Галузеву угоду (надалі - Угоду) укладено відповідно до чинного законодавства України між Державним агентством резерву України (надалі Держрезерв України) з однієї сторони і Центральним комітетом Профспілки працівників системи держрезерву України (надалі ЦК Профспілки) з другої сторони (разом в подальшому - Сторони) на 2012-2015 роки та підписано їх уповноваженими представниками.

Угода спрямована на удосконалення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, розвиток соціального партнерства, реалізацію конституційних прав і гарантій працівників і роботодавців сфери управління Держрезерву України.

Положення Угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду, при укладенні колективних договорів, вирішенні питань регулювання соціально-економічних і трудових відносин, що є предметом цієї Угоди.

Жодна із Сторін, що уклала цю Угоду, не може протягом терміну її дії в односторонньому порядку приймати рішення, які змінюють норми і положення цієї Угоди або припиняють їх виконання.

Зміни і доповнення до цієї Угоди вносяться у зв’язку зі змінами чинного законодавства або за ініціативою однієї із Сторін після проведення переговорів чи консультацій та досягнення домовленостей і набирають чинності після підписання Сторонами.

Переговори або консультації проводяться у десятиденний термін після отримання пропозицій іншою Стороною згідно з чинним законодавством.

Керівники підприємств, установ, організацій (далі - Роботодавці), профспілкові комітети підприємств, організацій та установ проводять переговори з питань внесення змін до колективних договорів для забезпечення реалізації норм і положень відповідно до прийнятої Угоди.

Угода не обмежує наданих чинним законодавством прав підприємств, установ та організацій відповідно до повноважень Сторін встановлювати у колективних договорах вищі та додаткові, порівняно із передбаченими цією Угодою, гарантії, соціально-трудові пільги та інші норми за рахунок власних коштів.

Угода набирає чинності з дня її підписання і діє до перегляду її Сторонами або укладення нової Галузевої угоди. Держрезерв України у триденний термін з дня підписання Угоди, змін і доповнень до неї, подає її на повідомну реєстрацію і після реєстрації надсилає на підприємства.

1.1. Держрезерв України зобов’язується:

1.1.1. Визначати та вивчати основні напрями удосконалення технології приймання, переробки зерна, зберігання, відпуску матеріальних цінностей продовольчої групи, промислової групи, нафтопродуктів та енергоносіїв номенклатури державного резерву, а також асортименту матеріальних цінностей мобілізаційного резерву з метою нарощування виробничого, науково-технічного та економічного потенціалу підприємств та організацій.

1.1.2. Проводити єдину науково-технічну та інвестиційну політику в системі державного резерву.

1.1.3. Надавати допомогу підприємствам та організаціям з питань організації поставок матеріалів, предметів поставок, сировини, обладнання.

1.1.4. Сприяти виробництву та реалізації борошна, крупів, хлібобулочних і макаронних виробів, комбікормів та інших харчових продуктів підприємствами та організаціями, що входять до сфери управління Держрезерву України.

1.1.5. Вживати заходи, спрямовані на забезпечення збільшення виробництва зерна на орендованих землях.

1.2. Держрезерв України, керівники підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Держрезерву України, забезпечують:

1.2.1. Здійснення розробки та реалізації заходів щодо соціального захисту вивільнюваних працівників за узгодженням з профспілками, в тому числі організацію професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників за рахунок коштів підприємства з метою працевлаштування їх на вакантні посади, додатково створені робочі місця, а також впровадження інших заходів.

1.2.2. Недопущення звільнення працівників з ініціативи роботодавця без погодження з профспілковим комітетом у встановленому чинним законодавством порядку. Якщо передбачається загроза масового вивільнення працівників (понад 7 відсотків працівників упродовж календарного року), питання скорочення персоналу погоджується з ЦК Профспілки, вживаються заходи для запобігання скорочення з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації, зокрема: звільняти працівника лише за відсутності можливостей переведення його за згодою на іншу роботу, що відповідає його кваліфікації або яку він згодний виконувати та керуючись нормами статті 42 КЗпП .

1.2.3. При тимчасових економічних труднощах за згодою працівника, а також відповідно до чинного законодавства (ст. 56 КЗпП ) встановлення неповного робочого дня або тижня з виплатою заробітної плати за відпрацьований час, запровадження гнучкого режиму роботи, скорочення до мінімуму надурочних робіт.

1.2.4. Оформлення та оплату всіх простоїв, що виникли не з вини працівника, проводити з дотриманням вимог ст. 113 КЗпП та на умовах колективних договорів.

1.2.5. Надання працівникам, які отримали попередження про звільнення згідно із п.1 ст. 40 КЗпП України , можливості для пошуку нового місця роботи за рахунок частини робочого часу у порядку і на умовах, встановлених колективним договором.

