статті 101 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за N 1844/24376 (далі - Порядок N 577), документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Кодексу.

Отже, згідно з вимогами податкового законодавства, до компетенції контролюючих органів відноситься забезпечення процедури списання безнадійного податкового боргу, зокрема в частині прийняття рішення про списання та відображення зазначеної операції в інформаційних системах контролюючих органів, на підставі сертифіката (висновка), виданого Торгово-промисловою палатою України.

Згідно з пунктом 6.2 розділу 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 N 40(3) (далі - Регламент), ініціювання видачі заявнику сертифіката (висновка) про настання форс-мажорних обставин для списання безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Кодексу здійснюється шляхом подання таким заявником відповідної заяви до Торгово-промислової палати України.

Регламентом передбачено, що заявник несе: тягар доказування настання форс-мажорних обставин; відповідальність за достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних тощо, вірність завірених ним копій.

Виходячи з вимог Регламенту, у заяві про засвідчення форс-мажорних обставин для списання безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Кодексу докладно описує: наявність установлених податковим законодавством зобов'язань, податковий період, момент виникнення таких зобов'язань та граничний термін їх сплати, суму, порядок виконання тощо, а також обставини, внаслідок яких заявник вважає, що у нього виник податковий борг (початок виникнення таких обставин і термін їх дії), докази настання вказаних форс-мажорних обставин та документи, що це підтверджують.

З огляду на викладене до документів, що надаються заявником для проведення Торгово-промисловою палатою України дослідження і встановлення впливу форс-мажорних обставин, що виникли під час проведення АТО, на виконання податкових обов'язків щодо сплати податків, зокрема можуть належати:

копії поданих до контролюючих органів податкових декларацій, узгоджених податкових повідомлень-рішень, рішень про розстрочення/відстрочення платежів тощо, на підставі яких виникають зобов'язання зі сплати податків, із зазначенням граничного терміну погашення таких грошових зобов'язань;

підтвердження наявності коштів на банківських рахунках платника податків у сумі, що є достатньою для сплати грошових зобов'язань, протягом граничних строків їх сплати (наприклад, виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);

копія наказу керівника підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників, викликане обставинами невідворотної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення);

копія наказу про простій у роботі органу доходів і зборів (органів державної фіскальної служби) Донецької або Луганської областей, у якому перебуває на обліку платник податків та обліковується податкове зобов'язання (грошове зобов'язання), що стало податковим боргом (розміщена на банері "Інформація для Сходу" головної сторінки інтернет-порталу ДФС: www.minrd.gov.ua);

документ, що підтверджує призупинення функціонування об'єктів поштового зв'язку, пов'язане із ситуацією, що склалася у Донецькому та Луганському регіонах (лист УДППЗ "Укрпошта" або повідомлення, розміщене на офіційному сайті підприємства у глобальній мережі Інтернет тощо);

документ, що підтверджує призупинення роботи банківських установ та платіжних систем у зв'язку із вказаними обставинами (наказ керівника банку про призупинення роботи банківської установи; інформація, розміщена на веб-сайті банку, інформація Національного банку України тощо);

копії платіжних доручень платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов'язань, податкового боргу, подані до банку, що залишились невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв'язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторитизації банку, про що зазначається на зворотньому боці платіжного доручення;