Відповідно до Законів України "Про центральні органи виконавчої влади" , "Про наукову і науково-технічну діяльність" , Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 р. № 20, з метою визначення основних засад організації, планування та забезпечення наукової і науково-технічної діяльності в ДСНС України

1. Затвердити Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Бойка А.П.

1.1. Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення) визначає організаційні засади планування, проведення, координації, контролю та забезпечення наукової і науково-технічної діяльності в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України).

1.2. Наукова і науково-технічна діяльність здійснюється відповідно до Конституції України , Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" , Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" , Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" , Закону України "Про вищу освіту" , інших нормативно-правових актів України, що стосуються наукової і науково-технічної діяльності, наказів Міністерства оборони України та ДСНС України, цього Положення.

1.3. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

наукова і науково-технічна діяльність в ДСНС України (далі - наукова і науково-технічна діяльність) - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань, розвиток науки, підвищення ефективності використання наукових досягнень у забезпеченні реалізації державної політики у всіх сферах діяльності ДСНС України: цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (далі - цивільний захист);

фундаментальні наукові дослідження - наукова теоретична та/або експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань щодо: забезпечення належного рівня безпеки населення і захисту територій, об'єктів підвищеної небезпеки від загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; підвищення ефективності функціонування сил цивільного захисту та системи моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям; формування науково-технічного здобутку для створення перспективних зразків засобів цивільного захисту;

пошукові наукові дослідження - теоретичні та/або експериментальні дослідження, пов'язані з поглибленням знань із визначеної наукової проблеми та/або створенням підґрунтя для проведення прикладних досліджень;

прикладні наукові дослідження - наукова та/або науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань для практики розвитку цивільного захисту, удосконалення форм і способів підготовки, застосування та всебічного забезпечення сил цивільного захисту, розроблення нових, продовження ресурсу (термінів технічної придатності), експлуатації, ремонту та утилізації, модернізації існуючих зразків засобів цивільного захисту;

науково-технічні (експериментальні) розробки - науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем у сфері цивільного захисту і надання нових послуг або на суттєве вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію;

наукова робота - фундаментальні, пошукові, прикладні дослідження та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок з метою одержання нових наукових і науково-прикладних результатів, спрямованих на забезпечення цивільного захисту, удосконалення та розвиток засобів цивільного захисту;

науково-організаційна робота - комплекс заходів щодо планування наукової і науково-технічної діяльності, її організації, координації, методичного та інформаційного забезпечення, контролю за її здійсненням, реалізації результатів наукових досліджень, підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, організації патентно-ліцензійної, винахідницької та інформаційно-видавничої роботи, підтримання зв'язків з науковими установами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що проводять дослідження за спорідненою тематикою;

наукове супроводження - пошукові та прикладні наукові дослідження, спрямовані на впровадження результатів наукової роботи. Основним змістом наукового супроводження є обґрунтування та проведення заходів цілеспрямованого своєчасного коригування дій споживачів наукової продукції у напрямі підвищення ефективності її використання та освоєння нововведень у сфері цивільного захисту.

1.4. Наукова і науково-технічна діяльність здійснюється за науковими напрямами та завданнями, що визначаються перспективою, практикою і потребами забезпечення цивільного захисту.

1.5. Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові та науково-педагогічні працівники, науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III - IV рівнів акредитації, що належать до сфери управління ДСНС України (далі - НДУ та ВНЗ відповідно).

1.6. Основними складовими наукової і науково-технічної діяльності є наукова робота, науково-організаційна робота та наукове супроводження.

1.7. Основними видами наукової і науково-технічної діяльності є:

проведення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень у сфері цивільного захисту;

виконання науково-технічних (експериментальних) розробок;

розроблення технічних завдань на виконання досліджень та вирішення інших наукових задач;

проведення досліджень на навчаннях, інших заходах професійної підготовки й повсякденної діяльності органів управління та сил цивільного захисту;

узагальнення і розповсюдження передового досвіду професійної підготовки й повсякденної діяльності органів управління та сил цивільного захисту;

підготовка наукових праць (монографій, енциклопедій і словників, довідників, підручників, навчальних (методичних) посібників, дисертацій, статей, доповідей, звітів про результати досліджень на навчаннях, рецензій, відзивів, висновків тощо);

підготовка, проведення та участь у наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, виставках різного рівня, нарадах тощо;

випробування нових (модернізованих) зразків засобів, що використовуються у цивільному захисті;

розроблення проектів статутних, нормативно-правових і нормативно-технічних документів, науково-методичних матеріалів;

патентно-ліцензійна і винахідницька робота;

підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів;

наукова робота курсантів, студентів та слухачів у ВНЗ;

інші види діяльності, пов'язані з одержанням нових наукових результатів та науковим супроводженням їх практичної реалізації.

1.8. Технічні завдання (далі - ТЗ) на виконання досліджень та вирішення інших наукових задач розробляються на основі наукового прогнозування та перспектив подальшого розвитку відповідного напряму, результатів виконання попередніх досліджень і експериментальних робіт, аналізу патентної, науково-технічної документації, інформаційних матеріалів щодо новітніх досягнень науки і техніки, а також досвіду розроблення, використання та експлуатації аналогічної продукції.

1.9. Проведення досліджень на навчаннях та інших заходах професійної підготовки і повсякденної діяльності органів управління та сил цивільного захисту спрямовано на перевірку практикою та впровадження отриманих наукових і науково-прикладних результатів із питань розвитку сил цивільного захисту, їх застосування, вдосконалення системи управління ними в умовах, наближених до реальних, перевірку відповідності характеристик зразків засобів цивільного захисту тактико-технічним вимогам, виявлення проблемних питань теорії і практики, пошук і обґрунтування шляхів їх вирішення.

1.10. Узагальнення і розповсюдження передового досвіду професійної підготовки та повсякденної діяльності органів управління і сил цивільного захисту, спрямовані на пошук і розкриття сутності і змісту умов та чинників, що визначають ефективність діяльності сил у повсякденних умовах та в особливий період, на впровадження найбільш досконалих науково обґрунтованих форм і методів роботи органів управління всіх рівнів, на обґрунтування заходів щодо вдосконалення застосування сил, засобів цивільного захисту та всебічного забезпечення.

1.11. Підготовка наукових праць (монографій, енциклопедій і словників, довідників, підручників, навчальних (методичних) посібників, дисертацій, статей, доповідей, звітів про результати досліджень на навчаннях, рецензій, відзивів, висновків тощо) - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на узагальнення, систематизацію та розповсюдження отриманих наукових і науково-технічних результатів у певних галузях науки, розширення світогляду та підвищення кваліфікації особового складу, вчених, наукових та науково-педагогічних працівників ДСНС України.

1.12. Підготовка, проведення та участь у наукових, науково-методичних і науково-практичних конференціях, семінарах, виставках різного рівня, нарадах тощо - заходи, спрямовані на колективне обговорення відповідними фахівцями визначених проблем теорії та/або практики, певних наукових та/або науково-технічних результатів, обмін досвідом наукової і науково-технічної діяльності тощо. Підсумки такого обговорення відображаються, як правило, у збірниках відповідних матеріалів, рішеннях, рекомендаціях та резолюціях.

1.13. Випробування зразків (засобів), що застосовуються у сфері цивільного захисту та спрямовані на:

визначення в умовах, максимально наближених до реальних, рівня відповідності характеристик зразків тактико-технічним вимогам;

виявлення можливих конструкційних та інших недоліків і визначення заходів щодо їх усунення;

розроблення рекомендацій щодо застосування створених (модернізованих) зразків.

1.14. Розроблення проектів статутних, нормативно-правових і нормативно-технічних документів, науково-методичних матеріалів спрямовано на вдосконалення організаційних засад, що регламентують діяльність ДСНС України, та базується на науково обґрунтованих принципах управління, формах і способах підготовки і застосування сил цивільного захисту з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду.

1.15. Патентно-ліцензійна і винахідницька робота спрямована на охорону прав інтелектуальної власності, вдосконалення існуючих і створення нових зразків (або їх елементів) засобів цивільного захисту, підвищення ефективності їх використання, пошук нових технологічних (технічних) рішень, підвищення якості науково-дослідних робіт (далі - НДР), дослідно-конструкторських робіт (далі - ДКР) та випробувальних робіт.

1.16. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів призначена для постійного поновлення інтелектуального потенціалу, формування та розвитку наукових шкіл НДУ і ВНЗ, забезпечення розвитку науки.

1.17. Наукова робота курсантів, студентів і слухачів є видом наукової і науково-технічної діяльності, що проводиться у ВНЗ під керівництвом науково-педагогічних (наукових) працівників.

Метою наукової роботи курсантів, студентів і слухачів ВНЗ є виявлення схильної до наукової роботи молоді, розвиток наукового мислення, набуття навичок дослідницької та винахідницької роботи, вироблення творчого підходу до застосування і експлуатації засобів цивільного захисту.

Наукова робота курсантів, студентів і слухачів ВНЗ регламентується положенням, яке повинно містити такі розділи:

мета і завдання наукової роботи;

напрями і основні форми наукової роботи;

керівництво науковою роботою;

обов'язки і права членів наукового товариства;

форми заохочення членів наукового товариства за активну участь у науковій роботі;

фінансування наукової роботи.

Положення про наукову роботу курсантів, студентів і слухачів затверджується керівником ВНЗ.

1.18. Наукові та науково-прикладні результати наукової і науково-технічної діяльності складають наукову продукцію, основні форми якої:

звіти про виконання НДР (ДКР), проектно-конструкторських та технологічних розробок;

монографії, дисертації, настанови, підручники, посібники, статутні документи, нормативні документи із стандартизації, класифікатори та кодифікатори, матеріали наукових конференцій, семінарів, наукові статті, доповіді, матеріали наукової і науково-технічної експертизи;

ескізні, технічні проекти, конструкторсько-технологічна документація;

звіти про дослідження на навчаннях й інших заходах професійної підготовки та у повсякденній діяльності сил цивільного захисту;

нові чи модернізовані зразки засобів цивільного захисту та їх окремі елементи, акти випробування нових (модернізованих) зразків засобів цивільного захисту;

алгоритми, програми, математичні моделі, інформаційні та розрахункові задачі (комплекси задач), інше спеціальне математичне програмне забезпечення;

звіти про патентні дослідження, патентні формуляри, оформлені під час виконання НДР (ДКР), отримані патенти за результатами досліджень;

результати інших робіт, пов'язаних з одержанням нових наукових і науково-прикладних результатів і впровадженням їх у практичну діяльність.

2.1. Для здійснення наукової і науково-технічної діяльності в ДСНС України функціонують:

орган управління науковою і науково-технічною діяльністю;

суб'єкти виконання наукових досліджень;

консультативно-дорадчі органи.

2.2. Органом управління науковою і науково-технічною діяльністю є ДСНС України.

ДСНС України здійснює організацію, планування, координацію, контроль та забезпечення наукової і науково-технічної діяльності, організацію та підтримання взаємодії при проведенні досліджень за проблематикою цивільного захисту з науковими установами інших центральних органів виконавчої влади.

2.3. Суб'єкти виконання наукових досліджень здійснюють наукову і науково-технічну діяльність за всіма її видами в інтересах розвитку цивільного захисту.

На НДУ і ВНЗ з урахуванням їх профілю покладаються завдання щодо планування, організації і безпосереднього здійснення наукової і науково-технічної діяльності з визначених проблем цивільного захисту, проблематики цивільного захисту в галузях соціально-гуманітарних, природничих і технічних наук на замовлення структурних підрозділів апарату ДСНС України та її територіальних органів.

2.4. Консультативно-дорадчі органи призначено для підвищення рівня обґрунтованості та узгодженості рішень із питань функціонування і розвитку науки, забезпечення колегіальності під час підготовки таких рішень.

Головним консультативно-дорадчим органом ДСНС України з проблем розвитку науки, з питань планування, фінансування та координації наукової і науково-технічної діяльності, колегіального розгляду наукових рекомендацій щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту є науково-технічна рада ДСНС України.

Основні завдання, склад і порядок організації та забезпечення роботи науково-технічної ради ДСНС України визначаються окремим положенням.

Колегіальними дорадчими органами управління діяльністю НДУ і ВНЗ є їх вчена (наукова, науково-технічна) рада.

3.1. Залежно від характеру участі в організації та проведенні наукових досліджень (замовлення, дослідження, виконання, приймання тощо) їх учасники поділяються на замовників і виконавців.

3.2. Замовниками наукової продукції можуть бути керівники структурних підрозділів апарату ДСНС України та її територіальних органів, керівники НДУ та ВНЗ.

На замовлення керівників структурних підрозділів апарату ДСНС України та її територіальних органів виконуються дослідження, спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку цивільного захисту.

На замовлення керівників НДУ і ВНЗ виконуються дослідження, спрямовані на розвиток загальних основ науки, удосконалення наукового апарату і наукової термінології, розроблення (удосконалення) більш ефективних методів наукових досліджень, а також окремі роботи, спрямовані на розвиток власних наукових шкіл.

3.3. Замовлення наукової продукції, формування та проведення НДР (ДКР) здійснюється відповідно до Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1084 (із змінами), наказів Міноборони України та ДСНС України.

На замовника покладаються:

ініціювання проведення досліджень та виконання інших наукових задач, ініціювання виконання НДР (ДКР) стосовно визначеної проблеми, надання вихідних даних для розроблення ТЗ на НДР (ДКР);

розроблення спільно з головним виконавцем (виконавцем) заявки на виконання НДР (ДКР) та ТЗ на НДР (ДКР);

організація, за потреби, експертизи заявок на виконання НДР (ДКР), розгляд результатів експертизи та визначення головного виконавця;

за поданням виконавця НДР (ДКР) розгляд і затвердження ТЗ та присвоєння НДР (ДКР) шифру;

погодження вартості наукової продукції з розшифруванням необхідних витрат на виконання НДР (ДКР);

визначення переліку стандартів, дотримання яких є обов'язковим при виконанні НДР (ДКР);

визначення переліку відомостей, що підлягають охороні, та контроль виконання заходів щодо охорони державної таємниці на всіх етапах проведення наукових досліджень;

забезпечення проведення наукових досліджень (фінансове, матеріальне, інформаційне) в межах завдання;

організація супроводу і контролю за виконанням НДР (ДКР) на всіх її етапах, перевірка наукового рівня та якості наукової продукції;

приймання окремих етапів та завершеної НДР (ДКР) у цілому, а також рішення щодо подальшого використання результатів НДР (ДКР), спеціального обладнання, залишків матеріалів та інших матеріальних цінностей, що придбані згідно з договором за кошти замовника, і надання головному виконавцю акта про приймання наукової продукції;

реалізація (впровадження) наукової продукції, що є результатом наукових досліджень, надання головному виконавцю акта про реалізацію (впровадження);

визначення об'єктів інтелектуальної власності та вимог до здійснення заходів щодо їх захисту.

3.4. Замовлення на створення наукової продукції надаються до НДУ і ВНЗ у формі заявки на виконання НДР (ДКР) (додаток 1).

У заявці на виконання НДР (ДКР) замовник визначає завдання, показники та характеристики, яким повинні відповідати результати НДР (ДКР), надає вихідні дані.

Проекти заявок на виконання НДР (ДКР) розглядаються вченою (науковою, науково-технічною) радою виконавця.

ТЗ розробляються на основі результатів виконання попередніх досліджень і експериментальних робіт, аналізу патентної, науково-технічної документації, інформаційних матеріалів щодо новітніх досягнень науки і техніки, наукового прогнозування, перспектив розвитку відповідного напрямку та розглядаються вченою (науковою, науково-технічною) радою виконавця.

ТЗ на НДР розробляються відповідно до ДСТУ 3973-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення".

ТЗ на ДКР розробляються відповідно до ДСТУ 3974-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання дослідно-конструкторських робіт. Загальні положення".

3.5. Для підвищення наукового рівня виконання замовлень ДСНС України замовник може визначати зі складу НДУ (ВНЗ) виконавця наукового супроводження створення наукової продукції та наукового супроводження розроблень (модернізації) засобів цивільного захисту.

Завдання, організація і форми здійснення наукового супроводження визначаються замовником.

3.6. Для виконання кожної НДР (ДКР) призначаються головний виконавець та (у разі необхідності) співвиконавці. Головними виконавцями і співвиконавцями НДР (ДКР) можуть бути НДУ та ВНЗ.

Головні виконавці несуть повну відповідальність за якість і своєчасність виконання НДР (ДКР) у цілому, співвиконавці - стосовно відповідної складової частини НДР (ДКР).

Діяльність співвиконавців у межах НДР (ДКР) спрямовується і координується головним виконавцем.

3.7. З отриманням заявки на виконання НДР (ДКР) головний виконавець (виконавець) НДР (ДКР):

разом із співвиконавцями (виконавцями складових частин НДР (ДКР)) визначає зміст ТЗ на складові частини і виконує щодо них функції замовника;

виконує необхідний аналіз науково-технічної та нормативної документації стосовно теми НДР (ДКР) і розглядає можливі напрями досліджень;

визначає методи досліджень;

визначає собівартість НДР (ДКР) з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 830 "Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт" та розробляє відповідну калькуляцію кошторисної вартості, що додається до ТЗ;

у разі необхідності готує і подає замовнику матеріали для укладання договору на виконання НДР (ДКР), укладає договори на виконання складових частин НДР (ДКР) з їх виконавцями, складає і затверджує план виконання спільних робіт із співвиконавцями та координує їх роботу;

виконує НДР (ДКР) відповідно до завдань і термінів, встановлених ТЗ і договором із замовником;

виконує теоретичні дослідження, розрахунки, математичне моделювання і патентні дослідження;

створює, за необхідності, моделі, макети або експериментальні зразки майбутніх виробів і проводить експериментальні роботи;

порівнює результати експериментальних робіт із результатами теоретичних досліджень;

визначає перспективність подальшого проведення досліджень та надає рекомендації щодо застосування результатів НДР (ДКР);

оформляє патентний захист можливих об'єктів інтелектуальної власності і розробляє заходи щодо збереження ноу-хау;

приймає окремі етапи, складову частину НДР (ДКР) у співвиконавців;

складає звітну документацію;

несе відповідальність перед замовником за науковий рівень досліджень, за надані рекомендації, терміни та якість виконаних робіт;

надає замовнику в обов'язковому порядку підтвердження стосовно здійснення державної реєстрації НДР (ДКР) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1992 р. № 162 "Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій";

визначає перелік відомостей, що підлягають охороні державної таємниці, а також об'єкти інтелектуальної власності та вимоги до здійснення заходів щодо їх захисту та контроль за станом охорони державної таємниці на всіх етапах виконання наукових досліджень.

3.8. Співвиконавець (виконавець складової частини НДР (ДКР)) виконує роботи згідно з пунктом 3.7 розділу III цього Положення в частині, що його стосується, і додатково:

за дорученням головного виконавця розробляє та подає йому на затвердження ТЗ на складову частину НДР (ДКР);

виконує завдання відповідно до затвердженого головним виконавцем ТЗ;

звітує перед головним виконавцем згідно з етапами робіт в ТЗ.

Терміни завершення досліджень співвиконавцями визначаються головними виконавцями з урахуванням часу, необхідного для вивчення матеріалів, що надійшли, підготовки та надання звітних матеріалів.

4.1. Планування наукової і науково-технічної діяльності здійснюється у ДСНС України, НДУ і ВНЗ щороку.

4.2. Організація планування наукової і науково-технічної діяльності покладається на структурний підрозділ апарату ДСНС України, до функцій якого належать питання наукової і науково-технічної діяльності.

4.3. У ДСНС України формуються План наукової і науково-технічної діяльності в ДСНС України (далі - План ДСНС України) та Плани наукової і науково-технічної діяльності НДУ (ВНЗ) (далі - Плани НДУ (ВНЗ)), що включають у себе п'ять розділів (додаток 2).

4.4. Основними вихідними даними для планування є пропозиції (замовлення) структурних підрозділів апарату ДСНС України, її територіальних органів та НДУ і ВНЗ, підсумки виконання поточних планів наукової і науково-технічної діяльності, обсяги фінансування і матеріально-технічного забезпечення, науковий потенціал та наявний виробничий фонд часу НДУ і ВНЗ.

4.5. Формування тематики наукових досліджень та відбір виконавців НДР (ДКР) здійснюється на підставі пропозицій структурних підрозділів апарату ДСНС України, її територіальних органів, НДУ та ВНЗ, що розглядаються на засіданнях секцій науково-технічної ради ДСНС України.

4.6. Проекти Планів НДУ (ВНЗ) розробляються на підставі замовлень структурних підрозділів апарату ДСНС України, її територіальних органів, керівників НДУ і ВНЗ відповідно до заявок на виконання НДР (ДКР) та розглядаються вченою (науковою, науково-технічною) радою НДУ (ВНЗ).

4.7. Проекти Планів НДУ (ВНЗ) на наступний рік разом із заявками на виконання НДР (ДКР) надсилаються до 1 жовтня поточного року до ДСНС України через структурний підрозділ апарату ДСНС України, до функцій якого належать питання наукової і науково-технічної діяльності, для формування проекту Плану ДСНС України.

4.8. Для проведення експертизи проектів Планів НДУ (ВНЗ) за окремим дорученням ДСНС України створюється експертна група. До складу експертної групи залучаються провідні науковці та фахівці, що мають досвід і кваліфікацію з даних галузей науки і техніки та можуть забезпечити належний науковий рівень, об'єктивність і повноту експертизи.

4.9. Проект Плану ДСНС України розглядається на засіданні науково-технічної ради ДСНС України та, у разі його схвалення, подається для затвердження Головою ДСНС України.

4.10. У двотижневий термін після затвердження Плану ДСНС України структурний підрозділ апарату ДСНС України, до функцій якого належать питання наукової і науково-технічної діяльності, надсилає до структурних підрозділів апарату ДСНС України, її територіальних органів та до НДУ і ВНЗ витяги з Плану ДСНС України в частині, що їх стосується.

4.11. Проекти Планів НДУ (ВНЗ), у разі необхідності, доопрацьовуються відповідно до Плану ДСНС України, розглядаються на засіданнях вчених (наукових, науково-технічних) рад, затверджуються керівниками НДУ і ВНЗ і до 20 грудня подаються на погодження до ДСНС України через структурний підрозділ апарату ДСНС України, до функцій якого належать питання наукової і науково-технічної діяльності.

4.12. План НДУ (ВНЗ) передбачає виділення до 20 відсотків резерву із загальних витрат праці на виконання позапланових завдань за дорученнями (розпорядженнями, вказівками) старших керівників.

Позапланові завдання НДУ і ВНЗ понад запланованого резерву часу можуть надаватися як виняток і виконуватися за рахунок планових робіт.

4.13. Усі НДР (ДКР), включені до Плану ДСНС України, Планів НДУ (ВНЗ), мають номер державної реєстрації та умовне словесне найменування (шифр).

НДР (ДКР), що виконуються спільно кількома суб'єктами виконання наукових досліджень, повинні мати у планах наукової і науково-технічної діяльності всіх виконавців однакові словесні найменування, визначені головним виконавцем.

4.14. Можливі зміни (уточнення) до Плану ДСНС України на підставі узгоджених пропозицій виконавців і замовників наукових досліджень розглядаються на засіданні науково-технічної ради ДСНС України та, у разі їх схвалення, подаються для затвердження Головою ДСНС України.

Зміни (уточнення) до Плану ДСНС України вносяться протягом першого півріччя року виконання.

5.1. Організація наукових досліджень включає комплекс заходів щодо ініціювання замовлення на проведення досліджень, розроблення та затвердження ТЗ, визначення головних виконавців (виконавців), призначення наукових керівників і відповідальних виконавців, здійснення контролю за виконанням наукових досліджень, визначення механізму приймання та реалізації (впровадження) наукової продукції, розроблення програм та методик випробувань дослідних зразків засобів цивільного захисту, що пропонуються для прийняття.

5.2. Основним видом наукових досліджень є виконання НДР (ДКР) відповідно до ТЗ з урахуванням вимог стандартів та нормативних документів.

5.3. У ТЗ визначають необхідні етапи виконання НДР (ДКР), склад робіт за кожним етапом і форму подання результатів, терміни їх виконання та виконавців.

5.4. Наказом керівника НДУ (ВНЗ), який є головним виконавцем, призначаються науковий керівник, відповідальний виконавець та виконавці кожної НДР (ДКР).

5.5. Науковими керівниками НДР (ДКР) призначаються найбільш досвідчені вчені (наукові та науково-педагогічні працівники), які мають значний досвід та наукові результати за тематикою даних НДР (ДКР).

В окремих випадках науковим керівником може бути представник замовника. У такому разі з метою забезпечення належного науково-методичного рівня досліджень може призначатися заступник наукового керівника з числа найбільш досвідчених вчених - представників головного виконавця.

Науковий керівник:

формує ідею, мету, об'єкт та предмет досліджень;

розробляє структуру ціни наукової продукції з розшифруванням потрібних витрат на виконання НДР;

організовує розроблення, надає співвиконавцям окремі завдання та контролює їх виконання;

здійснює науково-методичне забезпечення досліджень;

подає пропозиції щодо взяття участі та організації проведення наукових конференцій, семінарів, наукових нарад з обговорення отриманих результатів, напрямків та шляхів подальших досліджень.

Науковий керівник зобов'язаний брати особисту участь у проведенні наукових досліджень з найбільш складних питань НДР (ДКР) і несе відповідальність за своєчасність завершення досліджень, якість та обґрунтованість отриманих результатів.

Науковий керівник разом з відповідальним виконавцем здійснює здавання наукової продукції, реалізацію (впровадження у практику) отриманих наукових результатів зі складанням відповідних актів приймання спільно із замовником наукової продукції.

5.6. Відповідальними виконавцями НДР (ДКР) призначаються вчені (наукові та науково-педагогічні працівники), які мають досвід з організації і проведення досліджень за науковими напрямами, які є профільними для даних НДР (ДКР). Відповідальний виконавець:

безпосередньо бере участь у розробленні ТЗ та інших документів, відповідає за доведення їх до виконавців і співвиконавців, за реалізацію ідеї та мети досліджень виконавцями і співвиконавцями, за якість розроблення матеріалів НДР (ДКР) і своєчасність подання їх за призначенням згідно з вимогами ТЗ;

зобов'язаний брати особисту участь у наукових дослідженнях за визначеними питаннями (розділами) НДР (ДКР);

відповідає за здавання наукової продукції замовнику і отримання від нього відповідних актів приймання.

5.7. Виконавцями НДР (ДКР) призначаються вчені (наукові та науково-педагогічні працівники), які мають досвід з проведення досліджень за науковими напрямами, які є профільними для даних НДР (ДКР). Виконавець відповідає за якість розроблення матеріалів за визначеними питаннями (розділами) НДР (ДКР) і своєчасність подання їх за призначенням згідно з вимогами ТЗ.

5.8. Контроль наукових досліджень здійснюється з метою перевірки якості та своєчасності виконання НДР (ДКР), узагальнення і розповсюдження досвіду, виявлення та усунення недоліків.

5.9. Залежно від пріоритетності і терміну виконання наукових досліджень, вимог завдання тощо форми звітності про виконання НДР (ДКР) поділяються на робочі матеріали, проміжний звіт, заключний звіт, анотований звіт за закінченими НДР (ДКР).

Робочі матеріали містять концептуальні погляди на проблеми, які досліджуються, результати досліджень за розділами (пунктами) завдання на виконання НДР (ДКР), уточнюють напрями, форми і методи досліджень.

Проміжний звіт містить результати досліджень за етап (етапи) НДР (ДКР) відповідно до завдання.

Заключний звіт містить результати наукових досліджень, рекомендації щодо шляхів їх реалізації, можливі напрями подальших досліджень.

Анотований звіт містить загальну характеристику та основні результати виконання НДР (ДКР).

5.10. Робочі матеріали, проміжний звіт, заключний звіт підписують керівник підрозділу, який є відповідальним за виконання НДР (ДКР) або її складової частини, науковий керівник, відповідальний виконавець, виконавці та затверджує керівник (заступник з наукової роботи) НДУ (ВНЗ). Інформацію за звітними матеріалами на вчених (наукових, науково-технічних) радах НДУ і ВНЗ доповідає науковий керівник (відповідальний виконавець) НДР (ДКР) або керівник підрозділу, який є відповідальним за виконання НДР (ДКР) або її складової частини.

5.11. Звітні матеріали розглядаються вченою (науковою, науково-технічною) радою НДУ (ВНЗ) або їх структурних підрозділів, на яких наказом керівника цієї установи (закладу) покладено таку відповідальність, та затверджуються керівником (заступником керівника з наукової роботи) НДУ (ВНЗ).

5.12. Замовник здійснює приймання створеної наукової продукції з урахуванням висновку експертизи анотованого звіту за закінченими НДР (ДКР) та складає відповідний акт, що затверджується замовником і надсилається на адресу головного виконавця у місячний термін.

В акті приймання складових наукової продукції обов'язково вказується, які результати (матеріали) і де використані під час складання загального звіту про розроблення наукової продукції, наданого замовнику.

Порядок прийняття наукової продукції визначається відповідними державними стандартами. Дата затвердження акта вважається датою прийняття (завершення) НДР (ДКР) (етапу роботи).

Один примірник акта приймання НДР (ДКР) та копію висновку експертизи анотованого звіту за завершеною НДР (ДКР) замовник надає до ДСНС України через структурний підрозділ апарату ДСНС України, до функцій якого належать питання наукової і науково-технічної діяльності.

5.13. НДУ і ВНЗ за договорами (завданнями) із замовниками можуть надавати послуги щодо реалізації результатів НДР (ДКР) з метою якнайшвидшого впровадження наукових рекомендацій у практику сил цивільного захисту, а також у розроблення і створення засобів цивільного захисту.

5.14. Після завершення виконання НДР (ДКР) головні виконавці у місячний термін подають у встановленому порядку облікові картки НДР (ДКР) державним статистичним і науково-інформаційним органам.

5.15. Облік та зберігання договорів на виконання НДР (ДКР) із замовниками, договорів на виконання складових частин НДР (ДКР) та актів здачі-приймання науково-технічної продукції здійснюється фінансово-економічним підрозділом (бухгалтерією) НДУ, ВНЗ.

5.16. Підсумкові звіти про наукову та науково-технічну діяльність НДУ і ВНЗ складаються згідно з додатком 3 до Положення, підписуються їх керівниками та надсилаються до 15 лютого року, наступного за звітним, до ДСНС України через структурний підрозділ апарату ДСНС України, до функцій якого належать питання наукової і науково-технічної діяльності.

5.17. Взаємодію органів управління і суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності в ДСНС України організовує структурний підрозділ апарату ДСНС України, до функцій якого належать питання наукової і науково-технічної діяльності.

5.18. Координація діяльності співвиконавців досліджень при виконанні НДР (ДКР) організовується і здійснюється головними виконавцями за цілями, завданнями, формами і методами досліджень, етапами НДР (ДКР) і термінами їх виконання.

Під час координації наукових досліджень головний виконавець здійснює:

розподіл завдань співвиконавців НДР (ДКР);

узгодження ТЗ на проведення досліджень, форм і способів їх вирішення;

розроблення ТЗ на проведення досліджень співвиконавцями;

узгодження або розроблення методичного апарату досліджень;

узгодження питань розподілу та охорони прав на об'єкти права інтелектуальної власності;