1.2.6. При повторному поверненні працівника на підприємство після звільнення з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 КЗпП, відновлювати йому в повному обсязі розміру соціально-побутових пільг, якщо з часу звільнення пройшло не більше одного року.

1.2.7. Організацію професійного навчання, стимулювання професійного зростання, атестації та здійснення заходів щодо підвищення професійного рівня працівників, періодичне підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у роботодавця або в навчальних закладах не рідше ніж 1 раз на 5 років відповідно ст. 4 Закону України "Про професійний розвиток працівників" . У колективних договорах визначення обсягів професійного навчання та загальні витрати коштів на зазначені цілі відповідно до потреб виробництва та вимог актів законодавства.

Сторони домовилися:

2.1. Керівники державних госпрозрахункових підприємств, бюджетних організацій та наукової установи системи державного резерву зобов'язані здійснювати оплату праці відповідно до Кодексу законів України про працю, Закону України "Про оплату праці", Генеральної та Галузевої угод, колективних договорів та інших нормативно-правових актів. Перерахування членських внесків до первинних профспілкових організацій та до ЦК Профспілки здійснювати відповідно статті 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

З метою вдосконалення структури заробітної плати, підвищення вартості кваліфікованої робочої сили керівники державних госпрозрахункових підприємств, бюджетних організацій та наукової установи системи державного резерву здійснюють заходи щодо забезпечення долі тарифної частини в заробітній платі не менше 60 відсотків.

2.2. Фонд оплати праці державних організацій і наукової установи системи державного резерву, що фінансуються з бюджету (далі організації), формується в межах кошторисних призначень на оплату праці загального і спеціального фонду державного бюджету. Кошти спеціального фонду державного бюджету можуть використовуватися на виплату заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат на умовах колективного договору згідно з чинним законодавством (ст. 4,13 Закону України "Про оплату праці", ст.42 - 51 Бюджетного кодексу України ).

2.3. Фонд оплати праці на державних госпрозрахункових підприємствах системи державного резерву (далі підприємства) визначається на умовах, встановлених у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною і цією Угодою. Для забезпечення зростання реальної заробітної плати та підвищення продуктивності, фонд оплати праці коригується відповідно до збільшення обсягів виробленої продукції (рекомендується на 1 відсоток збільшення обсягів не менше як 1 відсоток збільшення фонду оплати праці).

2.4. У періоди між підвищенням розмірів заробітної плати здійснюється індексація заробітної плати на умовах, встановлених в колективному договорі та відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

2.5. Державною соціальною гарантією, обов’язковою для підприємств та організацій усіх форм власності та господарювання є мінімальна заробітна плата, розмір якої встановлюється щороку у законі про Державний бюджет України. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Оплата за просту, некваліфіковану працю, за виконану працівником місячну або погодинну норму праці (обсяг робіт) не може провадитися нижче мінімальної заробітної плати.

При зміні законодавчо-визначеного розміру мінімальної заробітної плати, підприємства та організації самостійно проводять зміни тарифних ставок і посадових окладів працівників зі збереженням міжрозрядних, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. Зміни своєчасно вносяться до колективних договорів.

Для розрахунку годинних тарифних ставок використовується розрахункова середньомісячна норма тривалості робочого часу, що встановлюється Міністерством соціальної політики України на кожний новий фінансовий рік.

2.6. Здійснювати оплату праці у разі невиконання працівниками норм праці, трудових обов’язків у розмірі:- не нижчому за середню заробітну плату, розраховану пропорційно до відпрацьованого часу (виконаної роботи) або обсягу фактично виконаної роботи, якщо невиконання відбулося з вини роботодавця;- не меншому за дві третини тарифної ставки (окладу), посадового окладу, якщо невиконання сталося з причин, незалежних від роботодавця і працівника.

2.7. При застосуванні відрядної форми оплати праці розцінка визначається шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки відповідного тарифного розряду на годинну (денну) норму виробітку або шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки відповідного тарифного розряду на встановлену норму часу.

2.8. Класифікація робіт за відповідними тарифними розрядами, віднесення робітників до певних кваліфікаційних розрядів, а керівників (крім керівників підприємств та організацій), професіоналів і фахівців до тарифних кваліфікаційних категорій в обов’язковому порядку здійснюється відповідно до Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників і узгоджується з органом первинної профспілкової організації. Присвоєння, підвищення та перегляд їх проводиться згідно з чинним законодавством та Положенням, затвердженим на підприємстві (організації).

2.9. Оплата праці працівників організацій системи державного резерву здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 (із змінами). Розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій визначено у додатку 1. Схеми тарифних розрядів посад керівних працівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців організацій визначено у додатках 2, 3, 4 до Угоди. Схеми тарифних розрядів робітників організацій визначено у додатках 5 - 8, 10, 11, схеми тарифних розрядів (посад) професій працівників відомчої воєнізованої охорони організацій у додатку 9.

2.10. Установити мінімальний розмір тарифної ставки робітника I розряду державних госпрозрахункових підприємств у розмірі не менше 120 відсотків законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати. Мінімальний розмір посадового окладу техніка всіх спеціальностей без категорії встановити з коефіцієнтом 1,25 до мінімального розміру тарифної ставки робітника I розряду.

Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики за попередній місяць відповідно до законодавства.

2.11. На окремих підприємствах, які з об'єктивних фінансово-економічних причин не можуть виконати цю норму Угоди, колективним договором може встановлюватися на період не більше ніж шість місяців з дати його підписання інший розмір мінімальної тарифної ставки робітника І розряду, який не може бути меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Підвищені розміри тарифних ставок (посадових окладів), міжпосадові, міжрозрядні співвідношення встановлюються в колективних договорах лише за наявності фінансових можливостей підприємства.

2.12. Установити мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок (окладів) робітників госпрозрахункових підприємств до тарифної ставки робітника I розряду у залежності від кваліфікації, згідно з додатками 12, 13, 14 та мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів працівників до посадового окладу техніка всіх спеціальностей без категорії, згідно з додатками 15, 16, 16.1 - 16.4 до Угоди.

2.13. Посадові оклади заступників керівників підприємств та організацій, заступників керівників структурних підрозділів установлюються на 5-15 відсотків, головних бухгалтерів на 10-30 відсотків, помічників керівників на 30-40 відсотків нижче, ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначений за схемами тарифних ставок і посадових окладів.

2.14. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження, виплати та розміри доплат, надбавок, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат на підприємствах встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, визначених чинним законодавством, Генеральною і Галузевою угодами.

2.15. Установити перелік та розміри доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників організацій згідно з додатком 17 та підприємств згідно з додатком 18.

2.16. Розміри заробітної плати працівників державних підприємств та організацій переглядаються на підставі нормативно-правових актів.

2.17. З метою конкретизації питань оплати праці і матеріального стимулювання працівників на підприємствах і в організаціях розробляється та затверджується у встановленому порядку, як додаток до колективного договору положення про оплату праці, яке включає, зокрема: порядок формування та використання фонду оплати праці на підприємствах; форми та системи оплати праці; тарифні сітки, схеми посадових окладів; розміри та порядок виплати доплат і надбавок, умови та розміри преміювання за основні результати господарської діяльності та за спеціальними системами тощо, а на підприємствах також положення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік та положення про виплату винагороди за вислугу років.

Окремим висококваліфікованим працівникам підприємств, які зайняті на особливо важливих, відповідальних роботах, в колективних договорах визначаються підвищені тарифні ставки (місячні оклади) за міжрозрядними коефіцієнтами до 2,875 до тарифної ставки робітника І розряду відповідного виду роботи чи професії.

2.18. В бюджетних організаціях преміювання працівників проводиться згідно з положенням про преміювання з урахуванням особистого внеску працівника в загальні результати роботи та в межах кошторисних призначень на оплату праці загального і спеціального фонду у порядку і розмірах, які визначаються у колективних договорах.

2.19. Керівники організацій в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисі, мають право надавати працівникам організацій матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

2.20. Керівники підприємств та організацій спільно з профспілками забезпечують своєчасну виплату заробітної плати не рідше як двічі на місяць. При наявності заборгованості із заробітної плати за минулі роки керівники, відповідно до чинного законодавства, складають персоніфікований облік заборгованих сум і вживають заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати, складають графіки її погашення не пізніше ніж до 1 липня поточного року з одночасною виплатою компенсації у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

2.21. Установити, що, у разі виникнення на підприємствах та в організаціях заборгованості із заробітної плати, Державне агентство резерву України, ЦК Профспілки працівників системи держрезерву України, керівники підприємств та організацій, профспілкові комітети вживатимуть ефективних заходів щодо її ліквідації. Дотримуватися норм чинного законодавства щодо розірвання контрактів з керівниками підприємств, де сума заборгованості із заробітної плати протягом наступного місяця не зменшується.

2.22. Підприємства та організації одночасно з введенням нових розмірів тарифних ставок, окладів і посадових окладів вживають заходи щодо упорядкування діючих норм і нормативів праці, систем матеріального заохочення.

2.23. У разі ліквідації підприємства або організації, пов'язаної з банкрутством чи з інших причин, передбачених чинним законодавством, оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час у відповідності до систем і форм оплати праці, що застосовуються на даному підприємстві або організації. Кошти на оплату праці працівників цих підприємств та організацій гарантуються доходами підприємства або надходженнями організації та підлягають першочерговому відшкодуванню, згідно з чинним законодавством.

2.24. Оплата часу простою не з вини працівника здійснюється з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При наявності прибутку підприємства можуть проводити оплату часу простою не з вини працівника в більших розмірах.

