Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Комісія), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Згідно з положеннями Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" до повноважень Комісії, зокрема, належить встановлення тарифів на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Крім того, відповідно до положень вказаної статті до житлового фонду, зокрема, належать жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям, жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам, жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно з положеннями статті 6 ЖК УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Відповідно до положень статті 127 ЖК УРСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796, проживання у гуртожитку не є складовою освітніх послуг, а належить саме до відносин у сфері житлово-комунальних послуг. Зазначене свідчить про те, що громадяни, які проживають в гуртожитках, прирівнюються до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках.

Таким чином, послуги з централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води, які надаються населенню, що проживає у гуртожитках, мешканці зазначених приміщень мають оплачувати за тарифами, встановленими уповноваженим органом для категорії споживачів "населення".

Виходячи з викладеного вище, до категорії споживачів "населення", зокрема, відносяться споживачі, що проживають в будинках житлового фонду незалежно від відомчого підпорядкування, в кооперативних будинках, у гуртожитках підприємств, організацій, установ та учбових закладів, а також у будинках, квартирах, що належать громадянам на правах приватної власності.