З метою забезпечення виконання вимог Конституції України щодо нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство,

1. Головному управлінню нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, Головному управлінню військових прокуратур, управлінню з розслідування особливо важливих справ, управлінню нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та прикордонної охорони при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів, міським, районним, міжрайонним, військовим прокурорам гарнізонів і прирівняним до них прокурорам здійснювати нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, відповідно до вимог Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", Кримінально-процесуального Кодексу України та інших чинних законів України.

Зосередити зусилля на підвищенні рівня організації прокурорського нагляду з тим, щоб ефективно впливати на результативність і якість дізнання та слідства, сприяти розкриттю злочинів, захисту особи, її конституційних прав, а також інтересів держави і суспільства від злочинних посягань при неухильному додержанні органами слідства та дізнання вимог закону.

2. Особливу увагу приділяти здійсненню нагляду за розслідуванням кримінальних справ про умисні вбивства та посадові злочини, в тому числі - вчинені у сфері економіки і в органах управління та пов'язані з корупцією, а також про бандитизм та інші тяжкі злочини, вчинені організованими групами. Кримінальні справи, що підслідні іншим органам, брати до свого провадження у виняткових випадках, про що інформувати прокуратури вищого рівня у триденний строк з викладенням причин такого рішення.

З метою оперативного розслідування складних та багатоепізодних кримінальних справ створювати спільні слідчо-оперативні групи, керівництво якими покладати на досвідчених працівників.

Критеріями оцінки роботи слідчих визначити оперативність та якість розслідування, забезпечення прав усіх учасників процесу, відшкодування збитків, заподіяних злочинними діями, вжиття заходів щодо попередження правопорушень.

3. Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військовим прокурорам регіонів, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам при надходженні повідомлень про аварії, катастрофи, вибухи, пожежі та інші події, внаслідок яких заподіяно значну матеріальну шкоду або сталася загибель людей, про вчинення особливо небезпечних злочинів проти держави, умисні вбивства, скоєні при обтяжуючих обставинах і в умовах неочевидності, бандитизм та інші тяжкі злочини, вчинені організованими групами, про злочини, скоєні посадовими особами, які займають особливо відповідальне становище, іноземцями, а також щодо злочинів, вчинених народними депутатами України, суддями, керівниками правоохоронних органів і скоєних проти них, а також проти працівників засобів масової інформації та про інші злочини, які набули широкого громадського розголосу, негайно повідомляти про це прокурорів вищого рівня. Військовим прокурорам гарнізонів також відповідно інформувати у випадках самовільного залишення військовослужбовцями частин зі зброєю, виявлення крадіжок вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухівки, військової техніки, вчинення розбійних нападів з метою заволодіння зазначеними предметами та про факти загибелі військовослужбовців.

В інформаціях до Генеральної прокуратури України викладати обставини та ознаки злочину, за яким порушено кримінальну справу за наведеними вище фактами, дані про підозрювану (обвинувачену) особу, застосований запобіжний захід, заподіяну злочином шкоду, а у разі нерозкриття злочину протягом місяця - інформувати про хід розслідування зазначених справ.

У десятиденний строк вивчати справи після зупинення їх за невстановленням особи, яка вчинила злочин, і у разі згоди з прийнятим рішенням надсилати зупинені справи прокурорам вищого рівня.

Прокурорам усіх рівнів особисто виїжджати на місце події у зазначених випадках з метою належної організації огляду місця події та проведення інших першочергових слідчих дій, забезпечення координації роботи працівників правоохоронних органів, спрямованої на розкриття злочинів.

4. Головному управлінню нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, управлінню з розслідування особливо важливих справ, Головному управлінню військових прокуратур, управлінню нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та прикордонної охорони при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів, міським, районним, міжрайонним, транспортним, військовим прокурорам гарнізонів і прирівняним до них прокурорам забезпечити перевірку не менш як один раз на місяць виконання вимог закону щодо приймання, реєстрації і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини, своєчасне виявлення фактів приховування злочинів від обліку, необгрунтованого порушення або відмови в порушенні кримінальних справ.

Міським, районним (у т.ч. у містах з районним поділом), міжрайонним та іншим прирівняним до них прокурорам не рідше одного разу на десять днів перевіряти в ізоляторах тимчасового тримання (ІТТ), гауптвахтах та кімнатах тимчасовою затримання у військових частинах законність тримання осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину. В ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ), що обслуговує декілька районів, перевірки проводити прокурору району (міста), на території якого він знаходиться. Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у слідчих ізоляторах МВС та СБУ щомісяця проводити перевірки законності тримання під вартою осіб, справи щодо яких розслідуються. Негайно з'ясовувати причини порушення вимог закону, про що невідкладно надсилати повідомлення прокурору, який наглядає за розслідуванням кримінальної справи або провадженням дізнання у справі (в копії - прокурору області для відповідного реагування).

5. Прокурорам усіх рівнів суворо дотримуватись вимог закону щодо дачі санкції на арешт: всебічно оцінювати наявні докази, враховувати дані про тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного чи обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан. У передбачених законом випадках особисто допитувати осіб, щодо яких вирішується питання про застосування запобіжного заходу - взяття під варту.

Роз'яснювати підозрюваному або обвинуваченому його право та порядок оскарження санкції на арешт. Відмову в дачі санкції викладати в письмовій формі і приєднувати її разом з постановою до кримінальної справи та наглядового провадження.

Вести облік осіб, щодо яких дано санкцію на арешт, осіб, звільнених з-під варти, відносно яких обрано запобіжний захід - заставу, скасованих судами санкцій на арешт, аналізувати причини допущених помилок, враховувати їх при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняним до них прокурорам суворо реагувати на всі факти незаконних арештів рівно як і невзяття під варту особливо небезпечних злочинців аж до постановки питання про звільнення з посади осіб, які допустили порушення вимог закону.

Про кожний факт незаконного арешту та вжиті заходи щодо осіб, з вини яких допущено незаконний арешт, інформувати Генерального прокурора України протягом п'яти днів з моменту виявлення такого факту.

6. У разі виникнення необхідності у продовженні строків слідства та тримання обвинувачених під вартою відповідно до статей 120 та 156 КПК України, звернення слідчих органів з постановами про це забезпечити не пізніше як за 10 днів до закінчення відповідних строків, а в разі необхідності продовження процесуальних строків понад 6 місяців постанова зі справою надсилається до Генеральної прокуратури за 20 днів до їх закінчення. Про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою негайно письмово інформувати адміністрацію слідчих ізоляторів. Крім того, повідомляти СІЗО про дати початку і завершення виконання вимог ст.218 КПК України, якщо в цей час закінчується строк тримання під вартою, а також про направлення кримінальної справи до суду. Відповідні повідомлення надсилати також до прокуратур вищого рівня, якщо розслідування даної кримінальної справи знаходиться там на контролі.