Відповідно до пункту 8 Положення про Національне агентство України з питань державної служби , затвердженого Указом Президента України від 18 липня 2011 р. № 769/2011, з метою належної організації діяльності Нацдержслужби України

1. Затвердити Регламент Національного агентства України з питань державної служби, що додається.

2. Заступникам Голови Нацдержслужби України, керівникам структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України та керівникам підвідомчих установ ознайомити з текстом Регламенту працівників та забезпечити виконання його положень.

3. Відділу інформаційного забезпечення Управління адміністративно-господарського забезпечення оприлюднити текст Регламенту на офіційному веб-сайті Нацдержслужби України.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Регламент Національного агентства України з питань державної служби (далі - Регламент) є відомчим нормативним актом, який встановлює порядок організації діяльності Національного агентства України з питань державної служби (далі - Нацдержслужба України).

Дія цього Регламенту поширюється на організацію діяльності Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Школи вищого корпусу державної служби.

До Регламенту включено основні положення, що визначають порядок організації діяльності Нацдержслужби України, структурних підрозділів центрального апарату, створених при ній консультативних, дорадчих органів, територіальних органів (у разі створення), а також взаємодії всіх цих структур та підвідомчих установ, спрямованої на виконання завдань, покладених на Нацдержслужбу України.

2. Нацдержслужба України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції і законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства.

3. Нацдержслужба України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази підписує Голова Нацдержслужби України, а за його відсутності - заступник Голови згідно розподілу обов'язків. В разі потреби Нацдержслужба України видає разом з іншими органами виконавчої влади спільні акти.

4. Нацдержслужба України під час виконання своїх завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

5. Діяльність Нацдержслужби України є відкритою та прозорою, що забезпечується шляхом розміщення інформації про неї на веб-сайті, публікації у засобах масової інформації, трансляції по радіо і телебаченню репортажів, інтерв'ю, виступів керівництва та працівників Нацдержслужби України.

6. Інформація про діяльність Нацдержслужби України надається громадянам, представникам засобів масової інформації відповідно до закону.

1. Планування роботи здійснюється з метою створення умов для послідовних і узгоджених дій структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України та територіальних органів, спрямування їх на ефективне виконання завдань та реалізацію покладених функцій.

2. Нацдержслужба України здійснює свою роботу відповідно до Річного плану діяльності Нацдержслужби України (далі - Річний план), квартальних планів та планів роботи на місяць, сформованих згідно із Річним планом.

3. Річний план розробляється на підставі основних пріоритетних напрямів діяльності Нацдержслужби України та її територіальних органів.

4. Заходи річних планів повинні відповідати напрямам роботи, зазначеним у паспортах бюджетних програм, відповідальним виконавцем яких є Нацдержслужба України, а результативні показники планів - результативним показникам відповідних бюджетних програм.

5. У Річному плані визначаються:

перелік завдань (робіт) на наступний рік, що мають бути виконані у наступному році;

відповідальні за виконання робіт;

терміни виконання робіт, проведення оцінки та звітності;

результативні показники виконання плану;

необхідне фінансування.

6. Перелік завдань (робіт) на наступний рік визначається відповідно до функцій Нацдержслужби України та її територіальних органів і включає, зокрема:

перелік проектів нормативно-правових актів, які розроблятимуться наступного року;

перелік нарад, семінарів, інших організаційних заходів;

питання інформаційно-методичної та аналітичної роботи (підготовка інструкцій, методичних рекомендацій тощо);

заходи з добору та професійного навчання персоналу;

заходи щодо організації контрольної роботи та заходи з питань запобігання та виявлення корупційних правопорушень;

міжнародні зв'язки;

видавничу діяльність;

заходи щодо взаємодії з територіальними органами Нацдержслужби України;

заходи щодо взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

До Переліку завдань (робіт) можуть включатися інші заходи згідно повноважень.

7. Проект Річного плану подається на розгляд керівництву не пізніше, ніж за місяць до закінчення терміну дії чинного Річного плану.

8. Перед розробленням Річного плану на наступний рік розробляються Пріоритетні напрями діяльності Нацдержслужби на відповідний рік, які затверджуються Головою і після затвердження розміщуються на веб-сайті Нацдержслужби України.

9. Для розроблення Річного плану роботи Нацдержслужбою за рішенням Голови може бути утворена робоча група з представників структурних підрозділів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, науковців, інших фахівців, представників інститутів громадянського суспільства.

Організаційне забезпечення розроблення Річного плану Нацдержслужби України, а також діяльності робочої групи здійснює Управління організаційної та кадрової роботи.

10. Після прийняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, проект Річного плану у двотижневий термін коригується, затверджується наказом Нацдержслужби України, доводиться до усіх працівників та розміщується на офіційному та внутрішньому веб-сайтах Нацдержслужби України.

11. Робота структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України здійснюється за квартальними планами, які затверджуються заступником Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов'язків.

12. Планування роботи територіальних органів здійснюється відповідно до Річного, квартальних та місячних планів. Квартальні та місячні плани роботи територіальних органів затверджуються їх керівниками.

13. Робочий план діяльності територіального органу складається на рік (далі - Робочий план) та затверджується керівником територіального органу протягом п'ятнадцяти днів після затвердження Річного плану діяльності Нацдержслужби України.

14. План діяльності територіального органу на квартал відповідного року (далі - Квартальний план) затверджується керівником територіального органу у трьохденний термін після затвердження Робочого плану, протягом року - до 30 числа місяця передуючого першому місяцю кварталу. Квартальний план повинен деталізувати та розкривати зміст Робочого плану.

15. Зазначені плани публікуються у рубриці "Плани діяльності" на суб-сайті територіального органу:

робочий план - на наступний день після його затвердження;

квартальний план - протягом п'яти днів після опублікування Робочого плану, протягом відповідного року - до 30 числа місяця, який передує першому місяцю кварталу;

Квартальний план складається за структурою Робочого плану (додаток до Порядку).

16. Право щодо внесення змін до Робочого плану надається керівнику територіального органу.

1. Повноваження Голови Нацдержслужби України визначені Положенням про Національне агентство України з питань державної служби , затвердженим Указом Президента України від 18.07.2011 № 769.

2. Розподіл функціональних повноважень між своїми заступниками здійснює Голова Нацдержслужби України.

3. Розподіл функціональних повноважень між Головою Нацдержслужби України, першим заступником та заступником Голови Нацдержслужби України затверджується наказом Нацдержслужби України, в якому визначаються:

перелік функціональних повноважень, закріплених за відповідним заступником, що випливають із покладених на Нацдержслужбу України завдань та функцій;

перелік структурних підрозділів, а також територіальних органів, діяльність яких спрямовується, координується та контролюється відповідним заступником.

