Заслухавши доповідь директора Департаменту організації заходів цивільного захисту Стоєцького В.Ф. про стан готовності органів і підрозділів цивільного захисту та основні завдання щодо забезпечення безпечного пропуску льодоходу, повені та паводків, Колегія відзначає стан їх готовності як задовільний.

Забезпечено виконання Плану основних заходів центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підготовки і пропуску льодоходу, повені та паводків у 2013 році, введеного в дію дорученням Кабінету Міністрів України.

Згідно із зазначеним Планом сформовано та розподілено по районам оперативного реагування міжвідомче угрупування сил, до якого входить близько 42 тисяч 500 чоловік особового складу, понад 5 тисяч одиниць основної техніки, більше 830 засобів подолання водних перешкод, 22 літальні апарати різного призначення.

Для ліквідації крижаних заторів, захисту мостів, гідроспоруд, водозахисних дамб передбачено залучення 90 піротехнічних розрахунків загальною чисельністю 490 чоловік і 150 одиниць техніки.

Всього передбачено використання понад 16 тисяч одиниць техніки, насосного обладнання, плавзасобів, які включені до розрахунку сил Плану.

Проведений контроль стану готовності до пропуску повені в регіонах виявив ряд недоліків та невиконаних завдань, які потребують негайного реагування.

На випадок негативних наслідків водопілля фактично створено тільки близько 55% від необхідного обсягу матеріальних резервів.

Із 910 аварійно-рятувальних служб, які мають залучатися до ліквідації наслідків повені, готові до дій за призначенням 718, або близько 80 відсотків. В цьому аспекті загрозлива ситуація в Херсонській області (готових АРС лише третина), м. Києві (готових 5 із 11) та Закарпатській області (готових до дій за призначенням - 55%).

Проведений аналіз свідчить, що в процесі підготовки до дій в умовах можливої повені або паводків потрібно враховувати, що характерними чинниками, що можуть збільшувати негативні наслідки водопілля, є:

зниження пропускної спроможності зливових каналізаційних і дренажних систем населених пунктів;

неконтрольовані скиди води зі ставків та малих водосховищ через незадовільний стан гідроспоруд і дамб;

утворення крижаних заторів на річках поблизу мостів, шлюзів, водопропускних споруд під автодорогами, а також розливи малих річок, потічків, меліоративних каналів через замуленість та захаращеність русел.