Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування сум страхового відшкодування, які виплачуються банку - вигодонабувачу при настанні страхового випадку із предметом застави (автомобілем), та спрямуються банком на погашення кредиту (додається).

2. Інформаційно-комунікаційному департаменту (Косарчук В.П.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-порталі Міндоходів та у засобах масової інформації.

3. Визнати такою, що втратила чинність, Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування сум страхового відшкодування, які при настанні страхового випадку із предметом застави (автомобілем) виплачуються страховою компанією за договором банку - вигодонабувачу, а не фізичній особі, що одержала в банку кредит під такий автомобіль, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 № 701.

4. Координаційно-моніторинговому департаменту (Притула Є.М.) забезпечити внесення змін до Репозиторія звітної і статистичної інформації Міністерства доходів і зборів України, затвердженого наказом Міндоходів від 06.09.2013 № 448.

5. Начальникам головних управлінь Міндоходів в областях та місті Києві, Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників довести наказ до відома підпорядкованих державних податкових інспекцій.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення:

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI - Податковий кодекс;

Цивільний кодекс України від 16.01.2013 № 435-IV - Цивільний кодекс;

Закон України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР "Про страхування" - Закон № 85/96;

Порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 24.12.2010 № 997, - Порядок.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (пп. 1.2 п. 1 ст. 980 Цивільного кодексу).

Статтею 985 Цивільного кодексу передбачено, що страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання іншого страхового випадку. При цьому страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.