4. Посадові обов'язки керівників структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України та керівників відділів (секторів) у їх складі визначаються у положеннях, а працівників - у посадових інструкціях, що розробляються згідно з положеннями про структурні підрозділи центрального апарату Нацдержслужби України.

5. Посадові інструкції працівників структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України підписуються їх безпосередніми керівниками, керівниками відповідних структурних підрозділів та затверджуються Головою або заступником Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов'язків.

1. Нацдержслужба України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати постійні і тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

2. Рішення про утворення зазначених органів приймає Голова Нацдержслужби України.

3. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Нацдержслужби України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності утворюється колегія у складі Голови Нацдержслужби України (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Нацдержслужби України за посадою. У разі потреби до складу колегії Нацдержслужби України можуть входити керівники структурних підрозділів, а також у встановленому порядку інші особи. Персональний склад колегії затверджується наказом Нацдержслужби України.

4. Загальні засади утворення і діяльності колегії Нацдержслужби України визначаються у Положенні про колегію Нацдержслужби України, розробленому відповідно до Типового положення про колегію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1569. Положення про колегію затверджується наказом Нацдержслужби України.

5. Утворення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів проводиться відповідно до обґрунтованих пропозицій, в тому числі від громадян України та інститутів громадянського суспільства.

1. Завдання щодо здійснення координації та моніторингу діяльності територіальних органів покладається на Контрольне управління Нацдержслужби України.

2. Звіти за результатами виконання запланованих завдань здійснюються територіальним органом: за рік та квартал - шляхом розміщення інформації у графі 7 Робочого та Квартального планів щодо показників реалізації завдань, які заплановані, за місяць - у Порядку здійснення Нацдержслужбою моніторингу діяльності територіальних органів.

3. З метою вдосконалення принципів управління діяльністю територіальних органів Контрольним управлінням здійснюється моніторинг їх діяльності (далі - моніторинг).

В інформаційній картці № 1 у кількісному виразі розміщується відомості щодо заходів, які планує виконати територіальний орган з першого по останній робочий день звітного періоду, наступного за звітним. В інформаційній картці № 2 - розміщуються відомості щодо заходів, які виконано з першого по останній робочий день звітного періоду.

4. Рейтингове оцінювання здійснюється структурними підрозділами центрального апарату та підвідомчими установами Нацдержслужби України раз на півроку та рік, за результатами виконання показників, зазначених у критеріях оцінки діяльності територіальних органів.

5. Контрольне управління на основі сформованих структурними підрозділами Нацдержслужби України відомостей рейтингового оцінювання результатів діяльності територіальних органів готує зведену відомість рейтингового оцінювання результатів діяльності територіальних органів за півріччя, рік та подає її Голові Нацдержслужби України, з пропозиціями щодо вжиття відповідних заходів реагування (за необхідності).

1. Види нарад залежать від складу присутніх та переліку питань, що вносяться до порядку денного.

Наради можуть бути:

а) апаратні - планові щотижневі апаратні наради під головуванням Голови Нацдержслужби України або особи, яка виконує його обов'язки на час відсутності з поважних причин;

б) робочі наради - наради під головуванням Голови Нацдержслужби України та його заступників (для розгляду оперативних та робочих питань);

в) координаційні міжвідомчі наради - наради для розгляду та вирішення питань із залученням представників інших органів виконавчої влади тощо;

г) виїзні наради - наради для розгляду та вирішення питань, які стосуються діяльності територіальних органів, та проводяться за участі представників органів виконавчої влади регіонального рівня.

2. Залежно від виду наради встановлюється відповідний порядок її підготовки, проведення, оформлення документів та контролю за виконанням прийнятих рішень.

Загальний порядок підготовки та проведення нарад включає в себе:

формування порядку денного наради;

формування списку учасників наради;

формування довідкових, аналітичних матеріалів до питань порядку денного;

підготовку приміщення до проведення наради;

оформлення протоколу наради;

контроль за виконанням протокольних доручень наради.

3. Місце проведення нарад під головуванням Голови Нацдержслужби України або особи, яка виконує його обов'язки на час відсутності з поважних причин, визначається залежно від виду наради та чисельності учасників, за попереднім погодженням з головуючим.

Планові щотижневі апаратні наради під головуванням Голови Нацдержслужби України або особи, яка виконує його обов'язки на час відсутності з поважних причин, як правило, проводяться у залі засідань (к. 405).

Місце проведення робочих нарад під головуванням Голови Нацдержслужби України, заступників Голови Нацдержслужби України, а також координаційних міжвідомчих нарад визначається залежно від чисельності учасників за погодженням з особою, яка проводить зазначену нараду.

1. Організацію роботи з кадрами в центральному апараті Нацдержслужби України здійснює відділ кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи відповідно до Положення про відділ кадрової роботи , затвердженого наказом Нацдержслужби України, та розробленого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.96 року № 912 "Про затвердження Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади" (зі змінами).

2. У територіальних органах роботу з кадрами здійснює працівник, на якого покладено виконання цих обов'язків.

3. Відділ кадрової роботи складає річні і перспективні плани роботи з кадрами, в яких визначаються заходи щодо їх добору, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

4. Територіальні органи складають річні плани роботи з кадрами, які затверджуються начальником територіального органу за погодженням з Контрольним управлінням.

5. Прийняття на роботу технічних працівників здійснюється відповідно до законодавства про працю.

6. На кожного працівника, прийнятого на роботу, оформляється особова справа.

7. Відповідальність за ведення кадрової роботи покладається на відділ кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи, у територіальних органах - на головного спеціаліста, відповідального за ведення кадрової роботи.

Прийняття осіб на роботу в Нацдержслужбу України та територіальні органи і їх звільнення здійснюється відповідно до Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про державну службу" , інших нормативно-правових актів з питань державної служби.

Право на державну службу в центральному апараті Нацдержслужби України мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли в установленому порядку конкурсний відбір або іншу процедуру, передбачену чинним законодавством.

Прийняття кандидатів на державну службу до центрального апарату Нацдержслужби України та територіальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу" на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено чинним законодавством України.

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців у центральному апараті Нацдержслужби України та її територіальних органах регулюється Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169.

Для проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців у центральному апараті Нацдержслужби України, її територіальних органах, наказом Нацдержслужби України та відповідно наказом територіальних органів утворюються конкурсні комісії у складі голови, секретаря та членів комісії.

Очолюють конкурсні комісії в центральному апараті та територіальних органах Нацдержслужби України відповідно перший заступник Голови Нацдержслужби України та заступники начальників територіальних органів.

Засідання конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії і подається керівникові.

Кожний член комісії може додати до протоколу свою окрему думку.

Рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник на підставі пропозицій конкурсної комісії та довідки про результати проведення спеціальної перевірки відомостей про кандидата, відповідно до Указу Президента України від 25 січня 2012 року № 33/2012 .

При прийнятті осіб на державну службу рішенням керівника може встановлюватися випробувальний термін до шести місяців.

При негативному результаті випробування особа звільняється з роботи відповідно до законодавства про працю.

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на посади державних службовців, може проводитися в установленому порядку стажування терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

Особи, які вперше приймаються на державну службу, приймають Присягу державного службовця.

Організацію прийняття Присяги державного службовця здійснює відділ кадрової роботи.

1. Присвоєння рангів працівникам центрального апарату Нацдержслужби України та територіальних органів здійснюється відповідно до статті 26 Закону України "Про державну службу" та Положення про ранги державних службовців , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 1996 року № 658.

2. Особам, які вперше зараховані на державну службу, присвоюється, як правило, найнижчий ранг, у межах відповідної категорії посад.

3. Черговий ранг працівникам центрального апарату Нацдержслужби України присвоюється через два роки після присвоєння відповідного рангу Головою Нацдержслужби України за поданням безпосередніх керівників структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України, погодженим із першим заступником або заступником Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов'язків.

4. Черговий ранг керівникам структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України за поданням відділу кадрової роботи, погодженим із заступником Голови згідно розподілу обов'язків, присвоюється Головою Нацдержслужби України через два роки після присвоєння відповідного рангу.

5. Черговий ранг начальникам територіальних органів та їх заступникам присвоюється Головою Нацдержслужби України, крім начальника управління державної служби Нацдержслужби України в Автономній Республіці Крим.

6. Подання на присвоєння рангу начальникам територіальних органів готується начальником Контрольного управління, заступникам начальників територіальних органів - начальниками територіальних органів за погодженням з начальником Контрольного управління.

7. За виконання особливо відповідальних завдань працівникам може бути присвоєно черговий ранг достроково у межах відповідної категорії посад.

8. Черговий ранг не може бути присвоєно працівникові, до якого протягом року застосовувалися дисциплінарні стягнення, а також у період проведення службового розслідування.

9. Затримка у присвоєнні чергового рангу до одного року може застосовуватися до працівника як захід дисциплінарного впливу.

1. Порядок надання відпусток працівникам регламентується законами України "Про відпустки" та "Про державну службу" .

2. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються в центральному апараті Нацдержслужби України Головою Нацдержслужби України та погоджуються з профспілковою організацією. В територіальних органах - начальниками цих органів за погодженням з профспілковою групою територіальних органів, не пізніше 1 січня нового року і доводяться до відома всіх працівників.

3. Графік відпусток керівників та заступників керівників територіальних органів Нацдержслужби України затверджується Головою Нацдержслужби України не пізніше 1 січня нового року і доводиться до їх відома.

4. Згідно з наказом Нацдержслужби України, відповідно - територіального органу, у разі службової необхідності, за рішенням керівника або особи, яка виконує його обов'язки, працівники можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки (відповідно до статті 20 Закону України "Про державну службу" ).

5. Частина невикористаної відпустки, що залишилась, надається працівникові у будь-який інший час поточного року або приєднується до щорічної відпустки у наступному році на підставі відповідного наказу.

6. Контроль за дотриманням графіка відпусток та оформленням документів, пов'язаних з відпустками, здійснює відділ кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи.

7. У територіальних органах контроль за дотриманням графіка відпусток та оформлення документів, пов'язаних з відпустками, здійснює працівник, відповідальний за кадрову роботу.

1. З метою підвищення ефективності діяльності та відповідальності державних службовців відповідно до Положення про проведення атестації державних службовців , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1922, один раз на три роки в центральному апараті Нацдержслужби України проводиться атестація державних службовців.

2. Під час атестації оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених у посадових інструкціях.

3. У період між атестаціями з метою здійснення регулярного контролю за проходженням державної служби та професійними досягненнями державних службовців у центральному апараті Мін'юсту щороку у січні проводиться оцінка виконання державними службовцями покладених на них завдань та обов'язків за попередній рік роботи.

4. Результати атестації та щорічної оцінки беруться до уваги Управлінням організаційної та кадрової роботи під час проведення планомірної ротації кадрів на окремих посадах.

5. За вагомі досягнення у професійній діяльності та сумлінну працю державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування відповідно до подань їх керівників згідно з наказом Голови Нацдержслужби України може бути висловлена подяка.

1. Порядок підготовки та підвищення кваліфікації персоналу в центральному апараті та територіальних органах Нацдержслужби України регламентується постановою Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, Порядком підготовки та проведення навчань в Національному агентстві України з питань державної служби, затвердженим наказом Нацдержслужби України.

2. Організацію та координацію процесу навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників центрального апарату Нацдержслужби України здійснює відділ кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи.

3. Пропозиції щодо підвищення кваліфікації начальників територіальних органів та їх заступників надаються Голові Нацдержслужби України за погодженням із заступником Голови Нацдержслужби України.

4. Працівники територіальних органів проходять стажування, навчання та підвищення кваліфікації відповідно до графіка та галузевого напрямку.

5. У структурних підрозділах центрального апарату та територіальних органах Нацдержслужби України щомісяця проводяться внутрішні навчання. Результати навчання фіксуються у відповідному журналі.

6. Відділ кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи за пропозиціями територіальних органів та структурних підрозділів Нацдержслужби України формує відповідні плани навчань на рік та подає їх на затвердження Голові Нацдержслужби України.

7. Основними видами підвищення кваліфікації є:

навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації державних службовців;

систематичне самостійне навчання (самоосвіта);

тематичні постійно діючі семінари;

тематичні короткотермінові семінари;

стажування в органах, на які поширюється дія Закону України "Про державну службу" , а також за кордоном.

1. Відповідно до статті 50 КЗпП України тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

2. Режим роботи центрального апарату Нацдержслужби України та територіальних органів встановлюється такий:

початок робочого дня о 9.00;

закінчення робочого дня о 18.00, у п'ятницю - о 16.45;

обідня перерва - 45 хвилин (з 13.00 до 13.45).

3. Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП України ) тривалість роботи працівників (крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП України ) скорочується на одну годину.

4. У структурних підрозділах центрального апарату Нацдержслужби України та її територіальних органах ведеться табель обліку робочого часу.

5. Довідку про вихід на роботу, причини відсутності працівників і запізнень складають відповідальні за здійснення поточного контролю та діловодства і надають відділу кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи за підписом керівника структурного підрозділу щоденно до 9:10 для підготовки відповідної інформації Голові Нацдержслужби України.

6. Довідка про причини відсутності працівників Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та Школи вищого корпусу державної служби подається за підписом відповідальної особи та керівника щодня до 9:10 до відділу кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи.

7. Для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить робота Нацдержслужби України або територіальних органів, можливе залучення окремих працівників до служби у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до трудового законодавства.

8. Перебування працівників структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України та територіальних органів із службових питань у робочий час за межами приміщень Нацдержслужби України, територіальних органів погоджується з керівниками відповідних структурних підрозділів, - заступниками Голови Нацдержслужби України та керівниками територіальних органів відповідно.

9. Керівники структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України повідомляють про свою відсутність за службовою необхідністю у робочий час першого заступника та заступника Голови Нацдержслужби України (відповідно до розподілу обов'язків).

10. Керівники територіальних органів повідомляють про свою відсутність за службовою необхідністю у робочий час начальника Контрольного управління.

11. Перебування працівників структурних підрозділів центрального апарату Нацдержслужби України у робочий час за межами приміщень Нацдержслужби України для власних потреб, у випадках, передбачених Колективним договором, допускається за їх заявою, яка погоджується з Головою Нацдержслужби України або особою, яка виконує його обов'язки.

1. Нормотворча діяльність Нацдержслужби України провадиться на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, програми діяльності Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства, а також з власної ініціативи.

2. Розробка проекту нормативно-правового акта здійснюється відповідно до:

Регламенту Верховної Ради України , затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861;

Указу Президента України від 09.02.99 № 145 "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади";

Указу Президента України від 26.11.2003 № 1348 "Про поліпшення організації законопроектної діяльності";

Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України , затвердженого Указом Президента України від 15.11.2006 № 970;

Постанови Кабінету Міністрів України від 14.12.2001 № 1693 "Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади";

Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870;

Регламенту Кабінету Міністрів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 № 1156) (далі - Регламент Кабінету Міністрів України).

3. Порядок розробки, погодження, подання для затвердження та виконання державних цільових програм регулюється Порядком розроблення та виконання державних цільових програм , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 106.

4. Проекти актів Кабінету Міністрів України, що стосуються укладання, виконання та припинення дії міжнародних договорів України, готуються відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" .

5. Проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" , та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308.

1. Розробка проекту нормативно-правового акта здійснюється структурним підрозділом Нацдержслужби України, до компетенції якого належать питання, що потребують нормативно-правового врегулювання, Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Школою вищого корпусу державної служби (далі - головний розробник).

2. Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох структурних підрозділів, головним розробником проекту акта є структурний підрозділ, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші структурні підрозділи, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є співвиконавцями або зацікавленими структурними підрозділами.

3. До підготовки проектів актів залучаються територіальні органи та Юридичне управління Нацдержслужби України відповідно до доручень керівництва Нацдержслужби України.

4. У разі необхідності за пропозицією головного розробника наказом Голови Нацдержслужби України утворюється робоча група, до складу якої включаються найбільш кваліфіковані, компетентні фахівці відповідних структурних підрозділів Нацдержслужби України, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Школи вищого корпусу державної служби, які мають необхідну професійну підготовку, відповідні знання та досвід роботи.

До складу зазначеної робочої групи можуть залучатися (за згодою) народні депутати України, науковці та інші фахівці, а також представники центральних органів виконавчої влади, об'єднань громадян, вчені, науковці, кваліфіковані спеціалісти-практики.

5. Підставою для розробки головним розробником проекту нормативно-правового акта є:

ухвалення Головою Нацдержслужби України рішення про його підготовку на підставі відповідного акта та/або доручення Кабінету Міністрів України, Президента України, Верховної Ради України та/або службової записки структурного підрозділу Нацдержслужби України, до компетенції якого належать питання, що потребують нормативно-правового врегулювання, листа Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу або Школи вищого корпусу державної служби;

план нормопроектної роботи Нацдержслужби на відповідний рік.

6. Головний розробник на виконання доручення Голови Нацдержслужби України щодо розробки проекту нормативно-правового акта, готує проект плану його розробки та супроводу та подає на затвердження Голові Нацдержслужби України.

У плані вказують терміни виконання заходів та особи, відповідальні за їх виконання.

7. При підготовці проекту нормативно-правового акта головним розробником добирається, вивчається, аналізується та використовується, відповідно до стадій нормотворчого процесу, інформація:

про фактичний стан регульованої сфери суспільних відносин в галузі державної служби, а також про можливі тенденції та перспективи їх розвитку;

про стан чинного законодавства, наявність нормативних актів у цій сфері правовідносин;

про закордонний досвід правового регулювання цієї сфери, у тому числі законодавства ЄС;

наукова інформація, яка включає концепції, теоретичні розробки проблем;

розрахункова, яка включає економічну, фінансову та іншу інформацію;

прогнозна інформація щодо можливих наслідків дії нормативно-правового акта;

соціальна інформація - суспільна думка щодо нормативного врегулювання проблеми;

інформація щодо альтернативних проектів та варіантів рішень;

експертні оцінки та висновки.

8. При підготовці спільного проекту з іншими органами, погоджує його з цими органами, а у разі, якщо є зауваження і пропозиції до проекту - опрацьовує їх та вносить необхідні зміни, вживає дієвих заходів для усунення розбіжностей у проекті, організовує та проводить детальне обговорення варіантів вирішення спірних питань за участю співвиконавців, які надали зауваження та пропозиції до нього.

9. Співвиконавець опрацьовує стан правового регулювання у відповідній сфері відповідно до компетенції, аналізує причини, що обумовлюють необхідність підготовки проекту, готує в установлений дорученням термін письмові пропозиції до проекту акта та надає їх головному розробнику.

10. Підготовлений проект нормативно-правового акта разом з пояснювальною запискою, а також порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів) погоджується з зацікавленими структурними підрозділами Нацдержслужби України, відповідними заступниками Голови Нацдержслужби України та подається до Юридичного управління для проведення його юридичної експертизи.

Подання на підпис Голові Нацдержслужби проекту нормативно-правового акта без попереднього розгляду та погодження з юридичною службою не допускається.

11. Завізований Головою Нацдержслужби України проект нормативно-правового акта разом із відповідними документами, супровідним листом Нацдержслужби України надсилається зацікавленим державним органам на погодження.

12. При визначенні зацікавлених державних органів необхідно враховувати:

усі проекти підлягають обов'язковому погодженню з Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань);

проекти, що стосуються соціально-трудової сфери, в обов'язковому порядку погоджується з уповноваженим представником від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженим представником від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

13. Головний розробник організовує, спрямовує і координує роботу зацікавлених державних органів з підготовки проекту акта, вживає заходів для врегулювання розбіжностей (проводить узгоджувальні процедури, консультації, наради, робочі зустрічі тощо).

14. Якщо в результаті врахування головним розробником зауважень зацікавлених органів проект нормативно-правового акта або окремі його положення, погоджені іншими зацікавленими державними органами, зазнали суттєвих змін, проект у відповідній частині підлягає повторному погодженню такими органами.

15. Відповідальним за розробку та супровід проектів нормативно-правових актів при їх опрацюванні зацікавленими державними органами є керівник структурного підрозділу Нацдержслужби України (управління), Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Школи вищого корпусу державної служби, який визначений головним розробником.

1. Підготовка проектів постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, направлення їх на погодження до зацікавлених органів та на правову експертизу до Мін'юсту, а також внесення на розгляд Уряду здійснюється відповідно до розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України .

2. Проекти актів Кабінету Міністрів України оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870.

3. Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, розробником проекту акта Кабінету Міністрів України є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є зацікавленими органами.

4. Під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України головний розробник аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проекту, визначає предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання, передбачає правила і процедури, які, зокрема, унеможливлювали б вчинення корупційних правопорушень, а також робить прогноз результатів реалізації акта та визначає критерії (показники), за якими оцінюватиметься ефективність його реалізації.

5. Якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, розробник проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки.

Фінансово-економічні розрахунки під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів України проводяться за методикою, що розробляється та затверджується Мінфіном.

6. Проект постанови Кабінету Міністрів України, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів України про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, що за предметом правового регулювання належить до сфери, правовідносини в якій регулюються правом Європейського Союзу, підлягає опрацюванню з урахуванням acquis communautaire.

Під час опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів України головний розробник:

1) визначає:

сферу правового регулювання, до якої належить проект;

джерела acquis communautaire, що регулюють правовідносини у зазначеній сфері;

положення джерел acquis communautaire, що повинні бути враховані в проекті;

2) обґрунтовує в разі необхідності недоцільність урахування положень джерел acquis communautaire та передбачає в проекті акта термін його дії.

Результати опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів України з урахуванням acquis communautaire відображаються головним розробником у довідці щодо відповідності acquis communautaire.

7. Проект постанови Кабінету Міністрів України, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів України про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, що зачіпає права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод , підлягає опрацюванню з урахуванням положень зазначеної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини. При цьому головний розробник визначає:

чи містяться у проекті акта положення, що зачіпають права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод ;

яких положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосується проект акта.

Головний розробник забезпечує врахування у проекті акта Кабінету Міністрів України положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Результати опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів України відображаються головним розробником у довідці щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

8. Проект акта Кабінету Міністрів України головний розробник, після погодження з усіма співвиконавцями, зацікавленими підрозділами, заступниками Голови Нацдержслужби України, подає разом з пояснювальною запискою і відповідними матеріалами та довідками Юридичному управлінню не пізніше, як за два робочі дні до закінчення визначеного у дорученні терміну для проведення юридичної експертизи.

9. Юридичне управління під час проведення юридичної експертизи перевіряє проект акта Кабінету Міністрів України на предмет наявності віз головного розробника і співвиконавців, їх керівників, керівників зацікавлених структурних підрозділів та заступників Голови Нацдержслужби України, врахування їх зауважень та пропозицій, а також на відповідність Конституції України , актам законодавства та чинним міжнародним договорам України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, зокрема положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (гендерно-правова експертиза), а в разі, коли проект акта належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, - на його відповідність acquis communautaire.

10. За результатами правової експертизи проекту акта Кабінету Міністрів України начальник Юридичного управління, а у разі відсутності - його заступник, або начальник відділу у складі юридичного управління у випадку відсутності останніх (далі - особа, яка його заміщує/виконує обов'язки), при наявності віз зазначених працівників і відповідності Конституції України та законодавству України, візує його.

У разі невідповідності проекту акта Конституції України і законодавству України або якщо внесені до нього Юридичним управлінням зауваження не враховано, начальник Юридичного управління або особа, яка його заміщує/виконує обов'язки, не візуючи проект акта, надає пропозиції щодо можливих шляхів доопрацювання проекту (у разі необхідності).

Подання на підпис Голові Нацдержслужби проекту акта без попереднього розгляду та погодження з юридичною службою не допускається.

У разі, коли за висновком Юридичного управління проект акта Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції та законам України, указам Президента України і постановам Верховної Ради, направлення його на опрацювання до зацікавлених органів не допускається.

11. Головний розробник надсилає зацікавленому органу проект акта Кабінету Міністрів України, завізований Головою Нацдержслужби України, разом з пояснювальною запискою, а також порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів України).

12. Проект акта Кабінету Міністрів України підлягає обов'язковому погодженню усіма зацікавленими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань).

13. Для оперативного обміну інформацією під час опрацювання та погодження проекту акта Кабінету Міністрів України головний розробник та зацікавлені органи використовують електронну пошту та інші засоби зв'язку.

14. Головний розробник визначає у супровідному листі термін погодження проекту акта Кабінету Міністрів України зацікавленими органами, виходячи із складності та обсягу проекту з урахуванням термінів виконання завдань, установлених актами законодавства, протокольними рішеннями Кабінету Міністрів України.

15. У разі, коли зацікавлений орган не висловив своєї позиції щодо проекту акта Кабінету Міністрів України у визначений головним розробником термін, проект вважається погодженим без зауважень.

16. Якщо в результаті врахування головним розробником зауважень зацікавлених органів проект акта Кабінету Міністрів України або окремі його положення, погоджені іншими зацікавленими органами, зазнали змін, що суттєво змінюють проект акта Кабінету Міністрів України, проект у відповідній частині підлягає повторному погодженню такими органами.

17. Головний розробник організовує громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів України, що мають важливе суспільне значення і стосуються прав та обов'язків громадян.

Громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів України проводиться відповідно до законодавства.

У разі проведення громадської антикорупційної експертизи головний розробник надає громадянам або об'єднанням громадян за їх зверненням проект акта з необхідними матеріалами, повідомляє про терміни завершення його підготовки. Пропозиції, що надійшли в результаті проведення громадської антикорупційної експертизи, головний розробник розглядає під час опрацювання проекту.

18. Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів України (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п'яти років в архіві Нацдержслужби України.

19. Проект акта Кабінету Міністрів України (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань) головний розробник подає Мін'юсту для проведення правової експертизи разом з пояснювальною запискою, матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями) і довідками щодо відповідності проекту акта acquis communautaire та положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

20. Проект акта Кабінету Міністрів України, який головний розробник подає Мін'юсту для проведення правової експертизи, обов'язково погоджується начальником Юридичного управління Нацдержслужби України.

