Державна казначейська служба України розглянула листи <...> щодо надання роз'яснень і в межах компетенції повідомляє.

Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Кодексом.

Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу ), якщо кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених Кодексом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) (частина 5 статті 48 Кодексу ).

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансова підтримка надається на конкурсних засадах, зокрема, на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам".