Методичні рекомендації щодо основних правил належної практики виробництва та контролю якості ветеринарних препаратів (далі - Правила) розроблені на основі Директиви 91/412/ЕЕС та є рекомендаціями для практичного використання на підприємствах - виробниках ветеринарних препаратів.

Правила обумовлюють вимоги до системи управління якістю, контролю якості, персоналу, приміщень та обладнання, документації, виробництва продукції і організації самоінспектування.

1.1. Принципи

Виробник ветеринарних препаратів може організувати виробництво так, щоб вони гарантовано відповідали своєму призначенню і відповідним вимогам, не створювали ризику для споживача через порушення умов безпеки, якості або ефективності. Відповідальними за виконання цих вимог є керівник та всі працівники підприємства-виробника, а також постачальники і дистриб'ютори.

Для досягнення цієї мети на підприємстві на основі Правил створюється система безпеки якості, що включає в себе організацію контролю якості.

Рекомендується документально оформити в повному обсязі вимоги до системи забезпечення якості та організувати контроль ефективності її функціонування. Усі ланки цієї системи слід укомплектувати професійним персоналом, забезпечити необхідним приміщенням, обладнанням тощо. Відповідальність за функціонування системи першочергово покладається на керівника та уповноважених осіб (кваліфіковану особу).

Основні принципи забезпечення якості, Правил і контролю якості взаємопов'язані та мають першочергове значення в організації виробництва ветеринарних препаратів.

1.2. Забезпечення якості

Забезпечення якості є комплексним завданням, вирішення якого потребує реалізації всіх заходів, направлених на досягнення заданих вимог до якості ветеринарних препаратів. Забезпечення якості базується на виконанні вимог Правил та чинних нормативних документів.

Система забезпечення якості (система якості) при виробництві ветеринарних препаратів гарантує таке:

ветеринарні препарати розроблені з урахуванням Правил і вимог до роботи лабораторій;

на всі виробничі і контрольні операції розроблена документація у відповідності з Правилами;

відповідальність і обов'язки всіх працівників чітко визначені;

передбачені заходи, що забезпечують виробництво, постачання і використання вихідних і пакувальних матеріалів, що відповідають заданим вимогам;

контроль проміжної продукції і технологічного процесу (внутрішньовиробничий контроль), атестація (валідація) процесів і обладнання проводяться в необхідному обсязі;

виробництво і контроль готової продукції відповідають затвердженим інструкціям (методикам);

реалізація ветеринарних препаратів без реєстрації заборонена. Уповноважена особа (кваліфікована особа) повинна підтвердити, що кожна серія продукції вироблена і перевірена у відповідності з встановленими вимогами;

існуюча система заходів забезпечує рівень якості ветеринарних препаратів при їх зберіганні, відвантаженні і використанні протягом всього строку придатності;

порядок проведення самоконтролю та/чи аудиту якості дозволяє регулярно оцінювати ефективність системи забезпечення якості.

1.3. Рекомендації щодо виробництва і контролю якості ветеринарних препаратів

Правила входять у систему якості і направлені на забезпечення гарантій того, що виробництво і контроль якості продукції відповідає вимогам, встановленим у нормативній документації.

Основні рекомендації:

1) виробничі процеси мають бути чітко регламентовані і періодично переглядатись з врахуванням набутого досвіду. Слід контролювати стабільність виробництва ветеринарних препаратів з заданою якістю у відповідності з специфікаціями на них;

2) проводити атестацію (валідацію) критичних стадій процесів виробництва, в тому числі при внесенні суттєвих змін у технологічний процес;

3) забезпечити всі необхідні умови для виконання Правил, в тому числі включаючи наявність навченого і атестованого персоналу, необхідних площ і приміщень, відповідного обладнання і системи обслуговування, матеріалів, засобів пакування і маркування, що відповідатимуть заданим вимогам, затверджених інструкцій і методик, відповідних умов зберігання і транспортування;

4) інструкції та методики мають бути конкретними, викладеними чітко і однозначно в письмовій формі;

5) персонал має бути навченим правильному виконанню інструкцій;

6) у процесі виробництва слід складати протоколи (заповнювати від руки та/чи використовувати технічні засоби), що документально підтверджуватимуть фактичне проведення передбачених інструкцією технологічних стадій і отримання продукції потрібної якості в кількості, що відповідає встановленим нормам. Усі відхилення треба досліджувати і протоколювати у повному обсязі;

7) протоколи на серію (партію) мають давати можливість відслідковувати виробництво кожної серії (партії) продукції і зберігатися в повному об'ємі в доступній формі;

8) порядок реалізації продукції має зводити до мінімуму будь-який ризик для її якості;

9) при необхідності слід організовувати систему відкликання будь-якої серії (партії) продукції з продажу чи постачання;

10) рекламації на якість продукції слід ретельно розглядати, а причини погіршення якості досліджувати та запобігати цьому.

1.4. Контроль якості

Контроль якості включає відбір проб, проведення дослідження (аналізів) та оформлення відповідної документації. Інструкції з організації, документації і видачі дозволу на випуск продукції мають включати в себе проведення всіх необхідних випробувань і забороняти використання вихідної сировини і матеріалів та реалізацію готової продукції до підтвердження відповідної встановленим вимогам якості.

Основні рекомендації до контролю якості:

1) наявність необхідних приміщень і обладнання, навченого персоналу, затверджених методик відбору проб, перевірки і проведення випробовувань вихідних і пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої і готової продукції при потребі контролю навколишнього середовища;

2) проведення відбору проб вихідних і пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої і готової продукції атестованим персоналом у відповідності з методиками, затвердженими відділом контролю якості;

3) проведення досліджень атестованими (валідованими) методами;

4) складання протоколів (заповнювати від руки та/чи використовувати технічні засоби), які підтверджують фактичне проведення всіх необхідних відборів проб, перевірок і випробувань, а також реєстрацію будь-яких відхилень і розслідування в повному обсязі;

5) підтвердження того, що готова продукція містить активні інгредієнти по якісному і кількісному складу, які відповідають реєстраційному досьє, має відповідну чистоту, правильно запакована і маркована;

6) оформлення протоколів перевірки вихідної сировини і матеріалів, проміжної, нерозфасованої і готової продукції, їх аналіз і порівняння з специфікаціями. В оцінку продукції входить вивчення всієї необхідної виробничої документації та аналіз відхилень від встановлених вимог;

7) отримання дозволу на продаж чи постачання будь-якої серії (партії) продукції тільки після підтвердження уповноваженою особою (кваліфікованою особою) її відповідності реєстраційному досьє;

8) збереження достатньої кількості зразків вихідних матеріалів і продукції для можливої перевірки за необхідності. Зразки продукції слід зберігати в своїй остаточній упаковці, за винятком крупних пакувань.

2.1. Принципи

Організація і функціонування виробництва і системи забезпечення якості ветеринарних препаратів залежать від персоналу. Підприємство має бути укомплектоване персоналом необхідної кількості і кваліфікації. Посадові обов'язки кожного працівника мають бути оформлені документально і засвоєні кожним працівником. Усі працівники мають знати рекомендації Правил, які відносяться до сфери їх діяльності, і проходити початкове і повторне навчання у необхідному обсязі, в тому числі з правил особистої гігієни.

2.2. Загальні положення

Персонал, який працює на виробництві ветеринарних препаратів, має володіти кваліфікацією і практичним досвідом. Посадові обв'язки кожного працівника не мають бути надто об'ємними і не мають сприяти перевантаженню, що негативно впливатиме на якість продукції.

На підприємстві має бути чітка організаційна структура. Службові обов'язки керівних працівників викладені в посадових інструкціях. Керівники мають володіти достатніми повноваженнями для виконання своїх функцій. Їх повноваження можуть бути передані офіційно назначеним заступникам, які мають достатню кваліфікацію. Слід виключити дублювання відповідальності співробітників, пов'язаної з виконанням Правил.

2.3. Керівні працівники

Керівники виробництва, керівники служби (відділу) контролю якості і уповноважена особа (кваліфікована особа), мають бути задіяними на підприємстві повний робочий день. Керівники виробництва, керівники служби (відділу) контролю якості мають бути незалежними один від одного. На великих підприємствах частина функцій за необхідності передається конкретним спеціалістам.

Обов'язки уповноважених осіб (кваліфікованої особи):

1) для ветеринарних препаратів, випущених в Україні, уповноважена особа (кваліфікована особа) має гарантувати, що кожна серія (партія) продукції була виготовлена і перевірена у відповідності з встановленими вимогами;

2) для ветеринарних препаратів, виготовлених поза Україною, уповноважена особа (кваліфікована особа) має гарантувати, що серія (партія) продукції, що імпортується, пройшла перевірку за порядком, що встановлений в Україні;

3) до видачі дозволу на випуск ветеринарних препаратів у сферу обігу уповноважена особа (кваліфікована особа) має документально підтвердити, що кожна серія (партія) продукції відповідає конкретним нормативним документам.

Кваліфікація уповноваженої особи (кваліфікованої особи) має відповідати встановленим вимогам. Уповноважена особа (кваліфікована особа) має входити до штату підприємства-виробника ветеринарних препаратів. Її обов'язки можуть бути передані тільки особам, які мають статус уповноваженої особи (кваліфікованої особи).

2.3.1. Основні обов'язки керівника підприємства:

1) організація виробництва і зберігання продукції у відповідності з нормативною документацією з метою забезпечення відповідної якості;

2) затвердження інструкцій, пов'язаних з виробничим процесом, і забезпечення їх чіткого виконання;

3) контроль за розглядом і підписанням усіх виробничих протоколів особами, які мають необхідні повноваження, до передачі їх у службу контролю якості;

4) контроль за роботою свого підрозділу, утриманням приміщення, експлуатацією і технічним обслуговуванням обладнання;

5) контроль з проведення робіт з атестації (валідації);

6) організація первинного і послідуючого навчань виробничого персоналу.

2.3.2. Основні обов'язки керівника служби контролю якості:

1) затвердження чи відхилення вихідних і пакувальних матеріалів, проміжної, нерозфасованої і готової продукції;

2) оцінка протоколів на серію (партію) продукції;

3) організація проведення необхідних досліджень;

4) затвердження сертифікатів, інструкцій з відбору проб, відбір методик випробувань якості;

5) контроль роботи підвідомчого відділу, обслуговування його приміщень і обладнання;

6) контроль проведення атестації (валідації);

7) організація початкового і наступних навчань персоналу підвідомчого відділу.

2.3.3. Керівники виробництва і відділу контролю якості мають низку спільних обов'язків щодо забезпечення якості продукції. У ці обов'язки, враховуючи чинні норми і правила, може входити:

1) затвердження письмових інструкцій, відбір методик, внесення змін;

2) контроль за зовнішнім середовищем на виробництві;

3) контроль за дотриманням правил виробничої гігієни;

4) атестація (валідація) процесів;

5) навчання персоналу;

6) затвердження і контроль за постачальниками вихідної сировини;

7) затвердження і контроль за виробниками, які працюють за контрактом;

8) визначення умов зберігання матеріалів, продукції і контроль за їх дотриманням;

9) дотримання вимог із зберігання протоколів;

10) постійний контроль за виконанням Правил;

11) проведення інспекцій, розслідувань і відборів проб з метою виявлення фактів, здатних вплинути на якість продукції.

2.4. Навчання

Підприємство-виробник забезпечує навчання всіх співробітників, які беруть участь у виробництві і контролі якості (в т. ч. технічного персоналу, який виконує обслуговування та прибирання), а також інших співробітників, діяльність яких може вплинути на якість продукції.

Окрім базового навчання рекомендацій Правил (за практикою GMP і вимогами ХАССП), нові співробітники мають пройти навчання відповідно до посадових обов'язків. Слід організувати періодичні навчання персоналу і оцінювати ефективність цього навчання на практиці. Навчання слід проводити за програмами, затвердженими керівниками виробництва або служби (відділу) контролю якості. Протоколи навчання мають зберігатись на підприємстві згідно з вимогами.

Співробітники, які працюють в зонах, в яких забруднення становить небезпеку, наприклад у чистих зонах або в зонах роботи з сильнодіючими, токсичними, інфікуючими або сенсибілізуючими речовинами, мають пройти спеціальне навчання.

Відвідувач і/або не проінструктовані співробітники не мають допускатися в зони, пов'язані з виробництвом і контролем якості. За необхідності вони мають попередньо пройти інструктаж з правил особистої гігієни, порядку переодягань та користування спецодягом. За цими особами має бути організований ретельний контроль.

При навчанні слід детально обговорювати концепцію забезпечення якості до її повного засвоєння і подальшого застосування кожним співробітником.

2.5. Гігієна персоналу

На підприємстві мають бути розроблені правила особистої гігієни персоналу, враховуючи особливості конкретного виробництва. Правила мають містити інструкції, які регламентують вимоги до стану здоров'я, дотримання гігієни і порядку носіння одягу. Інструкції мають дотримуватися всі співробітники, які перебувають у виробничих приміщеннях і приміщеннях контролю якості. Керівництво підприємства несе відповідальність за виконання персоналом правил гігієни і організацію необхідного навчання.

Усі особи, яких приймають на роботу, мають пройти медичний огляд. На підприємстві мають бути інструкції з переліком захворювань, які можуть вплинути на якість продукції. У випадках, пов'язаних з виробничою необхідністю або станом здоров'я, співробітники проходять повний медичний огляд.

Особи з інфекційними захворюваннями і пошкодженнями на відкритих ділянках тіла не допускаються до виробництва ветеринарних препаратів.

Одяг особи, яка входить у виробниче приміщення, повинен відповідати призначенню цього приміщення.

У виробничих та складських зонах має бути заборонене паління, прийом їжі, а також зберігання харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів і особистих лікарських засобів. Повинна не допускатися будь-яка діяльність, яка порушує правила гігієни у виробничих приміщеннях або інших місцях, що може викликати негативний вплив на якість продукції.

Безпосередній контакт операторів з відкритою продукцією або будь-якими деталями обладнання, які контактують з продукцією, не повинна допускатися.

Персонал має пройти інструктаж з питань гігієни.

3.1. Принципи

Місце розташування, проект, будівництво, монтаж, оснащення і обслуговування приміщень і обладнання мають відповідати характеру робіт, що виконуються. Планування приміщень і конструкція обладнання мають мінімізувати ризик помилок, передбачувати проведення прибирання і обслуговування з метою запобігання перехресного забруднення, появи пилу та бруду і, в загальному випадку, усунення будь-якого фактору, що погіршує якість продукції.

3.2. Приміщення

1) Загальні положення

Ризик забруднення матеріалів і продукції, що утворюється навколишнім середовищем виробничих приміщень (будівлі), має бути мінімальним при умовах дотримання всіх заходів захисту.

При експлуатації приміщень слід виконувати заходи застережень, при цьому проведення технічного обслуговування і ремонту не повинно мати шкідливого впливу на якість продукції. Прибирання і дезінфекцію приміщень треба виконувати у відповідності з письмовими інструкціями.

Освітлення, температурний режим, вологість і вентиляція мають відповідати призначенню приміщення і не мати прямого чи непрямого негативного впливу на обладнання і ветеринарні препарати під час їх виготовлення і зберігання.

При проектуванні і експлуатації приміщень передбачити максимальний захист від проникнення комах, гризунів.

У приміщення не допускаються особи, не наділені правом доступу. Виробничі, складські приміщення і приміщення контролю якості не мають бути прохідними для персоналу, який в них не працює.

2) Виробнича зона

Для мінімізації ризику для здоров'я людей через перехресні забруднення при виробництві ветеринарних препаратів, зокрема сенсибілізуючі речовини (наприклад пеніциліни) або біологічні препарати (наприклад із живих мікроорганізмів), потрібно передбачити спеціальні і ізольовані технічні засоби (приміщення, обладнання, засоби обслуговування тощо). В одних і тих же приміщеннях не допускається виробництво окремих видів антибіотиків, гормонів, цитотоксинів, сильнодіючих лікарських засобів і продукції неветеринарного призначення. В окремих випадках виробництво таких препаратів допускається в тих же приміщеннях при поділі циклів виробництва за часом, з дотриманням спеціальних заходів безпеки і проведення необхідної підготовки та атестації (валідації). У приміщеннях, які використовуються для виробництва ветеринарних препаратів, не допускається виробництво отрути фітосанітарного призначення (пестицидів і гербіцидів).

Планування приміщень має відповідати послідовності виробничих операцій і забезпечувати виконання вимог до чистоти.

Планування робочих зон і зон зберігання всередині виробництва мають забезпечити послідовне і логічне розміщення обладнання і матеріалів, звести до мінімуму ризик переплутування різних видів продукції або її компонентів, перехресного забруднення і помилкового виконання чи пропуску будь-яких операцій з виробництва чи контролю.

Якщо вихідні і первинні пакувальні матеріали, проміжні чи нерозфасовані продукти підлягають впливу навколишнього середовища, внутрішні поверхні приміщень (стіни, підлога, стеля) мають бути гладкими, не мати відкритих з'єднань і тріщин, не лущитись і мають забезпечувати можливість безперешкодного і ефективного прибирання та дезінфекції.

Конструкція і розміщення труб, освітлювальних приладів, обладнання вентиляції тощо не мають мати ділянок, які недоступні для очищення.

Трубопроводи для стічних вод (каналізація) мають відповідати вимогам нормативної документації і бути обладнаними засобами, які попереджують зворотній потік. Слід уникати відкритих жолобів. За необхідності вони мають бути неглибокими для зручності очищення і дезінфекції.

У виробничих зонах залежно від продукції, яку виготовляють, операцій, які виконують, і вимог до зовнішнього середовища необхідно передбачати ефективну систему вентиляції, температурного режиму, вологості і очищення повітря.

Вихідні матеріали зважують, як правило, в спеціально обладнаних для цього приміщеннях.

Якщо виконання роботи супроводжується виділенням пилу (наприклад при відборі проб, зважуванні, змішуванні, виробничих операціях і пакуванні сухих продуктів), то необхідно передбачити заходи з запобігання перехресного забруднення і проведення очищення.

При проектуванні (в т. ч. плануванні) приміщень для пакування ветеринарних препаратів необхідно передбачати спеціальні заходи від переплутування чи перехресного забруднення матеріалів і продукції.

Виробничі приміщення мають добре освітлюватись, особливо в місцях виконання візуального контролю.

Внутрішньовиробничий контроль може проводитись у зоні виробництва, якщо це не створює перешкод для технологічного процесу.

3) Зони складування

Зони складування мають бути достатньо місткі для забезпечення належного зберігання різних груп матеріалів і продукції (вихідної сировини і пакувальних матеріалів; проміжної, нерозфасованої і готової продукції; продукції, яка знаходиться на карантині, яка дозволена до випуску, відхиленої, поверненої або відкликаної продукції).

При проектуванні і організації зон складування необхідно передбачати належні умови зберігання. Зони складування мають бути чистими, сухими і забезпечувати необхідний температурний режим. За необхідності слід забезпечувати спеціальні умови зберігання (температуру, вологість тощо) і їх контроль.

У зонах приймання і видачі матеріалів і продукції має бути забезпечений їх захист від несприятливих погодних умов. Проект зони приймання має передбачати очищення пакувань, що надходять, перед їх складуванням.

Якщо режим карантину забезпечує зберігання продукції в різних зонах, то ці зони мають бути чітко визначеними. Доступ до них повинен бути дозволеним тільки особам, які мають на це право. Будь-яка інша система, яка заміняє фізичний поділ, повинна забезпечити еквівалентну безпечність.

Відбір проб вихідних матеріалів, як правило, необхідно виконувати в окремій зоні. При відборі проб у складській зоні необхідно вжити заходів проти прямого або перехресного забруднення.

Відхилені, відкликані чи повернуті матеріали і продукцію необхідно зберігати в ізольованих зонах.

Сильнодіючі речовини і препарати мають зберігатись у безпечних приміщеннях, які охороняються.

Необхідно забезпечити надійне і безпечне зберігання друкованих матеріалів, оскільки вони виконують основну роль у підтвердженні ідентичності ветеринарних препаратів.

4) Зони контролю якості

Як правило, лабораторії контролю якості мають бути відокремленими від виробничих приміщень. Це дуже важливо для лабораторій контролю біологічних, мікробіологічних препаратів.

Проект контрольних лабораторій повинен відповідати вимогам операцій, які в них виконуються. Площа лабораторії має бути достатньою, щоб виключити переплутування і перехресне забруднення, а також для зберігання зразків і протоколів (документів).

Для розміщення чутливих приладів, які потребують захисту від електромагнітних полів, вібрацій, підвищеної вологи або інших зовнішніх чинників, можуть бути передбачені окремі приміщення.

Особливі вимоги висуваються до лабораторій, в яких працюють зі зразками специфічних речовин, наприклад біологічними або радіоактивними матеріалами.

5) Допоміжні зони

Кімнати відпочинку і прийому їжі мають бути відокремлені від виробничих приміщень.

Приміщення для переодягання і зберігання одягу, туалети і душові мають мати зручний доступ; їх планування і розміри мають відповідати чисельності персоналу. Не допускається вихід із туалетів безпосередньо у виробничі або складські зони.

Ділянки, де проводять ремонт, мають бути тимчасово виключені із виробництва. Для зберігання запасних частин та інструментів у зоні виробництва мають бути передбачені спеціальні приміщення чи шафи.

Приміщення для утримання тварин для доклінічних та клінічних випробувань мають бути ізольованими від інших зон, обладнаними окремими системами підготовки повітря, забезпечені температурним режимом і окремим входом.

3.3. Обладнання

Конструкція, монтаж і порядок технічного обслуговування обладнання мають відповідати його призначенню.

Роботи з ремонту і технічного обслуговування обладнання не мають негативно впливати на якість продукції.

Конструкція виробничого обладнання має забезпечувати зручність і можливість його очищення. Операції з очищення обладнання мають виконуватись у відповідності з детальними письмовими інструкціями. Обладнання необхідно утримувати у сухому і чистому стані.

Інвентар і матеріали для очищення не мають бути джерелом забруднення.

Обладнання має бути встановлене так, щоб за потреби виключити ризик забруднення або виконання помилкових дій.

Технологічне обладнання не повинно впливати на якість продукції і викликати будь-яку небезпеку.

Похибка приладів для вимірювання маси та іншого вимірювального обладнання має відповідати виробничим і контрольним операціям, в яких вони використовуються.

Періодичність калібрування (повірки) вимірювальних, реєструвальних, контрольних приладів і обладнання для вимірювання маси має відповідати періодичності, вказаній у відповідних методиках. Результати калібрування (повірки) мають бути задокументовані.

Стаціонарні трубопроводи мають бути марковані з зазначенням речовин, які проходять ними і, за необхідності, направленням потоків.

Системи трубопроводів для води очищеної і води для ін'єкцій (дистильованої, деіонізованої тощо) необхідно обробляти відповідно до інструкцій, у яких вказані рівні дій з мікробного забруднення і необхідні кореговані заходи.

Несправне обладнання має бути вилучене із зони виробництва і контролю якості або зазначене відповідним чином (законсервоване, призначене на ремонт чи списання).

4.1. Принципи

Правильно складена документація є важливою частиною системи забезпечення якості. Чітке оформлення документації дозволяє попередити помилки, можливі при усному спілкуванні, і відстежити всі етапи виробництва конкретної серії (партії) продукції. Технічні умови, сертифікати (специфікації), промислові регламенти, інструкції, методики і протоколи серії (партії) продукції мають бути оформленими належними чином і не містити помилок.

4.2. Загальні положення

1) види документів:

технічні умови: нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція. У ТУ, які є окремим документом, повинен бути повний комплекс вимог до продукції, її виготовлення, контролювання, приймання та постачання;

сертифікат (специфікації): документ, який містить вимоги до матеріалів і продуктів, які використовуються чи отримуються при виробництві, є основою для оцінки якості ветеринарних препаратів;

промисловий, технологічний, технічний регламент, інструкція з пакування: документи, які визначають усі вихідні матеріали, які використовуються, і операції з виробництва і пакування продукції;

інструкція, методика, процедура: документи, які містять вказівки з виконання окремих видів операцій (наприклад з очищення, переодягання, контролю навколишнього середовища, відбору проб, проведення досліджень, експлуатації обладнання);

протокол на серію (партію): документ, який зображає послідовність виробництва кожної серії (партії) продукції, в т. ч. дозвіл на її реалізацію, і всі фактори, які впливають на якість готової продукції.

2) забезпечити чітку систему розробки, оформлення, розповсюдження і перегляду документів. Має бути встановлений порядок їх видавання, внесення змін і вилучень. Документи мають відповідати реєстраційному досьє.

3) документи мають бути підписаними і затвердженими особами, які мають право підпису, з зазначенням дати.

4) документ не може допускати неоднозначного тлумачення. Назва, вид і зазначення документу мають бути чіткими і ясними. Документ має мати логічну структуру, що забезпечуватиме простоту його перевірки. Копії з документів мають бути ясними і чіткими. Спосіб зняття копій з робочих документів мають виключати можливість появи помилок.

5) документи слід регулярно переглядати і актуалізувати. При перегляді документу необхідно виключити використання застарілої версії.

6) не допускається письмове оформлення документів. За необхідності дані вносяться в документ чітким, розбірливим почерком так, щоб внесені дані неможливо було знищити. Для внесення даних у документі має бути передбачено достатньо вільного місця.

7) при внесенні змін у документи слід ставити дату внесення зміни і підпис особи, що внесла зміни. За необхідності слід вказати причину внесення зміни. Внесені зміни не мають перешкоджати сприйняттю вихідного тексту.

8) протоколи слід оформляти одночасно з виконанням відповідних дій таким чином, щоб можна було відслідковувати всі основні операції при виробництві ветеринарних препаратів. Протоколи слід зберігати не менше одного року з дня закінчення строку зберігання готової продукції.

9) запис даних може виконуватись з використанням електронної техніки, фотографування чи інших засобів, які забезпечують належне зберігання інформації відповідно до інструкцій з виконання цих засобів. Слід перевіряти точність записів. При веденні документації в електронному вигляді право доступу чи зміни даних у комп'ютері можуть мати тільки особи з відповідними повноваженнями, при цьому слід вести протокол змін і вилучень. Для обмеження доступу до електронної бази даних слід використовувати систему паролів чи інших засобів; внесення особливо важливих даних повинно перевірятись незалежним методом. При зберіганні протоколів на серії (партії) продукції в електронному вигляді для захисту від втрати інформації необхідно створювати резервні копії на магнітних носіях, мікрофільмах, папері або інших надійних засобах. У період зберігання ці дані мають бути доступні.

4.3. Обов'язкова документація

4.3.1. Сертифікат (специфікації)

Сертифікат (специфікації) складають і затверджують на вихідні, пакувальні матеріали і готову продукцію. За потреби складають специфікацію на проміжну і нерозфасовану продукцію.

4.3.2. Специфікації на вихідні і пакувальні матеріали

Специфікації на вихідні матеріали, первинне пакування або друковані матеріали мають складатися з таких даних:

1) опис матеріалів, зокрема:

- назва і внутрішньозаводський код;

- посилання на ДСТУ, ГОСТ, ТУ У, фармакопейну статтю (за її наявності);

- назва затверджених постачальників і, за можливості, первинного виробника матеріалів;

- зразок друкованих матеріалів;

2) методика відбору проб і проведення досліджень або посилання на відповідні методики;

3) кількісні і якісні характеристики з вказаними допустимими межами;

4) умови зберігання і заходи безпеки;

5) максимальний строк зберігання до повторного контролю.

4.3.3. Специфікації на проміжну і нерозфасовану продукцію

Специфікації на проміжну і нерозфасовану продукцію складають при надходженні її на підприємство, реалізації або використанні проміжної продукції при оцінці якості готової продукції. Ці специфікації мають бути аналогічними з специфікаціями на вихідні матеріали або готову продукцію залежно від характеру використання проміжної або нерозфасованої продукції.

4.3.4. Специфікації на готову продукцію

У специфікації на готову продукцію мають входити такі дані:

1) назва продукції і код (за необхідності);

2) склад продукту або посилання на відповідний документ;

3) опис лікарської форми і дані про пакування;

4) методики відбору проб і проведення випробувань (або посилання на них);

5) кількісні і якісні характеристики з вказаними допустимими межами;

6) умови зберігання і певні заходи безпеки при поводженні з препаратом (за необхідності);

7) термін зберігання.

4.3.5. Промислові, технологічні, технічні регламенти і технологічні інструкції

Для кожного виду продукції і розміру серії (партії) продукції має бути розроблений і затверджений відповідний регламент.

У відповідний регламент входять дані про продукт і технологічні інструкції. Відповідний регламент може містити інструкції з пакування та інші розділи.

1) дані про продукт містять:

а) назву і код відповідно до специфікації;

б) опис лікарської форми, її дозування і розмір серії;

в) перелік усіх вихідних матеріалів з конкретним найменуванням відповідно до прийнятої номенклатури і зазначенням їх кодів, а також зазначенням усіх речовин, які можуть перетворюватися під час технологічного процесу;

г) очікуваний вихід готової продукції з зазначенням допустимих меж і вихід проміжних продуктів (за необхідності).

2) технологічні інструкції включають:

а) дані про місце перебування виробництва і основного обладнання;

б) інструкції з підготовки основного обладнання (наприклад з очищення, збирання, калібрування (повірки), стерилізації) або посилання на них;

в) детальний, опис по стадіях технологічного процесу (наприклад з контролю матеріалів, попередньої обробки, послідовності внесення матеріалів, часу змішування, температури тощо);

г) опис усіх видів внутрішньовиробничого контролю з вказаними допустимими межами;

д) умови зберігання нерозфасованої продукції (в т. ч. вимоги до пакування, маркування) і спеціальні умови зберігання (за необхідності);

е) спеціальні заходи безпеки.

4.3.6. Інструкція з пакування

Для кожного виду продукції, розміру і виду пакування мають бути розроблені і затверджені інструкції з пакування, котрі включають в себе:

1) назву продукції;

2) опис її лікарської форми і дозування (за необхідності);

3) кількість продукту в кінцевому пакуванні, виражену в одиницях виміру (штуках, масі чи об'ємі);

4) перелік усіх пакувальних матеріалів, необхідних для серії (партії) продукції стандартного розміру, в т. ч. кількість, розмір і тип пакувального матеріалу з зазначенням коду чи номеру у відповідності з їх специфікацією;

5) зразок чи копію відповідного пакувального матеріалу (за необхідності) і зразки з зазначенням місця нанесення номеру серії (партії) і строку придатності продукту;

6) спеціальні заходи застереження, в т. ч. ретельну перевірку обладнання і зони пакування, які гарантують чистоту пакувальної лінії перед початком роботи;

7) опис процесу пакування зі всіма основними допоміжними операціями і обладнанням, що використовується;

8) детальний опис проведення внутрішньовиробничого контролю, в т. ч. порядок відбору проб і зазначення допустимих меж.

Додатково можуть бути розроблені інші документи, що конкретизують положення промислового регламенту.

4.3.7. Протоколи на серію (партію) продукції

На кожну серію (партію) продукції складається протокол (протокол на серію (партію) продукції). Протоколи зберігаються в установленому порядку. Протоколи мають бути складеними у відповідності з промисловими регламентами і технологічними інструкціями. Методика складання протоколів має виключати помилки при їх заповненні. У протоколі має бути зазначений номер виготовленої серії (партії) продукції.

Перед початком будь-якого технологічного процесу необхідно перевірити і оформити протокол про те, що обладнання і робоче місце в чистому стані, не містять залишків попереднього продукту, документації і матеріалів, що не відносяться до даного процесу, і готові до використання.

Протокол на серію (партію) продукції має включати в себе такі дані:

1) назву продукту;

2) дату і час початку і закінчення основних проміжних етапів і повного технологічного процесу;

3) прізвище та ініціали співробітника, відповідального за виконання кожної виробничої стадії;

4) прізвище(а) та ініціали оператора(ів), відповідального(их) за основні стадії виробництва, а також прізвища та ініціали осіб, що перевіряють виконання кожної з цих операцій (наприклад зважування);