21. Після отримання від Мін'юсту зауважень до проекту акта головний розробник розглядає їх з метою пошуку взаємоприйнятного рішення та доопрацювання проекту. Якщо такого рішення не знайдено, проект акта вноситься головним розробником до Кабінету Міністрів України в установленому порядку з викладенням розбіжностей.

22. Проект акта Кабінету Міністрів України візується Головою Нацдержслужби України або особою, що його заміщує, та вноситься до Кабінету Міністрів України разом із супровідним листом.

23. Проект акта Кабінету Міністрів України обов'язково візує також начальник Юридичного управління, а у разі його відсутності - особа, яка його заміщує/виконує обов'язки.

24. До проекту акта Кабінету Міністрів України також додаються:

1) пояснювальна записка, у якій викладаються підстава та мета розроблення проекту, результати аналізу проблеми, наводиться обґрунтування необхідності прийняття акта, зазначаються позиція зацікавлених органів та заходи, здійснені для врегулювання розбіжностей (якщо проект подано з розбіжностями), відомості про наявність або відсутність у проекті акта правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо визначення джерел покриття можливих втрат доходів або додаткових видатків бюджету, а також очікувані соціально-економічні результати реалізації акта. Якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, про це окремо зазначається в записці.

До пояснювальної записки додаються фінансово-економічні розрахунки, а також пропозиції за результатами громадської антикорупційної експертизи проекту акта (у разі її проведення). Крім того, можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;

2) довідка про погодження проекту акта;

3) протокол узгодження позицій (у разі потреби);

4) висновок Мін'юсту (крім випадків, коли вноситься проект розпорядження Кабінету Міністрів України з кадрових питань), до якого у разі проведення експертизи на відповідність проекту акта acquis communautaire додається офіційний переклад відповідних актів acquis communautaire на українську мову;

5) порівняльна таблиця (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів України);

6) проект акта та матеріали до нього разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word (формат RTF, шрифт Times New Roman 14 р.). При цьому таблиці та діаграми готуються у Microsoft Excel;

7) орієнтовний план інформаційного супроводження та роз'яснення проектів нормативно-правових актів.

25. До проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері та концепції закону пояснювальна записка не додається, а замість неї вноситься політична пропозиція.

26. До проекту акта Кабінету Міністрів України, що має важливе суспільне значення і стосується прав та обов'язків громадян, додається комунікативний план.

27. Довідки щодо відповідності acquis communautaire та положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, супровідний лист Кабінету Міністрів України, пояснювальна записка, довідка про погодження проекту акта, протокол узгодження позицій, порівняльна таблиця, політична позиція, комунікативний план оформляються згідно з додатками 1 - 7, 9 - 11 до Регламенту Кабінету Міністрів України .

28. Супровідний лист, пояснювальну записку, довідку про погодження, протокол узгодження позицій до проекту акта Кабінету Міністрів України підписує Голова Нацдержслужби України або особа, що його заміщує.

29. Факсимільне відтворення підпису Голови Нацдержслужби України за допомогою засобів механічного або іншого копіювання на документах, що подаються Кабінетові Міністрів України, не допускається.

30. У разі, коли проект акта Кабінету Міністрів України містить інформацію з обмеженим доступом, головний розробник проставляє на проекті, супровідному листі та інших документах, що додаються до нього, відповідний гриф обмеження доступу.

1. Проекти актів Президента України готуються відповідно до Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України , затвердженого Указом Президента України від 15.11.2006 № 970, з дотриманням вимог глав 2 - 5 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України , передбачених для проектів актів Кабінету Міністрів.

1. Розроблення законопроектів, що подаються до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України у порядку законодавчої ініціативи, здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів законопроектних робіт, завдань, визначених законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України та дорученнями Прем'єр-міністра.

2. Структурні підрозділи Нацдержслужби України подають не пізніше ніж до 25 вересня поточного року до Юридичного управління пропозиції до орієнтовного плану законопроектних робіт на наступний рік.

3. У пропозиціях до перспективного та поточного планів зазначаються:

орієнтовна назва законопроекту;

проблема, яка потребує законодавчого врегулювання. Якщо проект закону є проектом регуляторного акта, про це зазначається окремо;

підстава для розроблення законопроекту;

термін внесення законопроекту до Кабінету Міністрів України.

4. Законопроекти, головним розробником яких є Нацдержслужба України, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради, готуються відповідним структурним підрозділом Нацдержслужби України за дорученням Голови Нацдержслужби України, з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради України , главами 2 - 5 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України . Цей структурний підрозділ є головним розробником.

5. Проект закону, яким встановлюються нові або змінюються чинні норми, що регулюють суспільні відносини, готується на основі концепції, яка розробляється у порядку, встановленому главою 8 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України .

6. Разом з проектом закону, що вноситься до Кабінету Міністрів України, подаються документи та матеріали, передбачені пунктом 24 § 17 цього Регламенту для проектів актів Кабінету Міністрів України, а також:

проект постанови Верховної Ради про прийняття проекту закону за основу;

перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;

окремий законопроект про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені в його перехідних положеннях.

7. Юридичну експертизу законопроекту здійснює Юридичне управління у порядку, який встановлений цим Регламентом для проектів постанов Кабінету Міністрів України.

8. Внесені до Кабінету Міністрів України проекти законів опрацьовуються та розглядаються у порядку, встановленому главами 6 і 7 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України .

9. Законопроект, поданий до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України, представляє у Верховній Раді та супроводжує на всіх стадіях розгляду представник Нацдержслужби України - посадова особа, визначена Головою Нацдержслужби України.

10. Головний розробник проводить моніторинг схваленого та направленого до Верховної Ради законопроекту на підставі розробленого ним орієнтовного Плану заходів щодо супроводження у Верховній Раді та її комітетах законопроекту, затвердженого Головою Нацдержслужби України.

11. Представник Нацдержслужби України під час супроводження законопроекту:

доповідає про законопроект на засіданні комітету Верховної Ради, аргументує позицію Кабінету Міністрів України, дає пояснення щодо окремих його норм, відповідає на запитання, подає у разі необхідності членам комітету додаткові аналітичні та інформаційно-довідкові матеріали;

доповідає про законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради під час його розгляду в першому читанні, відповідає на запитання, виступає із заключним словом;

за результатами розгляду законопроекту в першому читанні бере участь у його підготовці комітетом Верховної Ради до другого читання або до повторного першого читання, у тому числі в разі доопрацювання законопроекту з урахуванням результатів його публічного обговорення;

інформує Кабінет Міністрів України про хід та результати розгляду законопроекту у Верховній Раді.

12. У разі подання Кабінетом Міністрів України пропозицій і поправок до законопроекту, який готується до другого читання, представник Нацдержслужби України аргументує позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроекту в другому читанні комітетом Верховної Ради та на пленарному засіданні Верховної Ради, наполягає у разі необхідності на обговоренні відхилених комітетом пропозицій чи поправок.

13. Представник Нацдержслужби України висловлює позицію Кабінету Міністрів України щодо пропозицій і поправок до законопроекту, поданих іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, з урахуванням, зокрема, їх відповідності Конституції України , Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, аргументує позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду Верховною Радою пропозицій Президента України до поверненого ним для повторного розгляду закону.

1. Під час супроводження законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України, Нацдержслужба України:

1) проводить моніторинг законопроектів з питань, що належать до її компетенції, та аналізує такі проекти на відповідність засадам державної політики;

2) формує пропозиції щодо визначення позиції Кабінету Міністрів України стосовно таких законопроектів і подає їх Кабінетові Міністрів України не пізніше четверга тижня, який передує тижню пленарних засідань, на яких будуть розглядатися відповідні законопроекти;

3) визначає посадових осіб, які представлятимуть позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду таких законопроектів, і повідомляє про це відповідним комітетам Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

2. Посадові особи Нацдержслужби, які представляють позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроектів, внесених до Верховної Ради народними депутатами України, беруть участь у роботі комітетів Верховної Ради та пленарних засідань, дають пояснення, відповідають на запитання.

3. Посадова особа Нацдержслужби, яка представляє позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроекту, внесеного до Верховної Ради народними депутатами України, інформує Кабінет Міністрів України про хід та результати розгляду у Верховній Раді законопроекту, щодо якого Кабінет Міністрів України займає принципову позицію.

4. За зверненням Голови Верховної Ради, його першого заступника, заступника або голови комітету Верховної Ради відповідно до Регламенту Верховної Ради Нацдержслужба готує до законопроекту, ініційованого народним депутатом (народними депутатами) України, висновок та подає його Верховній Раді не пізніше, ніж протягом 14 днів з дня надходження законопроекту до Нацдержслужби.

5. За дорученням Голови Нацдержслужби України Юридичне управління готує у разі необхідності і за участю інших зацікавлених структурних підрозділів Нацдержслужби України проект висновку за результатами юридичної експертизи законопроекту, погоджує його із зацікавленими структурними підрозділами Нацдержслужби України.

6. Проект висновку повинен бути завізований Головою Нацдержслужби України або особою, яка його заміщає. Висновок надсилається Верховній Раді (комітету Верховної Ради) разом із супровідним листом за підписом Голови Нацдержслужби України або особи, яка його заміщає.

1. За дорученням Голови Нацдержслужби України, Юридичне управління у визначений термін вивчає зауваження і пропозиції до закону, що надійшли від зацікавлених структурних підрозділів Нацдержслужби України, здійснює перевірку відповідності положень закону Конституції України та їх узгодженості з іншими законами України.

2. За результатами аналізу закону Юридичне управління готує пропозиції щодо доцільності його підписання Президентом України або застосування Президентом України права вето щодо такого закону та подає їх Голові Нацдержслужби України. У супровідному листі чітко та однозначно формулюється пропозиція стосовно підписання Президентом України закону або доцільності застосування Президентом України права вето щодо такого закону.

3. Зауваження і пропозиції юридичного управління відносно необхідності застосування Президентом України права вето щодо прийнятого Верховною Радою закону України повинні бути вмотивовані та обґрунтовані з економічної, правової і соціально-політичної позиції, містити нову редакцію відповідних норм закону або його нову редакцію в цілому, а в разі потреби - пропозицію щодо його відхилення.

1. Погодження проектів актів, які розроблені іншими державними органами і надійшли до Нацдержслужби України на погодження відповідно до параграфів 37 - 40 глави 3 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України , здійснює структурний підрозділ, визначений Головою Нацдержслужби України як головний виконавець, у межах компетенції Нацдержслужби України.

Інші структурні підрозділи, визначені Головою Нацдержслужби України для опрацювання актf, є зацікавленими підрозділами.

2. Головний виконавець вивчає стан правового регулювання у відповідній сфері правовідносин відповідно до компетенції Нацдержслужби України, перевіряє обґрунтованість, повноту і всебічність запропонованого нормативного врегулювання питань, що віднесені до компетенції Нацдержслужби України, їх відповідність Конституції та законодавству України і після погодження із зацікавленими структурними підрозділами, опрацювання їх пропозицій і візування, направляє проект з викладеною у листі пропозицією Нацдержслужби України на правову експертизу до Юридичного управління.

3. Юридичне управління, у разі встановлення при проведенні юридичної експертизи відповідності викладеної у листі позиції Нацдержслужби України Конституції України і законодавству України при наявності віз головного виконавця, зацікавлених підрозділів та відповідних керівників візує акт та лист до органу, що надіслав проект актf на погодження.

4. У разі, якщо головним виконавцем визначено Юридичне управління, опрацювання проекту, його погодження із зацікавленими структурними підрозділами та правову експертизу і підготовку пропозицій органу здійснює безпосередньо Юридичне управління.

5. Зацікавлений структурний підрозділ опрацьовує проект акта і, не пізніше, як за два дні до визначеного у дорученні терміну, надає до нього письмові пропозиції, а у разі термінового розгляду - надає пропозиції невідкладно, але не пізніше, як за чотири години до закінчення терміну у день надходження проекту до Нацдержслужби України.

6. Опрацьований проект акта погоджується (візується) першим заступником або заступником Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов'язків.

1. У разі, коли Адміністрацією Президента України до Нацдержслужби України надіслано для погодження розроблений іншим органом проект акта Президента України, окремі положення якого належать до компетенції Нацдержслужби України, обґрунтований висновок до такого проекту готує за дорученням Голови Нацдержслужби України Юридичне управління відповідно до своєї компетенції разом з іншими зацікавленими структурними підрозділами.

2. Висновок до проекту акта Президента України розглядає Голова Нацдержслужби України, перший заступник та заступник Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов'язків. Якщо проект акта Президента України не підтримується або до нього є зауваження, Адміністрації Президента України надсилається підготовлений висновок.

1. Підготовка проекту наказу Нацдержслужби України покладається на одне або декілька структурних підрозділів Нацдержслужби України, з урахуванням їх компетенції. Юридичне управління надає необхідну допомогу структурним підрозділам Нацдержслужби України з правових питань, що виникають при підготовці проекту, та за дорученням керівництва бере участь у розробці питань, що входять до його компетенції.

