Відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з метою забезпечення належної організації роботи підрозділів Державної фіскальної служби України щодо застосування податкового компромісу

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу (далі - Методичні рекомендації) (додаються).

2. Керівникам структурних підрозділів ДФС України, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників забезпечити:

2.1. однаковий підхід, зазначений у Методичних рекомендаціях, при здійсненні заходів адміністрування під час застосування податкового компромісу;

2.2. проведення роботи із платниками податків щодо дотримання вимог Податкового кодексу України під час застосування податкового компромісу.

3. Департаментам оподаткування юридичних осіб (Лапшин Ю.В.) спільно з Департаментами доходів і зборів з фізичних осіб (Ревчук О.Р.), податкового та митного аудиту (Рубан Н.І.), правової роботи (Міняйло С.О.) та Координаційно-моніторинговому департаменту (Мокляк М.В.) у десятиденний термін надати до Департаменту розвитку IT заявку на внесення змін до АІС "Податковий блок" з метою забезпечення реалізації цих Методичних рекомендацій.

4. Департаменту розвитку IT (Дзюбатий А.Б.) внести зміни до ІС "Податковий блок" підсистеми у терміни, визначені в узгодженій заявці.

5. Координаційно-моніторинговому департаменту (Мокляк М.В.) забезпечити внесення наказу до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України, відповідно до наказу ДФС України від 07.10.2014 № 168.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу (далі - Методичні рекомендації) визначають порядок дій контролюючих органів при виконанні положень підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

1.2. Терміни у цих Методичних рекомендаціях вживаються у значенні, визначеному Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

1.3. Методичні рекомендації не встановлюють нових норм права, а носять виключно рекомендаційний та роз'яснювальний характер щодо єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу.

2.1. Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування).

Під заниженням податкових зобов'язань для цілей застосування Методичних рекомендацій слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов'язань.

Під строками давності згідно із статтею 102 Кодексу розуміється визначення грошових зобов'язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Під юридичною відповідальністю розуміється фінансова, кримінальна та адміністративна відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, передбаченому Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, якщо такі податкові зобов'язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

2.2. Процедура податкового компромісу поширюється на:

1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (пункт 1 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

4) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

5) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

2.3. Податкові зобов'язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов'язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

2.4. Під досягненням компромісу розуміється сплата платником податків до бюджету сум податкових зобов'язань з ПДВ та/або податку на прибуток.

Досягнення компромісу виключає необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо він не був складений, а також дає підстави суду для звільнення від адміністративної відповідальності.

2.5. Після досягнення податкового компромісу податкові зобов'язання, щодо яких проводилась вказана процедура, не підлягають оскарженню платником податків та їх розмір не може бути ним змінений в інших податкових періодах.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або ПДВ у розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

2.6. У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах за вказаними податками контролюючими органами не проводяться (пункт 9 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

3.1. Для початку застосування процедури застосування податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку:

у випадках, визначених у абзацах 1 та 2 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій, - уточнюючі розрахунки з ПДВ та/або податку на прибуток підприємств за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та заяву, в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (далі - Заява про компроміс);

у випадках, визначених у абзацах 3, 4 та 5 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій, - заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов'язань неузгоджені відповідно до норм Кодексу (далі - Заява про компроміс по ППР).

3.2. Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

3.3. При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з ПДВ та/або витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відображених в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:

поданий у порядку, встановленому статтею 50 Кодексу, після 1 квітня 2014 року;

уточнює показники податкових декларацій за звітні періоди, що передували 1 квітня 2014 року;

за результатами подання таких розрахунків зміна обсягу розрахунків з бюджетом за звітні періоди не відповідає сумам завищених витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або завищеного податкового кредиту з ПДВ (зокрема, але не виключно, сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, у яких проведено заміну суб'єкта господарювання, стосовно якого є відомості (податкова інформація), що він не виконує (не може виконати) свій податковий обов'язок щодо сплати податків і зборів, передбачених Кодексом, та/або має ознаки фіктивності тощо).

Уточнення платником податків податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом не впливає на розмір податкових зобов'язань його контрагентів.

Крім того, за результатами застосування податкового компромісу у платника податків не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання.

3.4. Форма уточнюючих розрахунків, зазначених у пунктах 3.1, 3.3, затверджується Міністерством фінансів України. При цьому в обов'язковому порядку до уточнюючого розрахунку подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників за деклараціями.

Загальні правила, встановлені статтею 50 Кодексу, не застосовуються, оскільки податковий компроміс у цьому випадку має свої особливості.

До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс.

