На виконання постанови дев'ятих зборів Ради Укоопспілки двадцятого скликання "Про зміни і доповнення до нормативних актів Укоопспілки" Правління Укоопспілки

1. Затвердити і ввести в дію з 31 травня 2013 року:

1.1. Методичні рекомендації щодо особливостей документального забезпечення операцій з основними засобами в споживчій кооперації України (додаток 1).

1.2. Методичні рекомендації про порядок продажу на аукціонах основних засобів в споживчій кооперації України (додаток 2).

2. Внести до Положення про електронний реєстр об'єктів (будівель) споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств (об'єднань), затвердженого постановою третіх зборів Ради Укоопспілки дев'ятнадцятого скликання, зі змінами і доповненнями, внесеними четвертими, шостими зборами Ради Укоопспілки дев'ятнадцятого скликання, другими зборами Ради Укоопспілки двадцятого скликання (далі - Положення), такі зміни і доповнення:

2.1. Назву Положення після слів "об'єктів (будівель)" доповнити словами "нестратегічного майна".

2.2. У пунктах 1.1, 1.3 слова "громадське майно", "громадського майна" замінити словами "нестратегічне майно", "нестратегічного майна".

3. Контроль за виконанням постанови покласти на правління та ревізійні комісії споживчих товариств, споживспілок.

1.1. Методичні рекомендації щодо особливостей документального забезпечення операцій з основними засобами в споживчій кооперації України (далі - Методичні рекомендації) розроблено відповідно до Законів України "Про споживчу кооперацію" , "Про кооперацію" , інших законодавчих актів та на виконання постанови дев'ятих зборів Ради Укоопспілки двадцятого скликання.

1.2. Методичні рекомендації спрямовані на методологічне забезпечення дотримання єдиного порядку документального ведення операцій з основними засобами споживчими товариствами, споживспілками, їх підприємствами (об'єднаннями) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

1.3. Основні засоби споживчої кооперації України (далі - основні засоби) є власністю споживчих товариств, райспоживспілок, облспоживспілок, Кримспоживспілки і Укоопспілки, їх підприємств (об'єднань).

1.4. Володіння, користування і розпорядження основними засобами здійснюють вищі органи управління споживчих товариств і споживспілок або уповноважені ними органи згідно з законодавством України, нормативними актами Укоопспілки та статутами споживчих товариств і споживспілок.

1.5. Власник або уповноважений ним орган забезпечує постійне зберігання документів, що засвідчують право власності на основні засоби:

• затверджену проектно-кошторисну документацію на об'єкти в повному обсязі;

• акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (згідно з Державними будівельними нормами, які діяли на період введення об'єкта в експлуатацію), декларації про готовність об'єкта до експлуатації, сертифікати;

• документи на право землекористування;

• договори купівлі-продажу;

• рішення судів, які посвідчують право власності;

• технічні паспорти основних засобів;

• паспорти транспортних засобів та інших об'єктів основних засобів;

• свідоцтва про право власності на будівлі та споруди;

• документи (постанови, акти) про ліквідацію основних засобів.

2.1. Основні засоби - матеріальні активи, які споживчі товариства, споживспілки, їх підприємства (об'єднання) утримують з метою використання їх у процесі виробництва, реалізації товарів, надання послуг, здійснення адміністративних, соціально-культурних функцій тощо, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

2.2. Оцінка, амортизація та бухгалтерський облік основних засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством та нормативними актами Укоопспілки:

• Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами).

• Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-III .

• Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV (із змінами).

• Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказами Міністерства фінансів України.

• Положенням про правовий режим майна споживчої кооперації України, затвердженим постановою дев'ятих зборів Ради Укоопспілки двадцятого скликання.

• Методичними рекомендаціями з організації бухгалтерського обліку в споживчій кооперації, затвердженими постановою правління Укоопспілки від 30.10.2012 № 382.

• Наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 "Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів" (зі змінами).

2.3. Всі основні засоби споживчої кооперації України поділяються на стратегічне і нестратегічне майно.

2.3.1. До стратегічного майна можуть відноситися земельні ділянки, будівлі, споруди, передавальні пристрої, основні засоби цілісних майнових комплексів, які належать споживчим товариствам, споживспілкам, їх підприємствам (об'єднанням) на праві власності.

Документи на право власності щодо такого майна (оригінали) є конфіденційними.

2.3.2. До стратегічного майна відносяться основні засоби, які:

• мають ключове значення для формування доходів споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств (об'єднань) та забезпечують їх фінансову стабільність і платоспроможність або можуть бути використані з цією метою в майбутньому;

• використовуються для організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення існування та безпосередньої діяльності кооперативних організацій;

• використовується для соціальних цілей кооперативних організацій: оздоровлення та реабілітація, відпочинок, навчання, підвищення кваліфікації їх працівників та членів, асоційованих членів споживчих товариств.

2.3.3. Основні засоби, які не відповідають критеріям, зазначеним у підпункті п. 2.3.2, є нестратегічним майном.

2.3.4. До складу основних засобів входять:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом;

• будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

• машини та обладнання, з них:

• електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації;

• автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

• будь-які інші основні засоби, не перелічені вище.

2.4. До будівель відносяться архітектурно-будівельні об'єкти, призначенням яких є створення умов (захист від атмосферних явищ і інше) для праці, житла, соціально-культурного обслуговування населення та зберігання матеріальних цінностей.

2.4.1. Інвентарним об'єктом є кожна окрема будівля. Якщо будівлі примикають одна до одної і мають спільну стіну, але кожна із них являє собою самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об'єктами.

2.4.2. Будівлі, відгородження та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлі (сарай, огорожа, колодязь тощо), становлять разом з ними один інвентарний об'єкт. Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два чи більше будинків, вони рахуються самостійними інвентарними об'єктами.

2.4.3. Зовнішні прибудови до будівлі, які мають самостійне господарське призначення, відокремлені будівлі котельних, а також капітальні надвірні будівлі (склади, гаражі тощо) є самостійними інвентарними об'єктами.

2.4.4. До складу будівлі входять усі комунікації в середині будівлі, необхідні для її експлуатації, а саме: уся система опалення, включаючи і котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться у самому будинку); уся внутрішня мережа водогазопроводу та каналізації з усіма улаштуваннями, силової і освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, структуровані кабельні системи (локальні обчислювальні мережі), внутрішні телефони і сигналізаційні мережі та вентиляційні улаштування загально-санітарного призначення, підйомники (ліфти), а також зовнішні комунікації: для каналізації - до найближчого до будівлі оглядового колодязя (вартість колодязя включається до вартості зовнішньої мережі); для водопроводу, газопроводу, тепломережі - до вентиля або трійника біля будівлі (вентиль або трійник включається до вартості будівлі, а колодязь, в якому вони встановлені, враховується до вартості зовнішніх мереж); для електромереж - до кабельної кінцевої муфти при кабельних уводах та прохідних ізоляторів при повітряних уводах. Муфти відносяться до зовнішніх мереж, а прохідні ізолятори - до внутрішніх.

У випадках, коли кабельний увід безпосередньо біля будівлі переходить у повітряну мережу, точкою розподілу є стовпова кінцева муфта, яка у цьому випадку відноситься до внутрішніх мереж.

2.5. До споруд відносяться інженерно-будівельні об'єкти, призначенням яких є створення умов, необхідних для здійснення процесу виробництва шляхом виконання тих чи інших технічних функцій, не пов'язаних зі зміною предмета праці (мости, цистерни та резервуари на фундаментах, естакади, під'їзні шляхи, навіси, басейни тощо), а також зовнішні комунікації (водоканалізаційні системи, лінії електропередач і тепломережі, мережі радіотелефонного зв'язку тощо).

2.5.1. Інвентарним об'єктом вважається кожна окрема споруда зі всіма улаштуваннями, що складає з ним одне ціле.

2.6. До передавальних пристроїв відносяться такі пристрої, за допомогою яких проводиться передача електричної, теплової чи механічної енергії від машин-двигунів до робочих машин, а також передача рідких та газоподібних речовин від одного інвентарного об'єкта до іншого (трансмісії, лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо).

2.7. До складу машин та устаткування зараховуються силові машини та устаткування; вимірювальні і регулювальні прилади та обладнання, лабораторне устаткування; обчислювальна техніка, інші машини та устаткування.