2.25. ЦК профспілки та профспілкові комітети здійснюють громадський контроль за додержанням на підприємствах, в установах і організаціях законодавства про оплату праці та зобов'язань за колективними договорами, взаємодіють з цих питань з органами територіальних інспекцій з нагляду за додержанням законодавства про працю, вживають заходів щодо усунення порушень в межах своїх прав і повноважень.

2.26. Керівникам підприємств та організацій під час укладання колективних договорів визначати конкретні зобов'язання щодо поліпшення стану нормування праці працівників.

2.27. Для нормування праці працівників рекомендується використовувати діючі галузеві, міжгалузеві норми і нормативи з праці. Якщо на окремих нових видах робіт відсутні технічно обґрунтовані норми виробітку, або умови технології і організації праці не відповідають умовам, передбаченим у збірниках, підприємства та організації у встановленому порядку організовують опрацювання відповідних нормативів і затверджують їх за погодженням з профспілковим комітетом.

2.28. Застосовувати знижені на 10-20% норми виробітку при освоєнні нових робіт, нової техніки, технології та інші на умовах, визначених колективним договором.

2.29. При освоєнні нових норм праці (запровадження нових, заміна, перегляд діючих), економію фонду оплати праці, одержаної в результаті зниження трудомісткості робіт (продукції) використовувати для преміювання робітників, задіяних на період освоєння ними нових норм, а також фахівців, які брали безпосередню участь у розробці та впровадженні нових норм.

2.30. Встановлювати:

- робітникам-відрядникам при переході на роботу за нормами, розрахованими по міжгалузевих, галузевих та інших прогресивних нормативах з праці підвищені до 20 відсотків відрядні розцінки за рахунок економії фонду оплати праці, одержаної від зниження трудомісткості продукції (робіт) і перегляду норм виробітку (часу);

- робітникам з погодинною формою оплатою праці при переході на роботу по нормованих завданнях, встановлених виходячи із технічно-обґрунтованих норм і нормативів з праці, підвищенні до 10 відсотків тарифні ставки в межах економії фонду оплати по тарифних ставках, одержаної при вивільненні робітників.

2.31. Проводити моніторинг у сфері нормування праці, забезпечувати розроблення, перегляд, доповнення та затвердження галузевих норм праці відповідно до сучасного рівня техніки, технології виробництва і праці, а також узагальнювати та поширювати передовий досвід з нормування праці в системі державного матеріального резерву. Проводити зміну умов праці тільки з економічним та соціальним обґрунтуванням та за погодженням з профспілковим комітетом не менш, ніж за два місяці до їх введення.

2.32. Державне агентство резерву України надає методичну і практичну допомогу організаціям та підприємствам галузі в удосконаленні роботи з нормуванням праці, вживає заходи щодо підвищення кваліфікації фахівців з нормування праці.

2.33. Проводити спільно з Українським науково-дослідним інститутом "Ресурс" моніторинг, запровадження та використання норм і нормативів праці на підприємствах та в організаціях.

Сторони домовилися:

3.1. Встановити, що частина прибутку підприємств та організацій, яка спрямовується на фінансування соціально-трудових пільг, культурно-оздоровчих заходів, утримання об’єктів соціально-побутової сфери та порядок його використання визначається в колективних договорах.

3.2. Відраховувати кошти профспілковим організаціям на культурно-масову і фізкультурну роботу у розмірах, визначених в колективному договорі, але не менш ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань (ст. 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

3.3. Надавати профспілковим організаціям на безоплатній основі будинки, приміщення, споруди для проведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної, спортивної роботи (ст. 43 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності").

3.4. Рекомендувати передбачати в колективних договорах, виходячи із фінансових можливостей, додаткові, порівняно з чинним законодавством, соціально-трудові пільги, зокрема:

3.4.1. Соціальні виплати для сімей працівників, які померли внаслідок травм чи професійних захворювань, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, а також хворих на туберкульоз та ВІЛ/СНІД.

3.4.2. Здешевлення вартості харчування в їдальнях, буфетах, профілакторіях, дитячих дошкільних закладах, часткову компенсацію або допомогу в придбанні продуктів харчування.

3.4.3. Надання додаткових пільг щодо житлового будівництва, виділення будівельних матеріалів при індивідуальному будівництві житла, надання позик для придбання житла, навчання працівників та їх дітей з метою кадрового забезпечення організацій і підприємств тощо.

3.4.4. Здешевлення вартості утримання дітей у дитячих дошкільних закладах.

3.4.5. Надання у вищих, порівняно з чинним законодавством, розмірах матеріальної допомоги на поховання, допомоги при народженні дитини, при звільненні працівників згідно з пунктом 1 ст. 40 КЗпП України , багатодітним та малозабезпеченим сім’ям.

3.4.6. Надання матеріальної допомоги у розмірі, не меншому за середньомісячну заробітну плату, при виході на пенсію за віком чи по інвалідності та на оздоровлення у зв’язку з наданням щорічної основної відпустки.

