Товари, отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, так як відсутній факт їх придбання (оплати).

Платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму податку, яка нарахована (сплачена) ним у зв'язку з придбанням товарів (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу). Після закінчення терміну позовної давності щодо оплати товарів відносно суми податку на додану вартість, яка входила до складу вартості таких товарів, платник податку втрачає право на податковий кредит.

У звітному періоді, в якому минув термін позовної давності щодо оплати таких товарів чи послуг, платник податку зобов'язаний зняти нараховану суму податку на додану вартість та відобразити цю суму в рядку 16.1 розділу II податкової декларації з податку на додану вартість.