2.7.1. До силових машин та устаткування відносяться машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, машини-двигуни, що перетворюють різну енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію тощо) у механічну, тобто в енергію руху.

2.7.2. Інвентарним об'єктом силових машин та устаткування є кожна окрема машина (якщо вона не є частиною іншого інвентарного об'єкта), враховуючи пристосування, прилади, інструменти, електроустаткування, а також індивідуальне обгородження і фундамент (якщо інвентарний об'єкт змонтований на окремому фундаменті).

2.7.3. До вимірювальних та регулювальних приладів і обладнання відносяться прилади та обладнання для усілякого вимірювання (товщини, діаметра, площі, ваги, часу, тиску, швидкості, кількості обертів, потужності, напруги і сили струму тощо) і для регулювання виробничих процесів як ручним, так і автоматичним способом (ваги, касові апарати тощо).

2.7.4. До лабораторного обладнання відносяться прилади і апаратура заводських та науково-дослідних лабораторій, що використовуються для випробовування матеріалів, проведення дослідів і досліджень.

2.7.5. Інвентарним об'єктом вимірювальних та регулюючих приладів, устаткування й лабораторного обладнання вважаються предмети, які не є складовою частиною якогось іншого інвентарного об'єкта і мають самостійне призначення.

2.7.6. До засобів обчислювальної техніки відносяться електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, зв'язані з ними засоби зчитування і друкування інформації, інші інформаційні системи, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації.

2.7.7. Інвентарним об'єктом засобів обчислювальної техніки вважаються окремі машини і устаткування, які не є складовою частиною іншої машини.

2.8. До інших машин та устаткування відносяться машини, апарати та інше устаткування, що не увійшло у перелічені вище групи.

2.8.1. Інвентарним об'єктом інших машин та устаткування є кожна одиниця устаткування з урахуванням пристосування, приладів та інструментів в їх складі.

2.9. До транспортних засобів відносяться:

Рухомий склад автомобільного транспорту - автомобілі вантажні та легкові, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі, причепи тощо.

Гужовий транспорт: вози, сани тощо.

Виробничий транспорт: вагонетки, автокари, електрокари та інші механізми, що відносяться до виробничого устаткування, мотоцикли і моторолери, велосипеди тощо.

2.10. До інструментів відносяться механізоване та немеханізоване знаряддя праці загального призначення, а також ті предмети, що прикріплюються до машин і служать для обробки матеріалів.

2.11. До виробничого інвентарю відносяться предмети виробничого призначення, що служать для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстаки, прилавки тощо); устаткування, що сприяє охороні праці (групові огородження машин тощо), місткості для зберігання рідких та сипучих речовин (баки, ларі, чани, засіки тощо); шафи торговельні та стелажі; інвентарна тара, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до робочих машин.

2.12. До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і господарського обзаведення: гардероби, шафи, дивани, столи, крісла, неспалимі шафи і ящики, комп'ютери всіх модифікацій, принтери, палатки, килими тощо.

2.13. До робочої і продуктивної худоби відносяться: робоча худоба - коні, воли та інші робочі тварини; продуктивна худоба - корови, свиноматки, вівцематки тощо.

Інвентарним об'єктом є кожна доросла тварина.

2.14. До багаторічних насаджень відносяться усі багаторічні насадження, незважаючи на їх вік:

• плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева та кущі);

• зелені та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на території підприємств, у дворах житлових будинків тощо.

3.1. Списання основних засобів з балансів споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств, об'єднань (далі - підприємств) проводиться:

а) будівель і споруд, знесених у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням діючих підприємств і об'єктів, а також непридатних об'єктів для використання через фізичний знос, коли їх відновлення неможливе або економічно недоцільне і вони не можуть бути реалізовані;

б) морально застарілого., зношеного і непридатного для подальшого використання обладнання, транспортних засобів, інвентарю та інструменту, коли відновлення цього майна неможливе або економічно недоцільне, і воно не може бути реалізоване;

в) основних засобів, знищених внаслідок стихійного лиха або аварій.

3.2. Основні засоби, віднесені до нестратегічного майна, списуються за рішенням правління споживчого товариства, споживспілки з наступним затвердженням цього рішення вищим органом управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженим ним органом.

Основні засоби, віднесені до стратегічного майна, списуються за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженого ним органу.

3.3. Для встановлення непридатності основних засобів для подальшого використання, неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на їх списання на підприємстві створюється постійно діюча комісія у складі:

керівника (заступника керівника) підприємства або іншої уповноваженої особи, інженера, механіка, бухгалтера, економіста, інших фахівців, представників комісії кооперативного контролю.

3.3.1. При оформленні документів на списання будівель і споруд, обладнання і машин, коли у складі постійно діючої комісії відсутній інженерно-технічний працівник, для участі в роботі комісії запрошуються відповідні спеціалісти.

3.3.2. До складу комісії включається представник профспілкової організації (за згодою).

3.3.3. Для встановлення непридатності паросилових установок, автомобілів, підйомних і інших основних засобів, у разі необхідності, можуть запрошуватись представники відповідних інспекцій.

У разі нез'явлення представника відповідної інспекції акт на списання складається без його участі, про що робиться відмітка в акті.

3.4. Комісія:

3.4.1. Проводить безпосередній огляд об'єкта, який підлягає списанню.

3.4.2. Встановлює причини невідповідності критеріям активу, які зумовлюють необхідність списання об'єкта (знос, розкомплектація, порушення умов експлуатації або аварії тощо) та визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності.

3.4.3. Визначає можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів тощо об'єкта, що списується, та їх вартість.

3.4.4. Складає і підписує акт на списання об'єкта за типовою формою № ОЗ-3 , затвердженою наказом Мінстату України від 29.12.95 № 352 (додаток 1), а на списання автомобілів, причепів і напівпричепів - акт за типовою формою № ОЗ-4 (додаток 2).

При огляді об'єктів, які списуються, комісія використовує необхідну технічну документацію (технічні паспорти, дефектні відомості та інші документи).

В актах на списання вказуються: рік виготовлення об'єкта або закінчення будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і введення в експлуатацію тощо.

В актах детально висвітлюються причини списання об'єкта, стан основних частин, деталей, вузлів, конструктивних елементів і обґрунтовується недоцільність або неможливість їх відновлення.

Причини списання об'єктів в актах повинні бути викладені конкретно і вичерпно: перераховані всі вузли і деталі, яких не вистачає; вказано де і які встановлені пошкодження (характер і їх розміри); зазначено розміри зносу і корозії основних деталей і вузлів; обґрунтовані причини недоцільності або неможливості ремонту і відновлення.

Акт повинен бути заповнений чорнилом, кульковою ручкою, друкарськими, комп'ютерними або іншими засобами без помарок, виправлень і підчисток.

Акти, підписані не всіма членами комісії, а також акти, в яких причини списання визначені загальними, неконкретними словами ("непридатний", "зношений", "застарілий", "некомплектний" тощо), повертаються комісії для дооформлення.

3.5. Для списання з балансу підприємства вартості машин, обладнання і транспортних засобів, знищених внаслідок стихійного лиха або аварій, до акта списання додається копія акта про стихійне лихо, аварію, а також пояснення причин, які викликали стихійне лихо, аварію, із зазначенням заходів, вжитих до винних осіб щодо відшкодування збитків.

3.6. Акт на списання основних засобів складається в трьох примірниках і передається головою комісії головному бухгалтеру підприємства в день його складання. Головний бухгалтер перевіряє акт і, у разі відсутності зауважень, передає керівнику підприємства на затвердження.

Керівник підприємства зобов'язаний розглянути акт протягом трьох днів і прийняти відповідне рішення щодо списання основних засобів та притягнення до відповідальності осіб, які допустили розкомплектування, псування тощо.

При згоді на списання об'єкта основних засобів керівник підприємства затверджує акт і подає його на розгляд правління споживчого товариства, споживспілки. Водночас подається копія наказу (розпорядження) керівника підприємства щодо вжитих заходів з відшкодування завданої шкоди внаслідок розкомплектування, псування тощо об'єкта основних засобів.

3.7. Правління споживчого товариства, спожквспілки розглядає подані матеріали протягом місячного строку.

3.8. Після прийняття рішення правління споживчого товариства, споживспілки щодо затвердження акта про списання основних засобів керівник підприємства дає вказівки про демонтаж та розбирання об'єкта основних засобів. При демонтажі, розбиранні об'єкта, який ліквідовується, відбираються всі придатні для використання вузли, деталі, агрегати, апаратура і дорогоцінні метали і оприбутковуються під звіт матеріально відповідальним особам за. ціною, встановленою комісією. Непридатні деталі і матеріали відповідно оприбутковуються як брухт.

3.9. Розбирання та демонтаж об'єктів основних засобів до затвердження акта на списання правлінням споживчого товариства, споживспілки забороняється,

3.9.1. Датою виключення зі складу основних засобів списаних об'єктів є дата рішення власника про їх списання.

4.1. Оперативна оренда передбачає передачу орендарю права користування окремими інвентарними об'єктами основних засобів, що належать орендодавцю, на платній основі та на строк не більший за визначений власником, без права зміни статусу цієї операції до закінчення строку дії договору з обов'язковим поверненням цих основних засобів орендодавцю.

Право власності на орендовані основні засоби залишається в орендодавця протягом усього строку оренди.

Основні засоби не можуть бути предметом договорів оренди, які допускають виникнення спільної власності орендодавця та орендаря на предмет оренди.

4.2. Передача об'єктів стратегічного майна в оренду чи інше платне користування допускається у випадках, коли:

• неможливе його використання за призначенням;

• відсутні фінансові ресурси для перепрофілювання об'єктів стратегічного майна;

• власник майна змінив стратегію щодо використання об'єктів стратегічного майна.

4.3. Передача орендодавцем права користування об'єктами основних засобів орендарю на платній основі та на визначений власником строк проводиться за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженого ним органу.

4.4. Споживчі товариства, споживспілки, їх підприємства (об'єднання), члени, асоційовані члени споживчих товариств системи Укоопспілки мають переважне право перед іншими юридичними і фізичними особами на отримання об'єкта майна в оренду чи інше платне користування.

4.5. Договори оперативної оренди (додаток 3), укладені з юридичними і фізичними особами на предмет їх змісту і суті, повинні відповідати таким критеріям:

- ознаки об'єкта оренди (найменування, місцезнаходження, склад, вартість (з індексацією);

- строк договору;

- розмір орендної плати. Орендна плата за користування об'єктами оперативної оренди встановлюється за домовленістю сторін, але її розмір не може бути менше фактичних витрат орендодавця по кожному об'єкту оренди та рівня рентабельності, а також відшкодування витрат від інфляції;

- цільове використання майна, що передається в оренду;

- права і обов'язки сторін;

- виконання зобов'язань (передача майна в оренду, приймання майна, порядок здійснення орендних платежів), повернення майна з оренди;

- порядок проведення поліпшення об'єкта оренди орендарем;

- порядок і умови розірвання договору у випадках продажу майна, переданого в оренду;

- умови пролонгації договору;

- відповідальність сторін у разі порушення зобов'язань за договором;

- страхування майна на користь орендодавця (крім транспортних засобів);

- юридична адреса, банківські реквізити і підписи сторін.

Передача орендарю та повернення ним основних засобів оформляється актом приймання-передачі, який підписується сторонами договору (додаток).

4.6. У договорі оперативної оренди будівель та споруд (їх окремих частин) зазначається загальна площа земельної ділянки, на яку надається право користування. Плата за користування земельною ділянкою включається в загальну орендну плату.

Договір оперативної оренди будівель та споруд (їх окремих частин), укладений строком на три роки і більше, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації і вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.

Договір оперативної оренди транспортних засобів за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Страхування транспортних засобів здійснюється орендодавцем.

5.1. Положення даного розділу розповсюджується на продаж основних засобів, майнових комплексів, об'єктів незавершеного будівництва, корпоративного права та/або частини корпоративного права споживчого товариства, споживспілки в статутному фонді (майні) підприємства (крім об'єктів стратегічного майна) (далі - майно).

5.2. Споживче товариство, споживспілка може здійснити продаж об'єктів нестратегічного майна, якщо:

• неможливе використання його за призначенням;

• відсутні фінансові ресурси для добудови, перепрофілювання, модернізації та реконструкції майна та/або якщо проведення цих заходів не принесе економічної вигоди;

• власник майна змінив стратегію стосовно його використання.

5.3. Продаж майна здійснюється за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженим ним органом, а продаж корпоративного права та/або частини корпоративного права в статутному фонді (майні) - за спільним рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженим ним органом та профспілкової організації.

Якщо на балансі підприємства обліковуються об'єкти стратегічного майна, то корпоративне право та/або частина корпоративного права споживчого товариства, споживспілки на частку в статутному фонді (майні) цього підприємства продажу не підлягає.

5.4. Об'єкти нестратегічного майна продаються будь-яким юридичним чи фізичним особам з аукціону або без проведення аукціону.

Продаж майна здійснюється у порядку, встановленому законодавством, статутом споживчого товариства, споживспілки, нормативними актами та методичними рекомендаціями Укоопспілки.

Якщо після оприлюднення рішення про. продаж майна та ціни його продажу надійдуть пропозиції щодо придбання майна від двох і більше осіб, власник майна зобов'язаний прийняти рішення про його продаж з аукціону.

Оприлюднення рішення про продаж майна та порядок документального оформлення операцій з продажу нестратегічного майна з аукціону визначено Методичними рекомендаціями про порядок продажу на аукціонах основних засобів в споживчій кооперації України.

5.5. Переважне право на придбання майна мають споживчі товариства, споживспілки, їх підприємства (об'єднання), члени, асоційовані члени споживчих товариств системи Укоопспілки.

5.6. При продажу майна членам, асоційованим членам споживчих товариств враховується:

• стаж членства яких не менше 5 років;

• ветеранам праці споживчої кооперації;

• нагородження відзнаками Укоопспілки.

Загальні збори (збори уповноважених) можуть розширювати перелік першочерговості.

Принцип переважності застосовується, якщо після оприлюднення рішення про продаж майна надійдуть пропозиції щодо його придбання від двох і більше осіб.

У такому разі проводиться аукціон, і якщо учасники аукціону запропонують одну ціну продажу аукціонного майна, переможцем аукціону оголошується особа, яка має переважне право на його придбання.

Якщо в аукціоні взяли участь дві або більше осіб, які мають переважне право на придбання аукціонного майна, і всі учасники аукціону запропонували одну ціну його продажу, власник майна самостійно визначає переможця аукціону, який має переважне право на його придбання, враховуючи стаж членства у споживчому товаристві та стаж роботи у споживчій кооперації.

5.7. Ціна продажу майна встановлюється комісією власника майна, яку призначає вищий орган управління споживчого товариства, споживспілки або уповноважений ним орган.

Комісію очолює голова правління споживчого товариства, споживспілки або інша уповноважена особа, заступник голови комісії - головний бухгалтер споживчого товариства, споживспілки. До складу комісії включаються: бухгалтер, економіст, інші фахівці, а також представник профспілкового комітету (за згодою).

Результати роботи комісії оформляються протоколом, який затверджується органом, що призначив комісію.

5.8. Комісія власника майна встановлює ціну продажу майна після:

• визначення фізичного зносу майна та порівняння зі зносом (амортизацією) майна за даними бухгалтерського обліку;

• порівняння балансової (залишкової) вартості майна з висновком оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання;

• вивчення попиту та пропозицій на ринку нерухомості майна.

5.8.1. Ціна продажу майна встановлюється не нижче його оціночної вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, збільшеної на суму витрат з оцінки майна, витрат на підготовку та проведення продажу, податку на додану вартість або єдиного податку, сплата яких передбачена законодавством.

5.8.2. Ціна продажу майна, яка визначена комісією споживчого товариства, споживспілки, може коригуватися власником майна на індекс інфляції, оприлюднений Державною службою статистики України.

5.9. Продаж майна оформляється договором купівлі-продажу, який укладається продавцем (власником майна) і покупцем (додатки 4, 5). Договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

5.10. Покупець набуває право власності на нерухоме майно з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину. Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору купівлі-продажу проводиться в місячний термін при умові оплати покупцем повної вартості нерухомого майна.

Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу корпоративного права та/або частини корпоративного права споживчого товариства, споживспілки в статутному фонді (майні) підприємства проводиться за домовленістю сторін договору.

Право власності у набувача майна за договором, який не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, виникає з моменту підписання акта приймання-передачі. Підписання акта приймання-передачі здійснюється після оплати покупцем повної вартості майна.