3.4.7. Надання пільгових путівок на лікування та інших соціально-побутових пільг ветеранам війни та праці, колишнім працівникам, які вийшли на пенсію.

3.4.8. Виділення коштів на лікування працівників відповідно до колективних договорів за погодженням з профкомом первинної профспілкової організації.

3.4.9. Заохочення працівників підприємства у зв’язку із святами, ювілейними датами.

3.4.10. Надання одноразової допомоги молодим сім’ям, а також працівникам, які повернулися на підприємство після демобілізації з армії.

3.4.11. Виплата одноразової винагороди за вислугу років.

3.4.12. Виплата одноразової винагороди за підсумками річної роботи підприємства.

3.5. Проводити роз’яснювальну та профілактичну роботу спрямовану на запобігання поширенню епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу у виробничому середовищі, не допускати випадків дискримінації працівників з такими захворюваннями.

3.6. Не допускати дискримінації по відношенню до жінок і молоді в оплаті праці та просуванню їх в професійному рості.

Сторони домовилися і встановили:

4.1. На підприємствах, в установах та організаціях системи державного резерву трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством цією Угодою і колективними договорами.

4.2. Прийняття на роботу працівників за контрактною формою трудового договору здійснюється лише у випадках, передбачених законами України.

4.3. На підприємствах, в організаціях та установах системи державного резерву норма тривалості робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (в окремих випадках іншу, встановлену чинним законодавством, гарантію). Надурочні роботи можуть застосовуватися в окремих випадках, передбачених чинним законодавством (ст. 62, 63 КЗпП ).

4.4. На підприємствах, в організаціях та установах для окремих категорій працівників (передбачених чинним законодавством) у колективних договорах може встановлюватися менша норма тривалості робочого часу з оплатою за рахунок прибутку підприємства.

4.5. Час початку і закінчення роботи, режиму роботи змінами, поділ робочого дня на частини, застосування підсумованого обліку робочого часу погоджується з профспілковими комітетами, встановлюється у правилах внутрішнього трудового розпорядку або колективних договорах.

4.6. Тривалість щорічної основної відпустки на підприємствах, в організаціях та установах встановлюється згідно з чинним законодавством і не може бути меншою, ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік. Також працівникам підприємств, установ та організацій системи державного резерву надаються щорічні додаткові та соціальні відпустки в установленому порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством. Стаж роботи, який дає право на основну щорічну відпустку, обчислюється на підставі Закону України "Про відпустки".

4.7. Додаткові відпустки працівникам з ненормованим робочим днем та особливим характером праці тривалістю до 7 календарних днів надаються згідно зі списком посад і професій, визначених колективними договорами, орієнтовний перелік яких наведений в додатку № 19 до цієї Угоди. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем встановлюється в колективних договорах.

4.7.1. Встановити керівникам підприємств організацій та установ щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день, тривалістю до 7 календарних днів.

4.8. Додаткові відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці і за особливий характер праці надаються відповідно до списку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах, в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1290. Конкретна тривалість щорічних додаткових відпусток встановлюється колективним або трудовим договором: за роботу із шкідливими і важкими умовами праці залежно від результатів атестації робочих місць та часу зайнятості працівників в цих умовах (ст. 7 Закону України "Про відпустки"), а відпусток за особливий характер праці залежно від часу зайнятості працівників в цих умовах (ст. 8 Закону України "Про відпустки").

4.9. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковими комітетами на кожен календарний рік не пізніше 5 січня поточного року і доводяться до відома усіх працівників. При складанні графіка необхідно керуватися нормами чинного законодавства.

4.10. У колективних договорах за рахунок власних коштів підприємств відпустки (основна, додаткові та соціальні) можуть встановлюватися більшої тривалості, порівняно з чинним законодавством.

4.11. Не допускається відмова у наданні щорічної відпустки та заміна її за добровільною згодою працівника матеріальною чи іншою компенсацією, за винятком виплати грошової компенсації, передбаченої ст. 24 Закону України "Про відпустки".

5.1. Держрезерв України зобов’язується:

5.2. Сприяти забезпеченню належних умов праці працюючим на підприємствах, організаціях та установах системи держрезерву України відповідно до вимог Законів України "Про охорону праці" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання".

5.3. Розробляти, затверджувати та забезпечувати виконання Галузевої програми поліпшення стану, безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

5.4. Фінансування охорони праці здійснювати за рахунок наступних джерел:- для підприємств, незалежно від форм власності, витрати на охорону праці становлять 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік, для бюджетних організацій - 0,2 відсотка від фонду оплати праці. (ст. 19 Закону України "Про охорону праці" );- за рахунок валових витрат - згідно з Переліком засобів та заходів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включається до витрат (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994).

