Постановою Верховної Ради України N 2564-III від 21.06.01 р. "Про інформацію Кабінету Міністрів України про здійснення політики державного регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення" рекомендовано Кабінету Міністрів України розробити та запровадити програму заходів, що дозволяють підвищити доступність лікарських засобів, раціональне використання бюджетних коштів на їх закупівлю. Основними принципами такої програми передбачено обгрунтованість, гласність та прозорість формування цін на лікарські засоби. Проте саме ці принципи, які рекомендовані директивами ЄС, були задекларовані, але не реалізовані в прийнятій постанові Кабінету Міністрів України N 1499 від 16.11.01 р. "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". Зазначеною постановою в п. 2 встановлені граничні торговельні надбавки (націнки) на лікарські засоби, вироби медичного призначення, які вказані в спеціальному Переліку, що реалізуються населенню через аптечну мережу - на рівні не вище ніж 35 відсотків, а на ті, що придбаваються державними та комунальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти - на різні 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості). Тобто постановою Кабінету Міністрів України N 1499 застосовано термін - "оптова ціна виробника", який не має законодавчого визнання, про що вказано в листі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 18-71/405 від 26.05.2000 р. "Про надання роз'яснення щодо визначення ціни виробника, до якої застосовується граничний розмір торговельної" надбавки (націнки)".

Склалась ситуація, коли тлумачення терміну "оптова ціна виробника" взяли на себе органи виконавчої влади, які в своїх роз'ясненнях дають різне визначення цього терміну.

Ситуація ще більш ускладнилась та привела до поширення судових спорів, коли в протиріччя зазначеному вище листу, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України видало інший лист N 32/5-5/342 від 19.04.02 р., де, посилаючись на п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів від 20.10.99 р. N 246 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. N 751/4044), ототожнюється "оптова ціна виробника" з первісною вартістю запасів. При цьому не враховується наступний 9 пункт Положення (стандарту), в якому передбачено, що первісна вартість запасів включає крім сум, що сплачуються за договором постачальнику, ще і суми непрямих податків, транспортно-заготівельні втрати та інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів І доведенням їх до стану, в якому придатні для використання у запланованих цілях. Слід зазначити, що обидва листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і мають відомчо-рекомендаційний характер.