Вища рада юстиції в складі: Ківалова Сергія Васильовича - головуючого, Варфоломеєвої Тетяни Вікторівни, Євдокимова Валерія Олександровича, Ізовітової Лідії Павлівни, Лавриновича Олександра Володимировича, Маляренка Василя Тимофійовича, Мельника Миколи Івановича, Нечипоренка Олександра Лавровича, Нора Василя Тимофійовича, Палій Валентини Михайлівни, Полтавця Юрія Павловича, Селіванова Анатолія Олександровича, Скотаря Анатолія Миколайовича, Христенка Олександра Андрійовича, Шелеста Миколи Анатолійовича, Шуби Володимира Васильовича, розглянувши подані членом Вищої ради юстиції Селівановим А.О. Методичні рекомендації щодо перевірки професійних знань осіб, рекомендованих на посаду суддів, та враховуючи позитивні висновки Верховного Суду України, наукових установ, з врахуванням відповідних внесених змін та доповнень, В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вища рада юстиції є органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.

Виходячи із зазначеного, за дорученням Вищої ради юстиції членом Вищої ради юстиції Селівановим А. О. були розроблені перші Методичні рекомендації з юридичних дисциплін у підготовці кандидатів на посади суддів загальних та спеціалізованих судів.

Відповідно до суттєвих змін у законодавстві, зокрема прийняття нового Закону України "Про судоустрій України", Кримінального кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативних актів, виникла нагальна потреба у розробці нових методичних рекомендацій.

Підготовлені рекомендації враховують зміни законодавства і покликані надати методичну допомогу як самим кандидатам на посади суддів, так і кваліфікаційним комісіям щодо орієнтовного рівня професійних знань кандидатів на посади суддів. Вони також дають можливість зорієнтуватись у сучасних вимогах до професійних знань правознавців, які претендують на зайняття посади суддів.

Після додаткового вивчення і обговорення цього питання, керуючись статтею 27 Закону України "Про Вищу раду юстиції", В И Р І Ш И Л А:

1. Схвалити Методичні рекомендації та орієнтовні питання з юридичних дисциплін для підготовки кандидатів на посаду судді, що призначається вперше, і перевірки їх професійних знань у Вищій раді юстиції.

2. Передбачити при плануванні видатків Вищої ради юстиції виготовлення Методичних рекомендацій друкованим способом у кількості одна тисяча примірників з фінансуванням витрат за кошторисом на видання друкованої продукції (на тендерній основі).

3. Направити зазначені Методичні рекомендації та перелік питань до Державної судової адміністрації України та кваліфікаційних комісій суддів загальних судів областей, міст Києва та Севастополя, господарських та військових судів для використання в роботі.

У цих Методичних рекомендаціях роз'яснюється порядок перевірки у Вищій раді юстиції професійних знань кандидатів на посаду судді, вимоги, які до них пред'являються, та критерії оцінки їх знань.

Орієнтовні питання з юридичних дисциплін дають можливість зорієнтуватися стосовно сучасних вимог до професійних знань юристів, які претендують на зайняття посади в судових органах. Зазначено також необхідний мінімум нормативно-правових джерел та спеціальної літератури.

Оскільки Методичні рекомендації базуються не на навчальній, а на контролюючій програмі, вони покликані надати методичну допомогу як самим кандидатам на посаду судді, так і кваліфікаційним комісіям щодо орієнтовного рівня професійних знань кандидатів на посаду судді.

1. Відповідно до встановлених законодавством вимог щодо прийняття Вищою радою юстиції рішення про рекомендацію претендента на посаду судді кандидатами на цю посаду можуть бути тільки особи з вищою юридичною освітою.

Підготовка до перевірки професійних знань та співбесід полягає у засвоєнні кандидатом повного обсягу знань, які з'ясовуються на засіданні Секції з питань підготовки подань для призначення суддів вперше до Вищої ради юстиції, а також шляхом проведення (у разі необхідності) додаткових індивідуальних співбесід членами Вищої ради юстиції. Мета перевірки професійних знань обумовлюється тим, що за час, який минув після закінчення вищого навчального закладу, значна частина набутої інформації може бути втраченою або недостатньою, і крім того, чинне законодавство, особливо за останні роки, зазнало істотних змін. Знання правових дисциплін кандидатів на посаду судді мають бути конкретними і повними, що є умовою їх застосування при здійсненні правосуддя.

Особливу увагу кандидатам треба звернути на юридичні дисципліни, які будуть предметом перевірки та співбесід, а саме:

1) Теорія держави і права та історія судочинства в Україні.

2) Конституційне та адміністративне право.

3) Цивільне право.

4) Кримінальне право.

5) Кримінально-процесуальне право.

6) Цивільно-процесуальне право.

7) Судоустрій в Україні.

8) Прокуратура України.

9) Господарський суд та господарсько-процесуальне право.

Претенденти на посаду судді господарського суду мають підтвердити свої знання з господарського права та господарського процесу.

Для системної підготовки до перевірки професійних знань кандидату доцільно на початку поновити свої знання з теорії держави і права та історії судочинства, глибоко вивчити Конституцію України, а потім галузеві дисципліни. При цьому необхідно використовувати найновішу навчальну літературу, чинні нормативні акти, а також судову практику, особливо постанови Пленуму Верховного Суду України, а кандидатам на посаду суддів господарських судів - роз'яснення Вищого господарського суду України.

2. При вивченні зазначених вище дисциплін треба приділити увагу теоретичним питанням, що стосуються предмета держави і права, а також питанням загальної та особливої частини матеріального права, процесуальним аспектам діяльності судів і прокуратури, їх системі тощо.

Орієнтовний обсяг питань, що будуть предметом співбесіди, додається до цих роз'яснень. Проте кандидатові слід враховувати, що це - приблизний перелік, який ґрунтується на контролюючій, а не навчальній програмі. Тому кандидат повинен ґрунтовно вивчити всі суттєві питання основних юридичних дисциплін.

3. Для успішного результату співбесіди кандидатові корисно також знати порядок її проведення, оскільки процедура опитування має свою специфіку.

Для таких співбесід необхідно підготуватися кожному кандидату на посаду судді і проявити свою здатність орієнтуватися у джерелах права і спроможності правозастосування як особи, наділеної повноваженнями судді.

4. Як приклад, наведемо один із тестів, які має пройти кандидат на посаду судді, отримавши запитання під час співбесіди.

Що таке історичне тлумачення кримінального закону?

Варіанти відповідей:

а) врахування історії розвитку суспільних відносин, що регулюються цим законом;

б) з'ясування його змісту шляхом порівняння з попереднім законом;

в) аналогія з попереднім законом.

У цьому прикладі правильною відповіддю є варіант, зазначений у підпункті "б". Тому особі, яка проходить співбесіду, треба чітко відповісти на запитання і вміти пояснити суть своєї відповіді.

Неважко помітити, що за такого способу перевірки знань особі, яка проходить перевірку знань на професійну здатність, треба бути особливо уважною, оскільки з'ясування глибини юридичних знань пов'язано із оцінкою членами Вищої ради юстиції здатності кандидата мислити системно і аналітично.

Крім того, слід мати на увазі, що під час проведення співбесіди кандидат не може користуватися підручниками та іншими допоміжними матеріалами, оскільки ці питання завчасно доводяться до нього, що передбачає ретельну підготовку до здачі іспитів у кваліфікаційних комісіях.

Для остаточного висновку Секція з питань підготовки подань для призначення суддів вперше та звільнення їх з посад Вищої ради юстиції має враховувати й інші вимоги, які визначені законодавством України для кандидатів на посаду судді. За результатами співбесіди члени Вищої ради юстиції, які входять до складу цієї Секції, попередньо вирішують можливість призначення громадянина України на посаду судді вперше з остаточним прийняттям рішення на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням в режимі нарадчої кімнати.

5. Члени Вищої ради юстиції несуть відповідальність за забезпечення формування корпусу суддів, склавши присягу перед Верховною Радою України, тому Вища рада юстиції зобов'язана проводити перевірку відповідності кандидата вимогам, встановленим статтею 127 Конституції України. Зокрема, перевіряється наявність документів, що підтверджують:

5.1. Вік - не молодший 25 років на момент рекомендації особи на посаду судді.

5.2. Вищу юридичну освіту. Враховуючи підвищення вимог, кандидат на посаду судді повинен мати повну юридичну освіту. При цьому особи, які отримали диплом після 1996 року, повинні мати освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра.

5.3. Стаж роботи у галузі права не менше як три роки. При цьому перевагу бажано надавати особам, робота яких пов'язана із застосуванням широкого спектра норм матеріального та процесуального права (працівникам органів прокуратури, судових органів, правосуддя, адвокатам тощо).

5.4. Проживання в Україні не менш 10 років.

5.5. Шляхом співбесіди перевіряється, чи володіє кандидат державною мовою. Кандидат має вільно володіти українською мовою (усно, письмово), в тому числі і професійною термінологією.

6. У Вищій раді юстиції здійснюється також перевірка відповідності кандидата вимогам, встановленим статтею 7 Закону України "Про статус суддів".

6.1. Документально перевіряється, чи не має особа судимості. При цьому, якщо вона має навіть погашену або зняту судимість за умисний злочин або відбувала покарання у місцях позбавлення волі, така обставина може бути перешкодою для внесення подання щодо особи на посаду судді.

6.2. Перевірка стосується також рівня спеціальних знань кандидата на посаду судді. Це має бути підтверджено наявністю документів про прийняття кваліфікаційного екзамену. Члени Вищої ради юстиції знайомляться із письмовим рефератом кандидата на посаду судді. Реферат має бути підготовлений на актуальну, практично значущу тему. (Орієнтовний перелік тем рефератів може бути розроблений за ініціативою Вищої кваліфікаційної комісії або Вищої ради юстиції). Критерії оцінки реферату:

а) повнота та глибина висвітлення питань;

б) загальна та юридична грамотність;

в) логічність аналізу та правильність висновку.

6.3. Постановка кандидату на посаду судді питань в усній формі проводиться на засіданні Секції з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад згідно з орієнтовним переліком питань.

При необхідності для з'ясування рівня спеціальних знань кандидата йому можуть поставлені додаткові питання з теорії держави і права, конституційного, адміністративного, міжнародного публічного та приватного права та інших правових галузей.

Критерії оцінки відповідей на питання:

а) повнота, правильність, логічність і послідовність розкриття суті кожного питання;

б) точне визначення правових понять;

в) стилістична грамотність відповіді.

6.4. Члени Вищої ради юстиції в ході проведення співбесіди з кандидатом можуть безпосередньо ознайомитися з біографією кандидата, з'ясувати такі питання, як мотиви, що зумовили бажання кандидата стати суддею, його життєві позиції, професійне та моральне кредо тощо. Крім того, шляхом співбесіди можуть додатково з'ясуватися питання, що стосуються можливості обіймати кандидатом посаду в органах судової влади його попередньої роботи та поведінки, що мають значення для висновку про відповідність кандидата вимогам статті 127 Конституції України та зазначених вище законів України.

На підставі наявної інформації, яка подається Державною судовою адміністрацією, враховуються особисті та моральні якості кандидата.

Для вирішення питання про придатність кандидата до роботи суддею також враховується:

а) стан здоров'я кандидата (відсутність фізичних вад або хвороб, через які особа не може працювати суддею, - глухота, значні дефекти мови тощо);

б) моральні якості кандидата.

Обов'язковими його рисами мають бути відомі дані, які містяться у характеристиці особи за попереднім місцем роботи. Тому особливо уважно вивчаються дані про особу кандидата на посаду судді. Якщо в його особовій справі є дані, які дають підстави для припущення про вчинення ним аморальних вчинків, зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, вчинення корупційних діянь тощо і такі факти будуть підтверджені, особа не може бути рекомендована на посаду судді.

Політичні погляди кандидата не можуть впливати на висновок про його рекомендацію на посаду судді.

Способами вивчення особистих та моральних якостей кандидата на посаду судді можуть бути: вивчення матеріалів особової справи кандидата, офіційні запити до відповідних органів, співбесіди з кандидатом та іншими особами.

1. Які ознаки властиві правовій державі як гаранту здійснення та захисту прав людини?

2. Поняття, соціальна сутність і причини виникнення держави, види держав за сутністю?

3. Здійснення яких функцій властиво державі?

4. Яка правова система діє в Україні?

5. Поняття та класифікація основних прав людини, основні тенденції розвитку прав людини?

6. Порядок набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами України?

7. Право як волевиявлення держави. Об'єктивне і суб'єктивне право?

8. Рішення Конституційного Суду як особливий вид джерела права?

9. Для яких з джерел галузей права характерними є диспозитивні норми?

10. Який орган в Україні є суб'єктом офіційного тлумачення закону?

11. Юридичне значення роз'яснень Пленуму Верховного Суду України та рекомендацій Президії Верховного Суду України.

12. Що таке правовий прецедент та його застосування?

13. Якими є акти органів місцевого самоврядування за своєю юридичною природою?

14. Що таке систематизація, інкорпорація, кодифікація?

15. Характеристика норми права і статті закону.

16. Поняття та значення юридичного факту?

17. Поняття правомірної поведінки?

18. Що є підставою юридичної відповідальності?

19. Назвіть перший кодифікований збірник, що діяв на території України (початок XI століття).

20. Що таке Магдебурзьке право?

21. В якому році було створено Верховний Суд, Державну прокуратуру та адвокатуру УРСР?

22. На якому етапі розвитку судової системи захисник був допущений не тільки до судового розгляду, а й до попереднього слідства?

23. Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини.

24. Дія Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод в Україні.

25. Значення практики Європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя.

26. Порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Література:

1. Теорія держави і права. За ред. проф. В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

2. Котюк В.О. Теорія права. - К.: Вентурі, 1996.