5.5. З урахуванням вимог Європейської соціальної хартії забезпечувати функціонування системи управління охороною праці на підвідомчих підприємствах, для чого:

5.5.1. Вжити заходи щодо виконання вимог чинного законодавства щодо кадрового забезпечення підприємств, організацій та установ фахівцями з охорони праці, підготовки та підвищення їх кваліфікації.

5.5.2. Забезпечити працюючих засобами індивідуального захисту, в першу чергу спецодягом та спецвзуттям.

5.6. Сприяти забезпеченню підприємств, організацій та установ нормативно-правовими актами, правилами, стандартами, положеннями, інструкціями з охорони праці.

5.7. Удосконалювати систему навчання з питань охорони праці керівників і працівників усіх ланок системи державного резерву, організовувати їх підготовку, підвищення кваліфікації.

5.8. Організовувати конкурси, спрямовані на розробку ефективних інженерно-технічних рішень щодо поліпшення безпеки праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, вибухам, пожежам.

5.9. У зв’язку із набранням чинності з 01.01.2012 р. Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.2011 р. на підприємствах, організаціях і установах системи держрезерву забезпечити дотримання Порядку та зазначених в ньому процедур при розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Своєчасно здійснювати виплату допомоги та відшкодування шкоди відповідно до ст. 9 Закону України "Про охорону праці" потерпілим на виробництві, які через нещасні випадки і професійні захворювання отримали стійку втрату працездатності, та сім’ям загиблих на виробництві, а у разі виникнення такої заборгованості вживати заходи щодо її ліквідації.

5.10. Контролювати виконання заходів щодо своєчасного проведення атестації робочих місць за умовами праці працівників, зайнятих у шкідливих і важких умовах праці, для встановлення їх права на пільги та компенсації, а також для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

Сторони домовилися:

6.1. Сприяти створенню та систематичному поповненню матеріального фонду при ЦК Профспілки працівників системи держрезерву України за рахунок надходжень від установ, організацій та підприємств галузі для фінансування семінарів для керівників підприємств, організацій та установ, голів профспілкових комітетів; проведення оздоровлення членів профспілки та їх дітей; ведення культурно-масової та спортивно-оздоровчої роботи серед членів профспілки.

6.2. З метою поліпшення стану здоров’я, відновлення працездатності працівників системи держрезерву сприяти збільшенню асигнувань на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих та членів їх сімей за рахунок різних джерел фінансування.

6.3. Передбачати щороку виділення коштів на літнє оздоровлення дітей влітку, в першу чергу дітей сиріт, дітей інвалідів, дітей з багатодітних сімей, неповних сімей, дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, а також хворих на ВІЛ/СНІД, туберкульоз. Керівникам підприємств, організацій та установ передбачати ці витрати у колективних договорах.

6.4. Передбачати виділення коштів на поліпшення стану та утримання санаторно-курортних закладів, літніх оздоровчих таборів системи держрезерву. Разом з органами місцевої влади забезпечити функціонування оздоровчих таборів. Активізувати роботу щодо передачі до сфери управління ЦК Профспілки системи держрезерву одного з державних санаторно-курортних закладів.

6.5. Забезпечити функціонування відомчих закладів культури.Не допускати прийняття рішень про ліквідацію, перепрофілювання, передачу іншому власнику об’єктів соціально-культурної сфери без погодження з Держрезервом України та ЦК Профспілки.

6.6. Брати активну участь у реалізації національних та державних програм з культури, фізичної культури, спорту, відпочинку, соціального становлення молоді.

6.7. Запровадити разом з благодійними фондами, громадськими організаціями галузеві огляди конкурси самодіяльної творчості, спартакіад, спортивних змагань на призи Державного агентства резерву України та ЦК Профспілки працівників системи держрезерву України, інших заходів культурно-освітнього та фізкультурно-оздоровчого спрямування.

6.8. Організовувати під час зимових канікул Новорічно-різдвяні свята для дітей та учнівської молоді.

6.9. З метою поповнення галузі кваліфікованими кадрами:

6.9.1. Організовувати семінари для керівників підприємств, організацій та установ, голів профспілкових комітетів з питань поглиблення знань чинного законодавства, державної мови, практичної психології, управлінських технологій та з питань профспілкової роботи.

Сторони домовилися:

7.1. Забезпечувати представництво відповідно до своїх повноважень та відстоювати інтереси підприємств, організацій та установ, працівників в органах влади.

7.2. Узгоджувати проекти, пропозиції, що подаються до органів державної влади щодо прийняття нормативно-правових актів з питань що є предметом цієї Угоди, або внесення змін, доповнень до чинних нормативно-правових актів цієї Угоди.

7.3. Надавати можливість представникам Сторін брати участь у роботі колегіальних органів, нарад, зустрічей тощо. Інформувати іншу сторону про необхідність прийняття рішень з питань, що стосуються соціально-економічних інтересів працівників галузі і є предметом цієї Угоди, та здійснювати попередні узгодження таких рішень шляхом офіційних переговорів і консультацій.

7.4. Вивчати, аналізувати та обговорювати на спільних засіданнях колегіальних органів, робочих груп, комісій проблеми регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин, приймати спільні рішення та вживати заходи щодо їх реалізації.

7.5. Держрезерв України зобов’язується регулярно забезпечувати ЦК Профспілки на безоплатній основі інформацією з питань, що є предметом цієї Угоди.

7.6. Представники власників на вимогу первинної профспілкової організації надаватимуть інформацію щодо відомостей про юридичну особу, ідентичну інформації, яку юридична особа щороку подає державному реєстратору.

ЦК Профспілки зобов’язується:

8.1. Забезпечити здійснення громадського контролю за створенням на виробництві здорових і безпечних умов праці, належного виробничого побуту, забезпечення працюючих необхідними засобами індивідуального і колективного захисту відповідно до законів України "Про охорону праці" та "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

8.2. Вимагати своєчасного і повного відшкодування збитків, виплат одноразової допомоги потерпілим та сім’ям загиблих на виробництві згідно з Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

8.3. Надавати безоплатну правову допомогу членам профспілок у вирішенні всіх питань з охорони праці та страхування від нещасних випадків.

8.4. Забезпечити виконання Національних та Галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, програм розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працюючих та інших соціально-економічних питань.

8.5. Розглядати не менше 2 разів на рік питання про стан охорони праці на виробництві, виробничого травматизму та професійної захворюваності на Колегії Держрезерву, засіданнях Президії, пленумах ЦК Профспілки.

8.6. Сприяти реалізації працівниками галузі права на отримання безоплатної якісної медичної допомоги, розвитку страхової медицини.

8.7. Представляти права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцями. Вносити в установленому порядку подання про відміну рішень та дій власника підприємства, організації та установи або уповноваженого ним органу, які суперечать законодавству, в межах компетенції профспілки.

8.8. Здійснювати громадський контроль за дотриманням на підприємствах, організаціях та установах законодавства про оплату праці, взаємодіяти з цих питань з Державною інспекцією України з питань праці, вживати заходи щодо усунення порушень в межах своїх прав та повноважень.

8.9. Вимагати від власника підприємства або уповноваженого ним органу розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, організації та установи, якщо він порушує норми Законів України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про колективні договори і угоди", "Про охорону праці" та інші норми трудового законодавства.

8.10. Виконувати взяті на себе зобов'язання, прийняті в колективних договорах і угодах.

8.11. Брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки про них. Забезпечувати вибори у профспілкових організаціях представників з питань охорони праці.

8.12. Здійснювати контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення, проводити спільні консультації з роботодавцями з питань зайнятості, населення, створення нових робочих місць, залучення інвалідів до праці, пропонувати заходи щодо соціального захисту членів профспілки, які вивільняються в результаті реорганізації або ліквідації підприємства.

8.13. Брати участь у визначенні головних критеріїв життєвого рівня населення: прожиткового мінімуму, мінімального розміру заробітної плати, пенсій, соціальних виплат та розробленні соціальних програм, які забезпечать гідне життя.

8.14. Брати участь у розробленні та реалізації Галузевої програми із соціально-економічних питань, сприяти діяльності трудових колективів підприємств щодо нарощування обсягів виробництва, підвищення ефективності господарювання з метою зростання на цій основі розмірів заробітної плати. Проводити організаційну роботу щодо зміцнення виробничої і трудової дисципліни.

8.15. Надавати працівникам безоплатну правову та практичну допомогу з питань соціально-економічного захисту працюючих. При необхідності здійснювати представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, судових органах, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у відносинах з роботодавцями, а також іншими об'єднаннями громадян.

8.16. Представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні та колективні трудові спори (конфлікти), у порядку, встановленому законодавством.

8.17. Контроль за виконанням колективних договорів і Угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.

Сторони домовилися і встановили, що Держрезерв України та роботодавці на підприємствах, в організаціях та установах через колективні договори та Галузеву угоду гарантують:

9.1. Забезпечення належних умов для діяльності профспілкових організацій і органів. Надання для проведення профспілкової роботи на безоплатній основі приміщень з необхідним обладнанням, зв’язком, опаленням, освітленням, прибиранням. Розміщення профспілкової інформації у приміщеннях, на території підприємств в доступних для працівників місцях.

9.2. За наявності письмових заяв працівників, які є членами Профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок первинної профспілкової організації та на рахунок ЦК Профспілки, в розмірі встановленому Статутом Профспілки працівників системи держрезерву України, членські профспілкові внески працівників в терміни виплати заробітної плати, визначені відповідно до укладеного колективного договору підприємства (установи, організації) чи окремої угоди. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів (ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

9.3. Членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором чи угодою, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менше ніж дві години на тиждень.

9.4. Надання працівникам, обраним до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі та організації, соціальних пільг та заохочень в обсягах не нижчих, ніж це передбачено для інших працівників підприємства відповідної категорії.

9.5. Надання виборним профспілковим працівникам, після звільнення чи припинення їх повноважень, попереднього місця роботи (посади) або іншої рівноцінної роботи (посади) за їх згодою.

9.6. Не допускати, згідно з чинним законодавством, без попередньої згоди відповідного профспілкового органу звільнення з ініціативи роботодавця, притягнення до дисциплінарної відповідальності, змін умов трудового договору, оплати праці працівників, які є членами виборних профспілкових органів.

9.7. Не допускати звільнення з ініціативи роботодавця працівників виборних профспілкових органів протягом одного року після закінчення чи припинення терміну їх виборних повноважень, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

9.8. Залучення представників профспілкових органів до участі в управлінні підприємством, організацією та установою.

9.9. Забезпечення участі представників роботодавця, за його проханням, у заходах профспілкового органу щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників.

9.10. Надання профспілковим органам у тижневий термін, безоплатної інформації з питань, що стосуються трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників, виконання угод і колективних договорів, даних про результати господарської діяльності підприємств, установ та організацій. Надання прав профспілковим органам на одержання інформації про наявність коштів на рахунках підприємства у разі затримки виплати заробітної плати.

9.11. Надання представникам виборних профспілкових органів відповідних документів, відомостей, пояснень, що стосуються умов праці, виконання колективного договору, угод, дотримання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників, безпосереднього доступу до документів для перевірки розрахунків з оплати праці, державного соціального страхування, використання коштів для соціальних потреб та житлового будівництва.

9.12. Забезпечення безпосереднього відвідування членами виборних профспілкових органів робочих місць членів профспілки; перевірки роботи закладів торгівлі та громадського харчування, охорони здоров’я, дитячих закладів, гуртожитків, об’єктів побутового обслуговування, що належать підприємствам, установам та організаціям системи держрезерву або його обслуговують.

Положення цієї Угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії Сторін, які підписали Угоду.

З метою координації діяльності щодо колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин та вдосконалення соціального партнерства Сторони домовилися:

- створювати умови для реалізації прав і гарантій роботодавців та первинних профспілкових організацій;

- сприяти укладенню угод на регіональному рівні та колективних договорів на підприємствах, в установах та організаціях системи державного резерву.

З метою забезпечення реалізації положень цієї Угоди, здійснення контролю за її виконанням, Сторони зобов’язуються:

- в місячний термін після підписання Угоди затвердити заходи щодо забезпечення її реалізації та визначити осіб, відповідальних за виконання норм і положень Угоди;

- щоквартально кожна Сторона аналізує хід виконання Угоди і надає інформацію другій Стороні. У разі невиконання окремих положень Сторони вживають додаткові заходи їх виконання;

- стан виконання Угоди двічі на рік розглядається на спільному засідання Сторін, про що складається протокол, який підписується Сторонами;

- Сторона, яка не забезпечила виконання норм і положень Угоди, зобов’язана в місячний термін вжити заходів щодо їх виконання;

- щоквартально надавати одна одній на безоплатній основі наявну статистичну інформацію, що є предметом цієї Угоди;

- своєчасно вносити до Угоди зміни та доповнення;

- створювати умови для ознайомлення всіх працівників з даною Угодою.

За порушення чи невиконання положень цієї Угоди, ухилення від участі в переговорах, за ненадання своєчасної інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю, представники Сторін несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Ця Угода підписана у двох примірниках, які зберігаються у кожної із Сторін і мають однакову юридичну силу.

Угоду підписали:

__________

Примітки:

1. Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначені у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище - заокруглюються до однієї гривні. У 2012 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 1 січня - 773 гривень; з 1 квітня - 794 гривні; з 1 липня - 802 гривні; з 1 вересня - 807 гривень; з 1 жовтня - 823 гривні; з 1 грудня - 839 гривень. Заробітна плата працівників, визначена з урахуванням зазначених посадових окладів, індексується відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"

.

__________

Примітки.

1. Посадові оклади (тарифні ставки) 6 розряду та від 7 по 25 розряди визначаються згідно з пунктом 2 примітки 1 до додатку 1.

Приклад: Оклад працівника 6 розряду ЄТС у січні 2012 року становить 1121 гривня: 773*1,45 =1121 (гривня)

2. Годинна тарифна ставка розраховуються шляхом ділення посадового окладу (тарифної ставки) на місячну норму часу. Норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні на 2012 рік - 2001 година. Місячна норма тривалості робочого часу становить 166,75 годин: 2001 година : 12 місяців = 166,75 годин

Державні організації відносяться до груп за оплатою праці керівних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників, виходячи із обсягів закладеної на зберігання продукції та складності роботи по її зберіганню

__________