У зв'язку з численними запитами та коментарями щодо правових підстав прийняття уповноваженими особами Фонду рішень про визнання договорів банківського вкладу або банківського рахунку нікчемними Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) вважає за необхідне оприлюднити офіційну позицію з цього питання.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемним є правочин (у тому числі договір), недійсність якого встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону.

Однак цим правом щодо визнання договорів банківського вкладу або банківського рахунку нікчемними уповноважена особа Фонду користується лише у разі, якщо вкладники "розбивають" вклади у сумі понад 200 тис. грн. на кілька вкладів, або якщо рахунки відкриваються з порушенням законодавства (наприклад, наявність постанови Національного банку України, якою запроваджена заборона банку на відкриття нових рахунків фізичним особам. Таке обмеження, як правило, встановлюється при наданні банку статусу проблемного).