Державна фіскальна служба України з метою однакового застосування положень пункту 2 статті 16 Декрету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет) повідомляє таке.

Підпунктом 39 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД.

Водночас статтею 113 Кодексу передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку у разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний контролюючий орган.

Пунктом 3 статті 13 Декрету встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері податкової митної справи, здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Указом Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" (далі - Указ), зокрема, пунктами 3, 5, контролюючі органи уповноважено застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету.