<...> Відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

• неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;

• подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;

• встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України про дозвільну систему) передбачено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру.

Таким чином, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначений відповідним Законом, а саме Законом України "Про охорону праці" .

Слід зазначити, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України ).