(далі - КВ) належить до державної системи класифікації та кодування техніко-економічної і соціальної інформації, що створюється у межах державної програми переходу України на міжнародну систему обліку та статистики.

Класифікатор відходів забезпечує інформаційне підтримування вирішення широкого кола питань державного управління відходами та ресурсовикористанням на базі системи обліку та звітності, гармонізованої з міжнародними системами.

Зокрема:

- у напрямку екології, захисту життя та здоров'я населення, безпеки праці і т. ін. інформація про відходи повинна давати підстави для прогнозування структури та обсягів утворення небезпечних відходів, планування їх видалення з економічної сфери таким чином, щоб це не ставило під загрозу і не піддавало небажаному ризику здоров'я людей, тваринний світ і навколишнє середовище;

- у напрямку ресурсозбереження облік відходів, які можна перетворити у вторинні матеріальні та енергетичні ресурси, спрямований на забезпечення раціонального споживання первинної сировини за рахунок регенерації, повторного використання та рециркулювання відходів;

- у напрямку структурної перебудови економіки статистична інформація про походження відходів повинна використовуватися для виявлення галузей діяльності та процесів, у яких вони утворюються, структури відходів стосовно стадій життєвого циклу продукції (послуг) та процесів їх утворення; це дасть можливість визначити раціональну структуру видів економічної діяльності в Україні, що забезпечить, з одного боку, найбільш ефективне використання її інтелектуального, промислового, природного потенціалу, а з другого, зменшення утворення відходів за рахунок застосування мало- та безвідходних технологій;

- у напрямку розвитку економіки, її інтеграції в світові економічні процеси КВ повинен використовуватися для атестації виробництв та інших процесів, сертифікації продукції (послуг) та систем якості за вимогами міжнародних та європейських стандартів;

- у напрямку створення системи управління відходами КВ визначає об'єкти управління та основні функції системи управління відходами (класифікація послуг, пов'язаних з відходами, наведена в частині 2 КВ).

Використання КВ створює нормативну базу для проведення порівнювального аналізу структури та обсягу утворення відходів у межах Європейської статистики усіх видів економічної діяльності, у тому числі Європейської виробничої статистики, статистики агрокомплексу, статистики послуг, а також порівнювального аналізу послуг, пов'язаних з відходами, на міжгалузевому, державному, міждержавному рівнях.

Для рішення на базі КВ завдань статистичного обліку небезпечних (токсичних) відходів, а також відходів, що застосовують як вторинну сировину, та для забезпечення впровадження КВ у сферу обліку та звітності під час переходу до відповідних міжнародних систем створено таблиці відповідності (перехідних ключів) між групами небезпечних (токсичних) відходів, вторинної сировини (за затвердженою номенклатурою) і класифікаційними угрупованнями КВ. Ці таблиці наведено відповідно у додатках Ж та И.

Для заповнення на підприємствах (організаціях) існуючих форм державної статистичної звітності з використанням КВ рекомендовано такий порядок дій:

- для кожної групи небезпечних (токсичних) відходів або вторинної сировини у відповідній таблиці перехідних ключів знаходять коди класифікаційних угруповань (далі - КУ) відходів за класифікатором;

- за кодами КУ знаходять у КВ назви відходів, які за таблицею відповідності включено до групи небезпечних (токсичних) відходів або вторинної сировини;

- у форму державної статистичної звітності заносять коди за КВ тільки тих КУ, які фактично є на підприємстві (організації);

- необхідні показники відходів зазначають згідно з чинними інструкціями Міністерства статистики України.

Зв'язки між небезпечними складниками відходів та хімічними речовинами першого класу небезпеки та гостроспрямованої дії, штамами-продуцентами та продуктами біотехнології (згідно з постановою КМ України N 440 від 20.06.95) встановлено у таблиці відповідності (додаток К). Перелік забруднювальних речовин першого класу небезпеки в атмосферному повітрі населених місць наведено у додатку Л.

Об'єктами класифікації у КВ є відходи, під якими розуміють будь-які речовини та предмети, утворювані у процесі виробництва та життєдіяльності людини, внаслідок техногенних чи природних катастроф, що не мають свого подальшого призначення за місцем утворення і підлягають видаленню чи переробці з метою забезпечення захисту навколишнього середовища і здоров'я людей або з метою повторного їх залучення у господарську діяльність як матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, а також послуги, пов'язані з відходами, що забезпечують повноту опису, взаємозв'язаність та взаємоузгодженість об'єктів класифікації.

До відходів належать:

- залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо, утворені під час виробництва продукції або виконання робіт, які втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості (відходи виробництва);

- розкривні і супутні гірничі породи, що видобуваються у процесі розроблення родовищ корисних копалин;

- залишкові продукти збагачення та інших видів первинної обробки сировини (шлам, пил, відсіви тощо);

- новоутворені речовини та їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах і які не є метою даного виробництва (шлак, зола, кубові залишки, інші тверді та пастоподібні утворення, а також рідини та аерозолі);

- залишкові продукти сільськогосподарського виробництва (у т. ч. тваринництва), лісівництва і лісозаготівель;

- бракована, некондиційна продукція усіх видів економічної діяльності або продукція, забруднена небезпечними речовинами і непридатна до використання;

- неідентифікована продукція, застосування (експлуатація) або вживання якої може спричинити непередбачені наслідки, у т. ч. мінеральні добрива, отрутохімікати, інші речовини;

- зіпсовані (пошкоджені) і неремонтоздатні чи відпрацьовані, фізично або морально зношені вироби та матеріали, які втратили свої споживчі властивості (відходи споживання);

- залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо (побутові відходи);

- осади очисних промислових споруд, споруд комунальних та інших служб;

- залишки від медичного та ветеринарного обслуговування, медико-біологічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, аптечної справи;

- залишкові продукти всіх інших видів діяльності підприємств, установ, організацій і населення;

- матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання них об'єктів та субстанцій не передбачається (радіоактивні відходи).

У класифікаторі відходів використовують такі терміни та визначення.

Продукція - результат діяльності або виробничих процесів, що має корисні властивості та призначений для використання споживачем.

Виріб - одиниця промислової продукції, кількість якої обчислюють у штуках (екземплярах).

Послуга - наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача.

Примітка. Послуга може бути пов'язана з виробництвом та постачанням матеріальної продукції.

Бракована продукція - продукція, передавання якої споживачеві не допускається через наявність дефектів.

Некондиційна продукція - продукція, яка:

а) не відповідає нормативним вимогам або непридатна для застосування за призначенням внаслідок забруднення;

б) не може бути регенерована або відновлена чи використана іншим способом за місцем її виробництва (утворення);

в) підлягає обробленню (переробленню) у спеціалізованих підприємствах або продажу як вторинний матеріальний ресурс (сировина).

Неідентифікована продукція - продукція, яка не має відповідного до нормативних вимог маркування або для якої відсутні технічні специфікації (стандарти, технічні умови) і застосування (споживання, експлуатація) якої може спричинити непередбачені наслідки.

Зіпсована продукція - продукція:

а) яка втратила свої функціональні та інші властивості, встановлені нормативними вимогами, до закінчення терміну служби (придатності);

б) подальше застосування якої за її прямим призначенням може спричинити непередбачені наслідки.

Відпрацьована продукція - продукція:

а) яка у процесі експлуатації (споживання) втратила свої функціональні та інші властивості, встановлені нормативними вимогами, після закінчення терміну служби (придатності);

б) яка у процесі експлуатації (споживання) стала неремонтоздатною стосовно відновлення основних функціональних властивостей відповідно до нормативних вимог;

в) подальше застосування якої за її прямим призначенням може спричинити непередбачені наслідки.

Матеріал - первинний предмет прані, який використовують для виготовлення виробу.

Примітка. Залежно від того, чи входить маса матеріалу до маси виробу під час виконання технологічного процесу, чи матеріал витрачається під час виконання технологічного процесу, додатково до вихідного матеріалу розрізняють основні (сировинні) і допоміжні матеріали.

Напівфабрикат - предмет праці, який підлягає подальшому оброблюванню на підприємстві-споживачі.

Комплектувальний виріб - виріб підприємства, який застосовують як складову частину того, що випускають інші підприємства.

Небезпечні відходи - відходи або їх суміші, що через кількість, концентрацію певних компонентів, фізичні, хімічні чи інфекційні характеристики можуть спричинити істотне підвищення смертності або серйозні незворотні захворювання, а також можуть спричинити значну небезпеку зараз або в майбутньому для людей, навколишнього середовища і тому вимагають спеціальних методів та засобів поводження з ними.

Процес - сукупність послідовних дій для досягнення будь-якого результату.

Фаза - визначений момент у ході розвитку будь-якого процесу.

Такі терміни, як "бракована продукція", "некондиційна продукція" (у т. ч. забруднена продукція), "неідентифікована продукція", "зіпсована продукція", "відпрацьована продукція" використано як уніфіковані назви стану продукції, що характеризують належність об'єкта класифікації до відходів.

Класифікатор відходів побудовано на єдиних засадах з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) та Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП), особливістю яких є класифікація об'єктів за їх походженням.

Такий підхід забезпечує взаємозв'язаність та взаємоузгодженість ознак вищих класифікаційних угруповань (далі - КУ) у КВ з вищими КУ базових класифікаторів КВЕД, ДКПП.

Під час побудови КВ використано такі принципи:

- класифікація відходів за їх походженням (стосовно видів економічної діяльності з урахуванням їх зв'язків та структури);

- класифікація відходів за фазами процесу, на яких утворилися відходи;

- класифікація відходів за елементами фаз процесу, від яких утворилися відходи;

- системність побудови на базі логічно повної системи ознак відходів;

- кодування на базі ієрархії системи суттєвих ознак відходів;

- встановлення зв'язків між подібними відходами на різних стадіях життєвого циклу продукції;

- відкритість побудови системи класифікації, яка дає можливість введення ознак, важливих для рішення класу конкретних завдань з екології, економіки, управління вторинними матеріальними ресурсами, атестації виробництв, сертифікації продукції та систем якості;

- гармонізація з міжнародними та європейськими загальними класифікаціями видів економічної діяльності, продукції, послуг та європейським каталогом відходів;

- співставність об'єктів класифікації у КВ з міжнародною класифікацією об'єктів стандартизації;

- забезпечення можливості побудови єдиної схеми класифікації та відповідних класифікаторів відходів для галузей, регіонів, гармонізованих з державним;

- співставність класифікації об'єктів у КВ і класифікації об'єктів управління в системах управління якістю та системах управління навколишнім середовищем, наведених в міжнародних стандартах ISO серій 9000 та 14000;

- забезпечення співставності складу об'єктів класифікації у КВ з вимогами міжнародних та державних стандартів щодо якості води, грунту та повітря, а також вимогами стандартів щодо безпеки;

- забезпечення зручності користування КВ для фахівців з окремих видів (галузей) економічної діяльності та діяльності щодо поводження з відходами;

- забезпечення можливості застосування для збору інформації про відходи (на мікроекономічному рівні) того організаційного механізму, що існує в системах управління якістю і системах управління навколишнім середовищем;

- узгодженість (відповідність) класифікації відходів чинному законодавству України, міжнародним та міждержавним угодам України.

Під час розроблення проекту КВ та довідково-методичних настанов щодо його застосування використано джерела інформації, наведені в додатку Н.

Класифікатор відходів складається з двох частин:

- класифікації відходів (частина 1), утворюваних у сировинних, видобувних та обробних галузях економіки (розділ А), а також специфічних відходів, утворюваних у сфері надання послуг (розділ Б);

- класифікації послуг, пов'язаних з відходами (частина 2, розділ В).

Структуру класифікатора відходів подано на рисунку 1.

На рисунку зазначено прямі і зворотні інформаційні зв'язки між об'єктами класифікації. Така схема дозволяє проводити аналіз та оцінку повноти класифікаційних угруповань відходів, їх взаємозв'язків між собою та з послугами, пов'язаними з відходами.

Перелік класифікаційних угруповань (груп) відходів, утворюваних у сировинних, видобувних та обробних галузях економіки, подано нижче.

Група 01 Відходи виробництва продукції сільського господарства та мисливства.

Група 02 Відходи виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі.

Група 05 Відходи добування риби та продуктів рибальства інших.

Група 10 Відходи видобування вугілля кам'яного, лігніту (вугілля бурого), торфу.

Група 11 Відходи видобування нафти сирої та газу природного; відходи, які утворилися від надання послуг щодо видобування нафти та газу (крім розвідувальних послуг).

Група 12 Відходи видобування та збагачення руд уранових та торійових.

Група 13 Відходи видобування руд металевих.

Група 14 Відходи видобування корисних копалин інших.

Група 15 Відходи виробництва продуктів харчових та напоїв.

Група 16 Відходи виробництва виробів тютюнових.

Група 17 Відходи виробництва текстилю.

Група 18 Відходи виробництва одягу, хутра.

Група 19 Відходи виробництва шкіри та виробів шкіряних.

Група 20 Відходи виробництва деревини та виробів з деревини та корку, виробів з соломи та матеріалів інших.

Група 21 Відходи виробництва целюлози, паперу та виробів паперових.

Група 22 Відходи виробництва продукції друкованої та тиражування носіїв інформації з записом.

Група 23 Відходи виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення та палива ядерного.

Група 24 Відходи виробництва хімікалій, продукції хімічної та волокна штучного.

Група 25 Відходи виробництва виробів гумових та пластмасових.

Група 26 Відходи виробництва продукції іншої з нерудних мінералів.

Група 27 Відходи виробництва металів основних.

Група 28 Відходи виробництва виробів металевих збірних.

Група 29 Відходи виробництва машин та обладнання.

Група 30 Відходи виробництва машинок офісних та комп'ютерів.

Група 31 Відходи виробництва машин та апаратів електричних.

Група 32 Відходи виробництва обладнання та апаратури для радіо, телебачення та зв'язку.

Група 33 Відходи виробництва приладів медичних, пристроїв вимірювальних точних, пристроїв оптичних; годинників.

Група 34 Відходи виробництва автомобілів, причепів та напівпричепів.

Група 35 Відходи виробництва обладнання транспортного іншого.

Група 36 Відходи виробництва товарів промислових інших.

Перелік класифікаційних угруповань (груп) відходів, утворюваних від надання послуг, подано нижче.

Група 40 Відходи виробництва і розподілу енергії електричної, газу, пари та води гарячої.

Група 41 Відходи, одержані від добування, очищення та розподілу води.

Група 45 Відходи будівельних робіт, знесення будівель та споруд та відходи, утворювані внаслідок техногенних катастроф (аварій), природних катастроф та явищ.

Група 52 Відходи роздрібної торгівлі.

Група 60 Відходи, пов'язані з послугами транспорту.

Група 77 Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні та аналогічні неспецифічні промислові інші.

Група 85 Відходи від надання послуг з охорони здоров'я людей та ветеринарних та (чи) пов'язаних з цим дослідних робіт.

Група 90 Відходи вторинні від надання послуг зі збирання, видалення та оброблення відходів.

Перелік класифікаційних угруповань (груп) послуг, пов'язаних з відходами, подано нижче.

Група 1 Послуги законодавчі у сфері утворення, використання, знешкодження та видалення відходів.

Група 2 Послуги з організаційно-економічного управління відходами.

Група 3 Послуги науково-технічні та техніко-методичні, пов'язані з відходами.

Група 4 Послуги виробничо-технологічні щодо відходів.

Рисунок 1 - Структура КВ

Група 5 Послуги з інфраструктурного забезпечення діяльності, пов'язаної з відходами.

Склад класифікаційних угруповань послуг, пов'язаних з відходами, визначає функціональну структуру системи управління відходами, загальну схему якої подано в додатку М.

Із логічно повного набору класифікаційних ознак відходів, поданих у додатку А, у КВ вибрано такі:

- вид економічної діяльності, під час якої утворилися відходи;

- фаза процесу, на якій утворилися відходи;

- складовий елемент процесу, від якого утворилися відходи;

- фізичний, агрегатний стан та речовинний склад відходу.

Структуру класифікації відходів за стадіями життєвого циклу продукції наведено на рисунку 2 (умовно позначено: ХХХХ.1 - відходи вхідних компонентів, ХХХХ.2 - виробничо-технологічні відходи, ХХХХ.3 - відходи кінцевої продукції).

На рисунку 2 символ (->) означає інформаційні зв'язки між об'єктами класифікації. Така схема дозволяє проводити аналіз та оцінку повноти класифікаційних угруповань відходів, їх взаємозв'язків між собою.

Запропонована класифікація відходів за вхідними компонентами, виробничо-технологічними процесами та кінцевою продукцією задовольняє вимогам до класифікації об'єктів, установленим у міжнародних стандартах, і дає повну системну класифікацію всіх можливих об'єктів.

Рисунок 2 - Структура класифікації відходів за стадіями життєвого циклу продукції

Структуру коду відходів подано на рисунку 3.

У КВ прийнято 11-знакову структуру коду відходів, яка складається з чотирьох частин. Код прийнято цифровий з кількістю знаків у абетці десять.

Спеціалізовані послуги щодо поводження з відходами мають код вигляду: ХХХ9.

Така структура дозволяє вирішувати завдання макроекономічного характеру щодо відходів, зокрема, вести виробничу статистику відходів (за походженням):

- на рівні виду економічної діяльності, інтегруючи статистичні дані про відходи з кодом ХХ;

- на рівні підвиду економічної діяльності, інтегруючи статистичні дані про відходи з кодом ХХХ;

- на рівні класу економічної діяльності, інтегруючи статистичні дані про відходи з кодом ХХХХ;

- на рівні фаз утворення відходів у життєвому циклі під час виробництва (використання) продукції (надання послуг). Інтегруючи статистичні дані про відходи з кодом ХХХХ.Х;

- на рівні окремих елементів фаз утворення відходів у життєвому циклі під час виробництва (використання) продукції (надання послуг), інтегруючи статистичні дані про відходи з кодом XXXX.X.X;

- на рівні конкретних видів відходів, інтегруючи статистичні дані про відходи з кодом XXXX.X.X.XX.

Наявність у структурі КВ трьох останніх рівнів класифікації дозволяє створювати класифікації відходів на мікроекономічному рівні, тобто на рівні галузі чи підприємства (у т. ч. через технічні паспорти відходів), які будуть гармонізовані з загальнодержавною класифікацією.

Структуру коду послуг, пов'язаних з відходами, подано на рисунку 4.

У КВ прийнято 8-знакову структуру коду послуг, яка складається з чотирьох частин. Код прийнято цифровий з кількістю знаків у абетці коду десять.

Рисунок 3 - Структура коду відходів

Рисунок 4 - Структура коду послуг, пов'язаних з відходами

У КВ використано міжнародний принцип кодування інформації, а саме: якщо даний рівень класифікації далі не поділяється, тоді в кодовій позиції наступного рівня використовуються цифровий індекс "0" і назва попереднього рівня класифікації.

До кожного класифікаційного угруповання (групи) подано опис, у якому зазначено зв'язок з відповідними угрупованнями КВЕД.

Під час ідентифікації відходів за КВ використовують такі правила:

а) для запобігання повторюванню тотожних або аналогічних відходів вхідних компонентів та виробничо-технологічних відходів у межах класифікаційних угруповань ідентифіковано тільки специфічні для даного виду економічної діяльності відходи; подібні відходи, що виникають у межах різних видів або суміжних підвидів діяльності, ідентифіковано тільки один раз у тих класифікаційних угрупованнях, де вони вперше названі;

б) в описуванні складу класифікаційних угруповань для кожної групи наводять посилання на коди тих відходів, що не є специфічними для даної групи, але належать до неї;

в) під час формування номенклатури відходів, утворених від певного виду (підвиду) економічної діяльності, виробник відходів користується описуванням складу класифікаційних угруповань даної групи та аналізує номенклатуру відходів в інших групах; назви відходів, взяті з інших груп, записують з цифровим кодом виду економічної діяльності, для якої складають номенклатуру відходів відповідно до структури коду даної групи;

г) якщо код класифікаційного угруповання закінчено на п'ятому розряді, то подальшу деталізацію видів відходів проведено у попередніх групах (див. 6.2а) та (або) її повинен встановити виробник відходів;

д) у разі відсутності деталізації класифікаційного угруповання за фазами чи елементами процесу, від яких утворилися відходи, у відповідному розряді коду ставиться цифровий індекс 0;

е) деталізацію номенклатури відходів в угрупованнях 014, 112, 173, 283, 2842, 2851, 293, 295, 354, 355 проводять під час експериментального застосування КВ;

ж) деталізацію номенклатури відходів за вхідними компонентами та за кінцевою продукцією, крім ідентифікованих у КВ, проводять за КПП;

и) кодом вигляду ХХХХ.Х.Х.99 ідентифікують "відходи інші".

Доповнення та зміни до номенклатури на рівні класифікаційних угруповань з кодом вигляду ХХХХ.Х.Х.ХХ повинні відбуватися у процесі експериментального застосування КВ з урахуванням нових законодавчих та нормативних актів України, міжнародних конвенцій та угод, директив Європейської співдружності, міждержавних угод, міжнародних та європейських стандартів у галузі екології, безпеки, ресурсозбереження тощо.

Для розв'язання окремих спеціалізованих завдань управління відходами (наприклад, транспортування небезпечних відходів, атестація виробництв, проектування сховищ тощо) доцільно як доповнення до їх базових класифікаційних ознак, визначених кодом відходу у КВ, використовувати коди таких додаткових характеристик:

- фізичний, агрегатний стан відходу (Р, Т, Ш, Г, С, У);

- небезпечні складники відходів (С__);

- властивості відходів, що визначають їх небезпечність (H__);

- групи потенційно небезпечних відходів (L__);

- операції щодо поводження з відходами (D__, R__).

Рекомендовані переліки наведених додаткових характеристик відходів подано відповідно в додатках Б-Е, для побудови яких використано інформаційні джерела 1-3 додатка Н.

Ці додаткові характеристики відходу можна наводити в такому вигляді:

Р (Т, Ш, Г, С, У), С__ + С__ + ..., H__ + H__ + ..., L__, D__ (R__),

де відповідними кодами (Р, Т, Ш, Г, С, У, С__, H__, L__, D__, R__) (додатки Б-Е) позначено додаткові характеристики відходу.

Наприклад, для такого виду відходу, як:

6000.2.9.13 Залишки від очищення резервуарів для морських перевезень, що містять нафтопродукти

додаткові характеристики матимуть такі коди:

Р, С81, H2, L25, R9.

У частині 1 КВ в основу організації класифікаційних угруповань на рівні чотирьох розрядів цифрового коду покладено КВЕД.

Назви класифікаційних угруповань КВ побудовано таким чином:

а) якщо класифікаційному угрупованню виду економічної діяльності КВЕД відповідає класифікаційне угруповання КВ, тоді на першому місці в назві угруповання проставляють слова "відходи виробництва", а на другому місці - назву виду економічної діяльності. Наприклад, угрупованню КВ "231 Відходи виробництва продукції коксових печей" відповідає угруповання КВЕД "23.1 Виробництво продукції коксових печей";

б) якщо в процесі декількох видів економічної діяльності утворюються подібні відходи, тоді одному класифікаційному угрупованню КВ з узагальненою назвою відповідає декілька класифікаційних угруповань КВЕД. Наприклад, угрупованню КВ "293 Відходи виробництва машин спеціалізованих та обладнання технологічного спеціалізованого для різних галузей економіки" відповідають угруповання КВЕД "29.4 Виробництво верстатів" та "29.5 Виробництво інших машин спеціального призначення".

Під час побудови назв класифікаційних угруповань на рівні восьми розрядів цифрового коду використано термінологію чинних в Україні нормативних документів (1, 2 додатка Н), спеціальної технічної літератури, Європейського каталогу відходів, назви видів продукції, класифікованих в ДКПП.

Під час побудови назв відходів застосовано такі правила:

а) якщо у назві використовується назва фізичного, агрегатного стану відходу, то її ставлять на перше місце, а потім зазначають назву відповідної продукції (речовини, матеріалу), наприклад, "шлам буровий, який містить ртуть";

б) якщо у назві не використовується назва фізичного, агрегатного стану відходу то відповідно до правил запису назв об'єктів стандартизації на першому місці зазначають назву продукції (речовини, матеріалу), а потім - уніфіковану назву стану продукції, який власне характеризує належність об'єкта класифікації до відходу, наприклад, "мінеральні добрива зіпсовані, забруднені або неідентифіковані, які не можуть бути використані за призначенням".

Якщо в назві відходу не зазначено його фізичний, агрегатний стан, це означає, що відхід може бути у всіх можливих станах, у т. ч. у вигляді диму, аерозолю тощо.

У частині 2 КВ під час побудови назв класифікаційних угруповань використано назви класифікаційних угруповань ДКПП в частині послуг, основні терміни та визначення, представлені в Законі України "Про поводження з радіоактивними відходами" та в Законі України "Про відходи" (проект).

Логічно повний набір класифікаційних ознак відходів будується на наборах часових ознак (T - ознаки), просторово-морфологічних ознак (L - ознаки), функціональних ознак (S - ознаки), які мають власну ієрархію подіту, тобто елемент, який класифікують, характеризується набором ознак (T, L, S).

Структуру часових ознак відходів наведено на рисунку А.1.

T1 - відходи, які виникають внаслідок дискретного процесу;

T2 - відходи, які виникають внаслідок неперервного процесу;

T3 - відходи, які виникають внаслідок дискретно-неперервного процесу;

TX1 - відходи, які виникають внаслідок тривалого періоду існування;

TX2 - відходи, які виникають внаслідок процесу обмеженого періоду існування;

TX3 - відходи, які виникають внаслідок процесу миттєвого періоду існування.

X = 1, 2, 3.

Рисунок А.1 - Структура часових ознак відходів

Структуру просторово-морфологічних ознак відходів наведено на рисунку А.2.

L1 - відходи загальні для багатьох видів діяльності;

L2 - відходи специфічні для певного виду діяльності;

L3 - відходи локальні для окремих видів діяльності;

LX1 - відходи вхідних компонентів;

LX2 - відходи виробничо-технологічні;

LX3 - відходи кінцевого продукту;

LXX1 - відходи матеріальні;

LXX2 - відходи енергетичні;

LXX3 - відходи інформаційні;

LXX11 - відходи тверді;

LXX12 - відходи рідкі;

LXX13 - відходи газоподібні;

LXX1X1 - відходи однорідні;

LXX1X2 - відходи неоднорідні;

LXX1X3 - відходи комбіновані;

LXX1X31 - відходи комбіновані з первинних відходів;

LXX1X32 - відходи комбіновані з корисних продуктів;

LXX1X33 - відходи у вигляді сумішей першого та другого видів;

LXX1X3X1 - відходи, які посилюють властивості під час комбінування;

LXX1X3X2 - відходи, які зберігають властивості під час комбінування;

LXX1X3X3 - відходи, які нейтралізують властивості під час комбінування.

X = 1, 2, 3.

Рисунок А.2 - Структура просторово-морфологічних ознак відходів

Структуру функціональних ознак відходів наведено на рисунку А.3.

S1 - відходи безпечні;

S2 - відходи небезпечні;

S3 - відходи умовно безпечні (умовно нейтральні);

S31 - відходи безпечні, які можуть стати небезпечними за певних умов;

S32 - відходи небезпечні, які можуть стати безпечними за певних умов;

S2X1 (S3X1) - відходи небезпечні (умовно небезпечні) для людей;

S2X2 (S3X2) - відходи небезпечні (умовно небезпечні) для середовища;

S2X3 (S3X3) - відходи небезпечні (умовно небезпечні) для майна;

S2XX1 (S3XX1) - відходи, які підлягають утилізації (продажу);

S1XX2 (S3XX2) - відходи, які підлягають знищенню;

S2XX3 (S3XX3) - відходи, які підлягають ізолюванню (зберіганню);

S2XX21 (S3XX21) - відходи транспортабельні;

S2XX22 (S3XX22) - відходи нетранспортабельні;

S2XX23 (S3XX23) - відходи транспортабельні (за певних умов).

X = 1, 2, 3.

Рисунок А.3 - Структура функціональних ознак відходів

Примітка 1. Належність певного виду відходу до небезпечного відходу визначається наявністю компонента даного переліку.

Примітка 2. Клас небезпеки відходів визначається виробником відходів за участю фахівців з охорони навколишнього природного середовища і санітарно-епідеміологічної служби згідно з чинними нормативними документами та затвердженими методиками.

Примітка 3. Для побудови цього переліку використано інформаційні джерела 2.16, 2.20, 3.1, 3.2 додатка Н та додаток К.

Примітка. Для побудови цього переліку небезпечних речовин та їх властивостей використано інформаційне джерело 3.1 додатка Н.

Примітка. Для побудови цього переліку використано інформаційні джерела 3.1, 3.2 додатка Н; перелік токсичних промислових відходів, які підлягають інвентаризації, що наведений у додатку Ж (група 1); Віденська конвенція щодо захисту озонового шару (1988).

Примітка. Для побудови цього переліку використано інформаційні джерела 3.1 додатка Н.