5.11. Кошти від реалізації майна після сплати податків, передбаченої законодавством, спрямовуються на придбання нових, реконструкцію діючих, модернізацію, добудову, дообладнання, ремонт об'єктів основних засобів, довгострокові фінансові інвестиції та забезпечення виконання статутних завдань споживчим товариством, споживспілкою.

5.12. Основні засоби, які належать до стратегічного майна, можуть бути продані за рішенням вищого органу управління кооперативної організації або уповноваженого ним органу лише у разі втрати ними статусу стратегічного майна та виключення з електронного реєстру стратегічного майна.

5.13. Внесення змін до переліку основних засобів, які зараховані до стратегічного майна, здійснюється за рішенням:

загальних зборів членів споживчого товариства за умови попереднього погодження з правлінням спілки споживчих товариств, членом якої є споживче товариство, а також правлінням облспоживспілки, Кримспоживспілки;

конференції районної спілки споживчих товариств або уповноваженого нею органу за умови попереднього погодження з правлінням спілки споживчих товариств, членом якої є районна спілка споживчих товариств;

з'їзду споживчої кооперації області, АР Крим або уповноваженого ним органу за умови попереднього погодження з Правлінням Укоопспілки;

з'їзду споживчої кооперації України або уповноваженого ним органу за поданням Правління Укоопспілки.

6.1. Основні засоби (крім основних засобів, що належать до стратегічного майна) у разі неможливості використання їх за призначенням, а також неможливості продажу, передачі в операційну оренду, внеску до статутних (складених) капіталів суб'єктів господарювання можуть бути безоплатно передані споживчим товариствам, споживспілкам системи Центральної спілки споживчих товариств України, органам місцевого самоврядування, державним органам, а також громадам офіційно зареєстрованих релігійних конфесій для загальногромадських цілей, якщо це не створить конкуренцію споживчій кооперації.

Основною умовою безоплатної передачі основних засобів є попереднє відшкодування одержувачем власнику основних засобів податку на додану вартість.

Безоплатна передача таких основних засобів проводиться за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженого ним органу за актом безоплатної передачі основних засобів (додаток 6).

6.2. Об'єкти основних засобів (крім основних засобів, що належать до стратегічного майна), які тривалий час не задіяні в господарській діяльності і не перспективні в подальшому використанні, фізично і морально зношені, першочергово можуть, за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженого ним органу, бути передані безоплатно членам, асоційованим членам споживчих товариств для цілей, що не створюють конкуренцію споживчій кооперації, за умови сплати набувачем права власності податку на додану вартість та дотримання наступних вимог:

• стаж членства яких не менше 5 років;

• ветеранам праці споживчої кооперації;

• нагородженим відзнаками Укоопспілки.

Безоплатна передача основних засобів членам, асоційованим членам споживчого товариства проводиться за нотаріально посвідченим договором дарування.

7.1. Консервація основних засобів - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних засобів у разі часткового або повного припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

7.2. Строк корисного використання основних засобів збільшується на строк знаходження їх на консервації.

7.3. Консервація та розконсервація основних засобів проводиться за рішенням правління споживчого товариства, споживспілки з наступним затвердженням рішення вищим органом управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженим ним органом.

7.4. Для прийняття рішення про консервацію основних засобів керівник підприємства подає правлінню споживчого товариства, споживспілки такі документи:

• висновок (техніко-економічне обґрунтування) про проведення консервації основних засобів;

• відомість інвентаризації об'єктів основних засобів;

• акт технічного стану основних засобів на момент звернення про їх переведення на консервацію;

• перелік заходів щодо забезпечення безпеки робіт під час консервації та збереження законсервованих основних засобів;

• кошторис витрат на проведення консервації, зберігання та розконсервації основних засобів;

• план-графік проведення розконсервації основних засобів;

• інші документи (за необхідністю).

7.5. Правління споживчого товариства, споживспілки в місячний строк розглядає подані матеріали і приймає рішення щодо проведення консервації основних засобів та/або відмови.

8.1. Основні засоби (крім об'єктів стратегічного майна) можуть бути передані в заставу за рішенням вищого органу управління кооперативної організації або уповноваженого ним органу за договором застави (додаток 7).