Останнім часом значного поширення в державі набула корупція, яка тісно переплітається з організованою злочинністю і свідчить про активне проникнення кримінального впливу у різні ешелони державної влади. Серйозну небезпеку становить зрощування державних і комерційних структур, корисливі зловживання у правоохоронних і контролюючих органах. Корупція посадових осіб створює передумови для розтягнення національного багатства, контрабанди, ухилення від сплати податків, злочинів та інших правопорушень у підприємницькій і фінансовій галузях тощо. Подальше поширення корупції може призвести до непередбачуваних негативних наслідків не тільки в економічній, а й у соціально-політичній сфері, загрожуватиме національній безпеці нашої держави.

Разом з тим чимало прокурорів недооцінюють небезпеку широкого проникнення корупції у державні органи та органи самоврядування, неефективно використовують свої повноваження у боротьбі з цим негативним явищем, займаючи очікувальну позицію.

З метою усунення цих недоліків, належного здійснення відповідно до статті 17 Закону України "Про боротьбу з корупцією" прокурорського нагляду за додержанням законів у сфері боротьби з корупцією, керуючись пунктом 7 статті 15 Закону України "Про прокуратуру",

1. Начальникам управлінь і відділів Генеральної прокуратури України в межах своєї компетенції, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам забезпечити належну організацію нагляду за додержанням вимог Законів України "Про боротьбу з корупцією", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну службу", інших законодавчих актів з питань попередження корупційних діянь і боротьби з ними.

Здійснювати перевірки дотримання державними службовцями та іншими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, спеціальних обмежень, спрямованих на попередження корупції, вимог фінансового контролю щодо доходів цих осіб. Особливу увагу звернути на факти заняття державними службовцями підприємництвом, а також незаконного сприяння з використанням службового становища підприємницькій діяльності інших фізичних і юридичних осіб.

Принципово реагувати на випадки невжиття заходів чи умисного невиконання вимог законодавства про боротьбу з корупцією з боку відповідних керівників міністерств і відомств, державних установ та організацій чи їх структурних підрозділів, а також осіб, на яких покладено обов'язки складання протоколу про вчинення корупційного діяння. Своєчасно порушувати питання про їх притягнення до адміністративної відповідальності і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.

Вживати дійових заходів, спрямованих на усунення наслідків корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією. Зокрема, забезпечити відшкодування збитків, заподіяних державі, підприємствам, установам, організаціям і фізичним особам незаконним використанням приміщень, засобів транспорту і зв'язку, іншого державного майна або коштів; порушувати питання про скасування неправомірних нормативних актів і рішень, прийнятих внаслідок корупційних діянь; поновлення прав фізичних та юридичних осіб.

У разі допущення таких порушень прокурорськими працівниками негайно повідомляти про це вищестоящих прокурорів і вирішувати питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з посад, які вони займають.

2. Постійну увагу приділяти законності, своєчасності та повноті розгляду заяв і повідомлень про вчинення корупційних діянь, маючи на меті, щоб жодний факт корупції, про який надійшла інформація, не залишався без необхідного реагування, а винні особи, уповноважені на виконання функцій держави, - без встановленої законом відповідальності.

У разі виявлення ознак злочину порушувати кримінальні справи і забезпечити належний нагляд за проведенням попереднього слідства.

Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, то згідно з частиною другою статі 98 Кримінально-процесуального кодексу України справу має бути порушено щодо цієї особи. Своєчасно вирішувати питання про заборону особі, щодо якої порушено кримінальну справу, виїжджати за межі України та відсторонення обвинуваченого від посади в порядку, передбаченому статтями 98-1 і 147 Кримінально-процесуального кодексу України. Для вирішення питання про відсторонення осіб, що призначаються Президентом України, направляти до Генеральної прокуратури України мотивоване подання.