Департамент оподаткування юридичних осіб повідомляє, що Законом України від 28.12.2014 № 71 (далі - Закон № 71) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Зокрема, з 1 січня 2015 року до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок, до місцевих зборів - збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір. Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Законом № 71 скасовано збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему четверту групу), введено третю групу платників єдиного податку - юридичних осіб взамін четвертої та шостої груп.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Кодексу сільські, селищні і міські ради у межах повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Оскільки плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів, місцеві ради на виконання вимог чинного законодавства повинні прийняти рішення про встановлення податку на майно в частині плати за землю і, зокрема, визначити ставки земельного податку та перелік пільг зі сплати податку. Загальні засади встановлення податків і зборів визначено ст. 7 Кодексу .

Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів і, зокрема, плати за землю, офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів.

До 25 грудня року, що передує звітному, органи місцевого самоврядування повинні подати рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку до контролюючих органів (п. 284.1 ст. 284 Кодексу ).

У зв'язку з тим, що зазначена вище норма набрала чинності з 1 січня 2015 року і відповідні рішення місцевими радами не приймались, платники земельного податку у 2015 році обчислюють суми податкових зобов'язань станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подають податкові декларації з плати за землю із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня 2014 року (пп. 12.3.5 Кодексу ). У 2015 році податкові зобов'язання з плати за землю визначаються за формою, затвердженою наказом від 30.12.2013 № 865.

Водночас, у 2015 році Держземагентством України для проведення індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарських угідь визначено коефіцієнт 1,249. Оскільки для визначення розміру плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, землекористувачам (землевласникам) необхідно звернутися до територіальних органів Держземагентства України за місцем знаходження земельних ділянок і отримати інформацію про нормативну грошову оцінку таких земельних ділянок.

Крім того, для окремих категорій земельних землекористувачів нормами Кодексу визначено умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю.

Зокрема, при переході права власності на будівлі (та ін.) земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (до 1 січня 2015 року - з дати реєстрації права власності на нерухоме майно).

Також Законом № 71 змінено редакцію частини першої п. 288.1 ст. 288 Кодексу . Так, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як і раніше, є договір оренди такої земельної ділянки, але оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Нагадуємо, що Типову форму договору оренди земельної ділянки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

З огляду на викладене, землекористувачам необхідно звернутися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України) та оформити протягом 2015 року право власності або користування.