Заява про компроміс подається платником податків у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (у тому числі проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток до бюджету. Зокрема, по кожній господарській операції, щодо якої здійснюється уточнення, необхідно вказати:

назву (П. І. Б.), код ЄДРПОУ суб'єкта господарювання (реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)), по операціях (взаємовідносинах) з яким було віднесено суми до складу податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

дату, номер, вид, термін дії договору, на виконання якого здійснювались господарські операції, предмет договору, обсяг здійснених господарських операцій за договором, зміни до договору, що стосуються вказаних операцій (за наявності);

податковий (звітний) період, у якому було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що стало наслідком заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету, та податковий (звітний) період, у якому було допущено заниження податкових зобов'язань;

зміст господарської операції (номенклатура постачання, обсяг, вид, інформація щодо проведених розрахунків);

суму завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та суму заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету;

дату, номер податкової на кладної, на підставі якої було віднесено відповідні суми до податкового кредиту, відомості та/або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та їх отримання.

3.5. Контролюючий орган протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс, приймає рішення про необхідність або відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.

Рішення приймається керівником контролюючого органу на підставі колегіального розгляду структурними підрозділами (оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, податкового та митного аудиту, правової роботи, погашення заборгованостей, координаційно-моніторингові, власної безпеки, слідчими підрозділами фінансових розслідувань, оперативними підрозділами) уточнюючого розрахунку, Заяви про компроміс та рекомендацій для прийняття рішення про доцільність проведення документальної позапланової перевірки, що оформлюється відповідним протоколом.

Перед засіданням комісії (колегіальним розглядом) вказані підрозділи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від платника податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс формують щодо нього всю наявну інформацію, яка необхідна для прийняття рішення, зокрема:

- про повноту відображення господарських операцій, за якими подані уточнюючі розрахунки, порівняно з наявними даними інформаційних систем контролюючого органу;

- про можливі порушення вимог податкового законодавства, що підтверджено відповідною належною та допустимою доказовою базою, у податковому (звітному) періоді, за який подано уточнюючий розрахунок та Заяву про компроміс;

- щодо проведення та результатів перевірок платника податків з податку на прибуток та ПДВ за період (періоди), щодо яких платником податків подано уточнюючий розрахунок та Заяву про компроміс;

- наявність кримінальних проваджень та судових справ тощо.

При цьому слід врахувати, що подання платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу (п. 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

3.6. За результатами колегіального розгляду протокол з висновками щодо необхідності або відсутності необхідності проведення документальної позапланової перевірки підрозділ оподаткування юридичних осіб або підрозділ доходів і зборів з фізичних осіб, у разі подання уточнюючого розрахунку приватним підприємцем (самозайнятою особою), надає на підпис керівнику проект відповідного рішення та, у разі його підписання, направляє чи вручає один його примірник платнику податків (його представнику).

3.7. Відповідно до пункту 5 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу день отримання платником податків рішення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки є днем узгодження податкового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

У разі якщо керівником контролюючого органу прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки платника податків - юридичної особи, у той же день копія такого рішення разом з копіями матеріалів, на підставі яких воно прийняте, передається підрозділом оподаткування юридичних осіб до підрозділу податкового аудиту.

3.8. Документальна позапланова перевірка проводиться відповідно до норм пункту 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Нормами вказаного підрозділу не обмежено право контролюючого органу щодо порядку проведення документальних перевірок у цьому випадку. Документальна перевірка залежно від обставин може бути виїзна або невиїзна та проводиться за процедурою, встановленою Кодексом.

Разом з тим, при визначенні термінів проведення перевірки слід врахувати передбачену пунктом 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу загальну тривалість процедури досягнення податкового компромісу (не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку).

При цьому керівнику контролюючого органу необхідно забезпечити дотримання вимог Кодексу щодо особливостей організації, умов допуску та порядку проведення такої перевірки.

Зазначена документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суми завищення податкового кредиту з ПДВ, в межах податкових (звітних) періодів та суб'єктів господарювання, по господарських операціях (взаємовідносинах) з якими платником податків подано уточнюючі розрахунки (пункт 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Якщо за наслідками документальної позапланової перевірки не встановлено порушень, складається довідка. Направлення/вручення довідки платнику податків здійснюється у порядку, встановленому статтями 42 та 58 Кодексу.

У разі якщо за наслідками перевірки встановлено порушення, складається акт перевірки та у терміни, визначені п. 86.8 ст. 86 Кодексу, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (за наявності), приймається податкове повідомлення-рішення на всю суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій). При цьому до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" забезпечується внесення відповідної інформації щодо проведення перевірки в межах процедури досягнення податкового компромісу.

3.9. Платник податків сплачує суму податкового зобов'язання, визначеного у порядку, передбаченому пунктом 3.8 цих Методичних рекомендацій, у податковому повідомленні-рішенні у розмірі 5 відсотків від суми податку. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною, у тому числі штраф та пеня.

Якщо платник податків розпочав процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта документальної позапланової перевірки, складеного відповідно до пункту 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, то податковий компроміс не застосовується. У такому разі сплаті у встановлений Кодексом строк підлягає вся сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні. У разі наявності правових підстав складається протокол про адміністративне правопорушення та може розглядатись питання передачі відповідних матеріалів до слідчих підрозділів фінансових розслідувань для прийняття рішення згідно з вимогами КПК України.