<...>

У разі придбання працівником товарів для потреб підприємства, використання коштів (у тому числі власних) у відрядженні до бухгалтерської служби подаються у визначені законодавством строки Звіт за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 р. № 1276 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання", а також документи, що підтверджують використання таких коштів.

Тобто відповідно до поданого Звіту суб'єкт господарювання повинен відшкодовувати витрати, понесені працівником на господарські потреби підприємства або у відрядженні.

У пп. 170.9.2 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зазначено, що звіт про використання коштів, виданих під звіт, подається після того, як працівник "завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, яка видала кошти під звіт".

Таким чином, питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань належать до майнових відносин між суб'єктом господарювання та працівником і регулюються Цивільним кодексом України.

Так, за загальним правилом ст. 261 Цивільного кодексу перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Водночас за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із закінченням терміну виконання.

Проте щодо витрат, понесених працівником на господарські потреби підприємства або у відрядженні, та підзвітних сум законодавством не встановлено строк виконання зобов'язання в частині повернення підприємством витрачених працівником коштів.