3. Шевченко О.А. Історія держави та права України. - К.: Вентурі, 1995.

4. Музиченко П.П. Історія держави та права України. - К.: Знання, 2001.

1. Які основні засади судочинства закріплені статтею 129 Конституції України?

2. Як розуміти положення статті 124 Конституції України, згідно з якою правосуддя в Україні здійснюється виключно судами?

3. Повноваження Конституційного Суду України, передбачені статтею 150 Конституції України.

4. Що означають конституційні вимоги забезпечення обвинуваченому права на захист?

5. Чи може суд відхиляти клопотання учасників судового процесу про його повне фіксування технічними засобами?

6. Чи можна вважати особу винуватою у вчиненні злочину та застосувати до неї кримінальне покарання, якщо в законному порядку її вину не було доведено?

7. У яких випадках суд може провести закрите судове засідання і це не буде порушенням конституційного принципу гласності судового процесу?

8. Чи можуть створюватися спеціальні суди, порядок і засади діяльності яких ставились би в залежність від ознак, зазначених у статті 24 Конституції України?

9. Що означають конституційні принципи - рівність громадян перед судом та рівність і вільність людей перед законом?

10. Чи можуть існувати винятки із правила, за яким ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення?

11. Які обставини виключають адміністративну відповідальність?

12. Що означає недоторканність Президента України, народних депутатів і суддів і яка юридична відповідальність встановлена законодавством для вказаних осіб?

13. Які види адміністративних стягнень призначаються судом?

14. Яких строків повинен дотримуватись суд (суддя) при накладенні адміністративного стягнення і як забезпечується дотримання при цьому вимог адміністративного процесу?

15. Які органи (посадові особи) уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення?

16. Що представляє адміністративний процес в судочинстві?

17. Які органи (посадові особи) правомочні здійснювати адміністративне затримання, огляд і вилучення речей та документів?

18. До якого органу особа може оскаржити адміністративне затримання, огляд і вилучення речей та документів?

19. Які обставини підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення і що означає адміністративне провадження?

20. Які види постанов виносять у справі про адміністративне правопорушення?

21. Які особи беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення і чи можна оскаржити рішення суду по такій категорії справ?

22. У чому полягає склад правопорушення щодо прояву неповаги до суду?

23. У чому полягає склад правопорушення стосовно невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого чи прокурора?

24. Яке рішення приймає орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання на постанову у справі про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови?

Література:

1. Конституційне право України. - К.: Наук. думка, 1999.

2. Коментар до Конституції України. - К., 1998. - Розділи II, VII, VIII, XII, XIV.

3. Адміністративне право України. За ред. проф. Бітяка Ю. П. - X.: Право, 2003.

4. Ківалов С. В., Біла Л. Р. Адміністративне право України. - О.: Юридична література, 2002.

5. Селіванов А. О. Адміністративний процес в Україні. - К.: Ін Юре, 2001.

6. Депутатська недоторканність сучасна парламентська та судова практика: правовий аналіз. - К.: Логос, 2003.

7. Конституционное правосудие в странах СНГ и Балтии. - М. - 1998.

1. Суддя одноособово розглядає всі цивільні справи, підвідомчі суду. Чи є винятки з цього положення, якщо так, то які саме?

2. Порядок визначення особи обмежено дієздатною.

3. Порядок оголошення громадянина померлим.

4. Поняття юридичної особи.

5. Строк дії довіреності.

6. Який загальний строк встановлюється для захисту прав за позовом особи, право якої порушено (позовна давність)?

7. У якій формі повинен бути укладений договір купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією із сторін є громадянин?

8. Суть договору міни.

9. На який строк вважається укладеним договір майнового найму, якщо в ньому не зазначений строк його дії?

10. Договір найму жилого приміщення в будинках, що належить громадянам на праві особистої власності?

11. Який строк не повинен перевищувати договір побутового прокату?

12. Який строк договору майнового найму?

13. Суть та особливості договору підряду.

14. Строки позовної давності та порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями в закордонному сполученні.

15. Якими нормативними актами регулюються сімейні та трудові відносини, а також відносини з приводу використання землі, її надр, вод, лісів та відносини колективних сільгосппідприємств, що випливають з їх статуту?

16. У якому розмірі визначається судом відшкодування моральної шкоди згідно зі статтею 440 Цивільного кодексу України?

17. Хто може бути спадкоємцем?

18. Порядок та терміни видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям за законом?

19. Які наслідки недодержання письмової форми угоди про неустойку (штраф, пеню)?

Література:

1. Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар. За ред. А.С. Довгерта, Н.С. Кузнєцової, О.А. Підопригори та інш. - К.: Істина, 2003.