Відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України "Про телекомунікації", підпунктів 3, 28, 29, 38 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1067, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,

1. Схвалити Концепцію єдиної інформаційно-комунікаційної платформи, що додається.

2. Департаменту координації загальнодержавних проектів з інформатизації забезпечити координацію і контроль подальших заходів щодо проектування та розробки єдиної інформаційно-комунікаційної платформи.

3. Рекомендувати Державному підприємству "Український державний центр радіочастот":

3.1. Підготувати та надати на розгляд НКРЗІ:

- передпроектні пропозиції щодо створення єдиної інформаційно-комунікаційної платформи;

- техніко-економічне обґрунтування проекту створення єдиної інформаційно-комунікаційної платформи.

3.2. Розробити відповідно до вимог ГОСТ 34.601-90:

- технічне завдання на створення єдиної інформаційно-комунікаційної платформи;

- ескізний проект на створення єдиної інформаційно-комунікаційної платформи;

- технічний проект на створення єдиної інформаційно-комунікаційної платформи.

4. Департаменту забезпечення діяльності оприлюднити це рішення шляхом його розміщення на офіційному веб-сайті НКРЗІ в мережі Інтернет.

На органи державної влади покладено завдання розробки та реалізації політик (правил), які забезпечують задоволення інтересів різних сфер суспільства. В теперішній час в демократичному суспільстві необхідно розглядати питання системно, з урахуванням інтересів різних соціальних груп. Держава повинна залишатися регулятором, але забезпечуючи залучення груп і кожного громадянина в процес прийняття рішень.

Спільною для існуючих підходів державного управління є проблема відповідності дій сформульованим заздалегідь принципам:

слідування принципу верховенства права (правовий підхід);

слідування волі народу (політичний підхід);

слідування меті отримання потрібного соціально-економічного результату (менеджерський підхід).

Оцінка того, наскільки успішно ця проблема вирішується, називається якістю державного управління. Ці оцінки на сьогодні носять суб'єктивний характер, оскільки об'єктивне вимірювання можливо в незначній частині управлінської діяльності. Стратегічне значення модернізації системи управління державою, як необхідної умови переходу України на новий щабель розвитку, вимагає ретельного та ефективного реінжинірингу використовуваних інструментів управління та залучення громадян до процесів управління. У сучасному світі найбільш розвинуті держави вирішують такі ж самі завдання завдяки автоматизації повторюваних дій органів влади та широкому використанню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ).

Практика впровадження сучасних державних автоматизованих систем управління створила загальні вимоги до них:

автоматизовані системи управління національного рівня повинні будуватися за максимальним використанням та проникненням сучасних ІКТ, що забезпечує прозорість влади, обізнаність громадян, залучення до управління державами широких верств населення;

забезпечення ефективної інформаційної взаємодії складових (відомчих та регіональних) підсистем, завдяки яким електронна система управління державою сприймається громадянами та суб'єктами господарювання як єдина інформаційна система - джерело адміністративних послуг та національного суспільного надбання;

забезпечення функціонування в умовах постійного удосконалення ІКТ без зниження показників якості постійної експлуатації;

побудови інтерфейсів взаємодії з учасниками інформаційних відносин - громадянами та бізнесом.

Впровадження автоматизованих систем управління державами на цих засадах у розвинутих країнах забезпечує розвиток економік та зміцнення конкурентоспроможності, як результат - сучасний рівень життя для громадян.

На сьогодні, нажаль, слід констатувати, що в Україні не створено належних основ автоматизації державної системи управління: об'єднаної інфраструктури та механізму міжвідомчої інформаційної взаємодії державних органів. Як наслідок, інформаційне середовище органів державної влади не унормовано, безконтрольно дублюється, розвивається за відомчими потребами та можливостями без наявності конкретних вимог до взаємодії.

Причинами такого становища є:

відсутність чітких завдань в Національній програмі інформатизації (далі - НПІ) перед Генеральним державним замовником (далі - ГДЗ) НПІ щодо розбудови системи управління державою;

відсутність з боку ГДЗ НПІ конкретних пропозицій щодо прийняття практичних рішень з питань розбудови та функціонування автоматизованої системи управління державою, в першу чергу, організаційних та технологічних;

відсутність ринкових механізмів розвитку в процесі інформатизації та врахування їх впливу на діяльність органів державної влади та відносини з громадянами та бізнесом.

Адаптивна автоматизована система управління державою - це система, яка реалізує комплекс заходів із забезпечення:

життєвого циклу узгоджених організаційних, інженерних, програмно-апаратних рішень;

управління процесами функціонування органів державної влади;

механізмів вдосконалення діючих рішень та різноманіття процесів у ході постійної експлуатації.

Складовими підсистемами адаптивної автоматизованої системи управління державою є відомчі та регіональні інформаційні системи, що задіяні в управлінні державою та об'єднані на інформаційному рівні єдиною автоматизованою системою взаємодії - єдиною інформаційно-комунікаційною платформою (далі - ЄІКП).

Побудова ЄІКП, як основи адаптивної автоматизованої системи управління державою, має стати одним із ключових інструментів для здійснення своїх конституційних прав громадянами України. З'явиться можливість не тільки отримувати адміністративні послуги в електронному вигляді, що значно прискорить отримання необхідних послуг, а й ще дозволить громадянам приймати участь в управлінні державою та оцінювати ефективність управління.

ЄІКП - адаптивна, розподілена, сервіс-орієнтована інформаційно-комунікаційна система автоматизованої інформаційної взаємодії органів державної влади, бізнесу та громадян.

Метою ЄІКП є:

створення єдиного, цілісного, розподіленого, нормованого, інформаційно-комунікаційного середовища;

забезпечення можливості надання адміністративних послуг та залучення громадян до участі в управлінні державою.

Принципи побудови Єдиної інформаційно-комунікаційної платформи: