Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Комісія), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Крім того, згідно з положеннями цієї статті споживачами теплової енергії є лише суб'єкти відносин у сфері теплопостачання, а отже, об'єкти у сфері теплопостачання до споживачів не належать.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач житлово-комунальних послуг - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги. Крім того, положеннями статті 13 цього Закону визначено, що до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать централізоване постачання гарячої води та централізоване опалення. Таким чином, кінцеві споживачі отримують не теплову енергію, а послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (стаття 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).

Зазначені норми Основного закону реалізуються передбаченими у законодавстві державними соціальними стандартами та державними соціальними гарантіями, визначеними Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" , відповідно до статті 9 якого державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. Тобто, з урахуванням того, що відповідно до статті 6 цього Закону базовим державним соціальним стандартом є встановлений законом прожитковий мінімум, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти, то така норма (в частині встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги) розповсюджується тільки на громадян, які використовують житло виключно для проживання (для реалізації конституційного права громадянина на житло), і не розповсюджується на громадян, які використовують житло у інший спосіб (для реалізації інших конституційних прав).