Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Комісія), в межах повноважень повідомляє наступне.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до положень вказаного Закону та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, відносини з купівлі-продажу теплової енергії регулюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальником і власником (будинку, групи будинків, житлового комплексу), або балансоутримувачем (ЖЕК, ОСББ, виконавець послуг, який надає послуги з управління та/або послуги із забезпечення гарячою водою, опаленням), а не з кінцевими споживачами - власниками приміщень таких будинків.

Оскільки, на цей час типова форма договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії не затверджена, такий договір укладається сторонами з урахуванням норм законодавства, що регулює відносини у сфері теплопостачання та з дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.