2. Підготовка наказів Нацдержслужби України, які підлягають державній реєстрації в Мін'юсті (правила нормопроектувальної техніки, порядок викладення мовних конструкцій, застосування відсильних приписів, оформлення додатків, визначення акта таким, що втратив чинність, внесення змін до наказу, виклад його в новій редакції, механізм розроблення спільного наказу), здійснюється відповідно до вимог розділу 2 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації , затвердженого наказом Мін'юсту 12.04.2005 № 34/5, зареєстрованим в Мін'юсті 12.04.2005 за № 381/10661.

3. З метою оцінки доцільності видання наказу та встановлення його відповідності законодавству здійснюється погодження проекту наказу.

4. Погодження може здійснюватися як у Нацдержслужбі України посадовими особами, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в проекті наказу - внутрішнє, так і за її межами - зовнішнє.

5. Усі накази без винятку у центральному апараті Нацдержслужби України візуються виконавцем, керівниками структурних підрозділів, відповідальними за його підготовку, юридичною службою, першим заступником або заступником Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов'язків.

6. Юридичне управління до підпису Головою Нацдержслужби України проводить юридичну експертизу проектів наказів міжвідомчого нормативного характеру та наказів Нацдержслужби України нормативного характеру, після чого на примірнику акта здійснює напис "Юридичну експертизу проведено" та візує його за підписом начальника Юридичного управління, а у разі його відсутності - особою, яка його заміщує/виконує обов'язки.

7. Проекти наказів Нацдержслужби України розпорядчого характеру, індивідуальної чи разової дії, які не розраховані на невизначене коло осіб (працівників), не встановлюють правових норм чи правил поведінки (накази з кадрових питань, питань оплати праці, заохочень та дисциплінарних стягнень, створення робочих груп, тощо) підлягають перевірці на відповідність законодавству. Після перевірки проекту наказу, Юридичне управління на примірнику акта здійснює напис "Перевірено на відповідність законодавству" та візує його за підписом начальника Юридичного управління або особи, яка його заміщує/виконує обов'язки.

8. Накази Нацдержслужби України по особовому складу та про нагородження відомчими відзнаками Нацдержслужби України готуються відділом кадрової роботи Управління організаційної та кадрової роботи, погоджуються Управлінням адміністративно-господарського забезпечення та Юридичним управлінням.

9. По мірі необхідності головний розробник здійснює заходи щодо погодження проектів наказів із зацікавленими органами виконавчої влади, установами та організаціями.

10. У територіальних органах проекти наказів готуються працівниками відповідно до їх компетенції, перевіряються і візуються відповідальними за здійснення поточного контролю та діловодства, керівником відповідного структурного підрозділу, до компетенції якого належить підготовка даного наказу, заступником начальника територіального органу, а також юрисконсультом.

1. Державна реєстрація наказів Нацдержслужби України здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731, та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації , затвердженого наказом Мін'юсту 12.04.2005 № 34/5, зареєстрованим в Мін'юсті 12.04.2005 за № 381/10661.

2. Державна реєстрація наказу полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

3. Підготовку документів, необхідних для державної реєстрації наказу Нацдержслужби України в Мін'юсті, забезпечує керівник структурного підрозділу Нацдержслужби України, який займався підготовкою проекту наказу.

4. Якщо у розробці проекту наказу беруть участь декілька структурних підрозділів Нацдержслужби України, підготовку документів для державної реєстрації наказу і його подання до Мін'юсту у зазначений термін, а також повернення оригіналу акта забезпечує керівник структурного підрозділу Нацдержслужби України, який є головним виконавцем.

5. Державній реєстрації в Мін'юсті підлягають накази Нацдержслужби України незалежно від терміну їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:

зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються накази, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.

6. Зміни до зареєстрованих наказів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також накази про втрату чинності зареєстрованих наказів підлягають державній реєстрації в загальновстановленому порядку.

7. При необхідності внесення змін до наказу, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пункті 5 цього параграфу, розробляється і подається на державну реєстрацію єдиний наказ, а основний документ визнається таким, що втратив чинність.

8. На державну реєстрацію не подаються накази:

персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім наказів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, термін дії яких вичерпано;

оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;

якими доводяться до відома територіальним органам Нацдержслужби України рішення Нацдержслужби України;

спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

9. Накази подаються на державну реєстрацію Нацдержслужбою України не пізніше п'ятого дня після їх прийняття.

10. У разі наявності неврегульованих позицій щодо відповідності наказу ознакам, зазначеним у пункті 5 цього параграфу, такі накази також підлягають направленню на державну реєстрацію до Мін'юсту. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації в таких випадках приймає Мін'юст після проведення їх правової експертизи.

11. Наказ, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правил нормопроектувальної техніки, узгоджуватися з раніше прийнятими нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами українського правопису та вимогами Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (далі - Типова інструкція).

12. Разом з наказом до Мін'юсту подаються відомості про офіційне внутрішнє погодження наказу із зацікавленими структурними підрозділами Нацдержслужби України, у тому числі пропозиції Юридичного управління щодо подання наказу до Мін'юсту для державної реєстрації.

13. Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовими особами Нацдержслужби України, які, відповідно до їх компетенції, займаються питаннями, порушеними в наказі, включає в себе візи першого заступника та заступника Голови Нацдержслужби України відповідно до розподілу обов'язків, керівника структурного підрозділу, що підготував наказ, керівників інших заінтересованих структурних підрозділів, Юридичного управління. Віза включає: найменування посади, підпис, ініціали і прізвище особи та дату візування. Внутрішнє погодження здійснюється як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша наказу.

14. Якщо посадова особа, підпис якої передбачений для погодження, відсутня, документ візує (погоджує) особа, яка виконує її обов'язки, або її заступник. При цьому обов'язково зазначаються посада особи, яка підписала документ, і її прізвище. Не допускається підписання документа з прийменником "за" або проставленням косої риски перед найменуванням посади.

15. Накази подаються на державну реєстрацію у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії, а також затверджені ним правила, положення, інструкції тощо і додатки до них.

16. Копії наказу, нормативно-правового акта, затвердженого наказом, додатки до наказу та до нормативно-правового акта, затверджених наказом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в установленому Типовою інструкцією порядку, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту.

17. Спільно виданий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію органом, підпис першої особи якого на акті стоїть першим. При цьому оригінал наказу подається в кількості примірників, що дорівнює кількості органів, які прийняли цей акт.

18. Накази, прийняті спільно або за погодженням з іншими органами, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними органами, враховуючи при цьому правонаступництво ліквідованих або реорганізованих органів, а також відповідні зміни в законодавстві, пов'язані з необхідністю такого узгодження.

19. Накази подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому вказуються прізвище уповноваженого працівника Нацдержслужби України та номер його телефону.