З метою виконання пункту 254.1 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 № 128/2013, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації

1. Схвалити пропозиції до структури розділів та змісту Стратегії розвитку сфери ІКТ в Україні, що додаються.

2. Департаменту стратегії розвитку інформаційного суспільства та інформатизації надіслати пропозиції до структури розділів та змісту Стратегії розвитку сфери ІКТ в Україні до Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.

3. Департаменту забезпечення діяльності оприлюднити це рішення шляхом його розміщення на офіційній веб-сторінці НКРЗІ в мережі Інтернет.

1. Загальна частина.

2. Мета Стратегії.

3. Аналіз сучасного стану, проблеми розвитку сфери ІКТ.

4. Основні завдання державної політики в сфері ІКТ та шляхи їх вирішення

5. Координація роботи, проведення моніторингу та здійснення контролю за реалізацією Стратегії.

6. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії.

7. Очікувані результати реалізації Стратегії.

До визначення мети Стратегії

Мета Стратегії - підвищення національної конкурентоспроможності, якості життя громадян, створення широких можливостей для задоволення потреб і вільного розвитку особистості за рахунок зростаючого використання ІКТ.

До розділу "Аналіз сучасного стану, проблеми розвитку сфери ІКТ"

Сучасні розвинені держави приділяють величезну увагу як розвитку ІКТ, так і плануванню цього розвитку, розробці відповідних стратегій.

Дослідження рівня впровадження ІКТ в економічну, правову, соціальну й іншу сфери життя суспільства, а також основні напрямки державної політики країн-лідерів у даній області: США, ЄС й Індії, і Росії, дозволяє виділити наступні основні види стратегій, проведених цими державами:

США. Стратегія інноваційного лідерства: націленість на науково-технологічне лідерство; ріст вкладень в освіту, нематеріальні активи; оптимальна взаємодія державної частки секторів; державна підтримка інноваційної діяльності.

ЄС. Стратегія соціальної спрямованості: освіта і перепідготовка; доступність ІКТ для всіх громадян; фінансування науки й досліджень в області ІКТ; створення транс-європейських мереж муніципальних органів, охорони здоров'я і освіти.

Індія. Стратегія активної участі в розвитку ІКТ: створення сприятливих податкових, інвестиційних, адміністративних режимів, експорт ІКТ; формування наукових парків; субсидування освіти в сфері ІТ і її прив'язка до конкуренції виробництву.

Росія. Стратегія вибіркової участі в побудові інформаційного суспільства: державна програма інформатизації; наука й наукомісткі технології - пріоритетні напрямки в економіки; реалізація проектів побудови наукових парків; концепція створення єдиного інформаційного простору.

Для кожної з країн притаманні власні ритм, темп та профіль розвитку сфери ІКТ як є однієї з галузей, що найбільш динамічно розвиваються у світі, в тому числі в Україні, яка на сьогодні не тільки стабільно утримує свої позиції у світових рейтингах, але має значний потенціал для розвитку сфери ІКТ. Тому, стратегічним завданням на сучасному етапі має бути визначений пріоритетний розвиток ІКТ.

Своїм зростом сфера ІКТ зобов'язана повсюдному проникненню інформаційних технологій в бізнес-процеси організацій, механізми державного управління та повсякденне життя людей. Одночасно ІКТ - це потужний інструмент впливу на розвиток держави й суспільства і реальний сектор промисловості, який може виступити "локомотивом" не лише розвитку економіки в цілому, але й змін в політичному та суспільному житті країни.

На сьогодні вітчизняна сфера ІКТ - це:

- 2114 операторів, що мають ліцензії на певний вид діяльності у сфері телекомунікацій;

- 1482 суб'єктів господарювання, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет;

- 13% від середньої кількості працівників на підприємствах сфери послуг - працівники підприємств, зайнятих у сфері ІКТ;

- 43,5% жителів України, що мають доступ до мережі Інтернет;

- 35% домогосподарств, які мають широкосмуговий доступ до мережі Інтернет; При цьому, загальноєвропейський показник широкосмугового доступу населення до мережі Інтернет становить близько 65% (до 2020 року має становити 75%).

- 1/5 частина українських домогосподарств, що мають доступ до послуг кабельного телебачення;

- 148 вищих навчальних закладах здійснюють підготовку кадрів для ІКТ; 46967 осіб - загальний ліцензований обсяг студентів для ІТ сфери;

- майже повне покриття території країни рухомим (мобільним) зв'язком, рівень проникнення якого за даними операторів телекомунікацій становить 130,3% від усієї чисельності населення України.

На даний час понад 16,6 тис. суб'єктів господарювання різних форм власності, на яких працює понад 240 тис. осіб, здійснюють діяльність у сфері ІКТ. Це 2% від всього зайнятого населення держави, діяльність яких на сьогодні формує 4,6% ВВП країни, 3% загальноукраїнського обсягу інвестицій в основний капітал.

За 2012 рік обсяги доходів від надання послуг сфери ІКТ в загальному обсязі доходів сфери послуг України склали 23% і зросли порівняно з минулим роком на 6,7%.

Основними сегментами на ринку телекомунікаційних послуг залишаються мобільний, фіксований та широкосмуговий (комп'ютерний) зв'язок, спільна частка яких в загальних доходах від надання телекомунікаційних послуг склала 94,4%.

Експорт та імпорт комп'ютерних послуг збільшились на 49,3% та 22,4% відповідно.

Обсяги продажу товарів через мережу Інтернет підприємствами роздрібної торгівлі збільшилися більше ніж у 3 рази.

Разом з тим, за дослідженнями Міжнародного союзу електрозв'язку розвитку ІКТ в 155 країнах світу (доповідь "Вимір інформаційного суспільства 2012") Україна за індексом розвитку ІКТ у 2011 році займала 67 місце (у 2010 році - 65 місце).

Однією із причин невисокого місця України в зазначеному рейтингу є нерівномірність доступу до ІКТ в регіонах, що підтверджують результати аналізу стану розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури та впровадження ІКТ в різні сфери життєдіяльності регіонів. Так наприклад, показовою є суттєва різниця у розподіленні доступу до мережі Інтернет в регіонах:

- десятками разів визначається розрив між показниками кількості користувачів мережі Інтернет;

- до восьми разів становить розрив між показниками підключення до мережі Інтернет закладів охорони здоров'я, культури, в чотири рази - дошкільних закладів;

- розрив між показниками кількості пунктів колективного доступу до мережі Інтернет становить сім разів;

- за кількістю підприємств, які мають доступ до мережі Інтернет розрив становить три рази.

Основні бар'єри, що на сьогодні стримують стрімкий розвиток сфери ІКТ, пов'язані з низкою таких обставин:

- низький рівень правозастосування в сфері ІКТ (недосконалість нормативної бази, пов'язана з реалізацією конституційних прав і свобод при застосуванні ІКТ, інформаційній взаємодії громадян, суспільства і держави);

- нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблення "цифрової" нерівності між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення;

- відсутність інституційного забезпечення координації діяльності державних органів з питань впровадження проектів ІКТ;

- недосконалість системи державного регулювання та нагляду за сферою ІКТ;

- недостатній рівень розвитку телекомунікаційної інфраструктури та відсутність механізму спільного використання інфраструктури;

- недостатнє розвинута система національних стандартів з ІКТ, гармонізованих із міжнародними стандартами;

- відсутність системи моніторингу розвитку сфери ІКТ;

- високий рівень залежності українського ринку ІКТ від зарубіжної продукції;

- відсутність цілеспрямованої підтримки профільних вузів; повільне впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ;

- недостатнє стимулювання попиту населення до використання ІКТ; недостатній рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, довіри та безпеки використання ІКТ.

Таким чином, можна констатувати, що на даний час виникла необхідність запровадження механізмів сприяння підвищенню рівня використання ІКТ в країні та актуалізації завдань суттєвого підвищення дієвої координації зусиль держави щодо розробки та реалізації стратегії розвитку ІКТ.

До розділу "Основні завдання державної політики в сфері ІКТ та шляхи їх вирішення":

Першочерговими завданнями розвитку сфери ІКТ як однієї з умов прискорення економічного розвитку, на сьогодні мають стати: