Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою ст. 22 вищезазначеного Кодексу передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Іноземцям та особам без громадянства дозволяється набувати права власності на земельні ділянки лише несільськогосподарського призначення. Водночас допускається можливість отримання такими особами земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення у спадщину, але за умови їх наступного відчуження.

Так, згідно з частиною четвертою ст. 81 Земельного кодексу землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу, відповідно до якого платником податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування)).

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Податкового Кодексу для нерезидентів).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.