Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, розглянув лист ПАТ від 08.10.2013 р. № Э.Э.72.0.0.0/3-16059 та повідомляє таке.

Згідно з нормами пункту 1.27 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон про платіжні системи) платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно з нормами статті 9 Закону про платіжні системи переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. Діяльність платіжної системи має відповідати вимогам законодавства України.

Пунктом 13.1 статті 13 Закону про платіжні системи визначено, що Порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначається законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до статті 33 Закону про платіжні системи встановлено відповідальність платника при проведенні переказу, а саме платник несе перед банком або іншою установою - учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Одночасно, відповідно до статті 40-1 Закону про платіжні системи еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів. Моніторинг має проводитися постійно за параметрами, встановленими правилами відповідної платіжної системи. Національний банк України може встановлювати загальні параметри моніторингу для всіх платіжних систем (груп платіжних систем).

Обмеження щодо використання поточних рахунків фізичних осіб встановлені Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492. Так, відповідно до пп. 7.7 та 7.8 цієї Інструкції забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб - резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності. З цих рахунків забороняється перерахування коштів на будь-які рахунки фізичних осіб - нерезидентів, крім рахунків нерезидентів-інвесторів.

Підприємництво відповідно до Закону України "Про підприємництво" - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 р. № 223 (далі - Положення № 223), визначено загальні вимоги Національного банку України до емісії банками, філіями іноземних банків спеціальних платіжних засобів і визначено порядок здійснення операцій з їх використанням.

Згідно з пп. 1.4 п. 1 Положення № 223 спеціальний платіжний засіб - платіжна картка, мобільний платіжний інструмент, інший платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держатель цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника або банку, а також інші операції, установлені договором;

держатель спеціального платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу;

особистий спеціальний платіжний засіб - спеціальний платіжний засіб, емітований на ім'я фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності;

корпоративний спеціальний платіжний засіб - спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції за рахунком суб'єкта господарювання.

Відповідно до пп. 1.11 п. 1 Положення № 223 клієнт зобов'язаний на вимогу банку надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. Банк відмовляє клієнтові в його обслуговуванні в разі ненадання клієнтом необхідних документів, відомостей або умисного надання неправдивих відомостей щодо себе.

Одночасно внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку повинні містити, зокрема, систему управління ризиками під час здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, уключаючи, у тому числі, порядок оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (пункт 1.8 Положення № 223).

Емітент має право надавати фізичним особам, які не здійснюють підприємницької діяльності, особисті спеціальні платіжні засоби, а суб'єктам господарювання - корпоративні спеціальні платіжні засоби. Емітент зобов'язаний забезпечити наявність у договорі умов щодо видів платіжних операцій, які клієнт має право здійснювати з використанням спеціального платіжного засобу. При цьому користувачі мають право використовувати спеціальні платіжні засоби для здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків та умов договору з емітентом. Користувач зобов'язаний використовувати спеціальний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень (пункти 2.2, 2.5, 3.1 та 6.1 Положення № 223).

При цьому слід зауважити, що згідно з пунктом 6.11 Положення № 223 правила платіжної системи мають передбачати право платіжної організації ухвалювати рішення про призупинення здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, емітованих певним емітентом.

Порядок призупинення здійснення операцій з використанням спеціального платіжного засобу встановлюється правилами платіжної системи і обумовлюється в договорі платіжної організації з емітентом.

Крім того, пунктом 6.12 Положення № 223 передбачено, що емітент має право прийняти рішення про призупинення здійснення операцій з використанням певного спеціального платіжного засобу, а також про вилучення спеціального платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання спеціального платіжного засобу або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

Пунктом 8.7 Положення № 223 передбачено порядок здійснення процесингу за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів на території України процесинговими установами - резидентами. Надання послуг процесингу постачальникам платіжних послуг - резидентам процесинговою установою - нерезидентом передбачено за умови наявності у договорі вимог стосовно виконання законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та захисту інформації.

Процесинг - це діяльність, яка включає виконання за операціями з платіжними інструментами авторизації, моніторингу, збору, оброблення та зберігання інформації, а також надання обробленої інформації учасникам розрахунків і розрахунковому банку для проведення взаєморозрахунків у платіжній системі (пункт 1.32-3 статті 1 Закону про платіжні системи).